Рішення № 5341050, 14.07.2009, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2009 р.Справа №16/74

за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул.Комарова, 2а, м. Полтава, 36008

до Приватного підприємця ОСОБА_1, факт.адреса: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, 36000

про стягнення грошових коштів в сумі 3087,24 грн.

Суддя Тимощенко О.М.

Представники:

від позивача: Демченко Н.В., дов. № 19/1617 від 30.06.09р.

від відповідача : не з'явились

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 3087,24 грн., з них: 1696,05 грн. основного боргу по договору № 2313 від 15.10.05р. за період з 01.11.08р. по 31.03.09р., 1268,56 грн. пені, 112,23 грн. інфляційних та 10,40 грн. річних.

Позивач на задоволенні позову наполягає.

Відповідач вимог попередніх ухвал суду не виконав, явку представника у засідання не забезпечив, хоча про час і місце його проведення повідомлявся судом належним чином шляхом направлення ухвал суду і на юридичну, і на фактичну адресу. Ухвали повернулися до суду з відміткою поштової установи про закінчення терміну зберігання. Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлявся про час і місце проведення судового засідання, розшук Відповідача не входить до компетенції суду, строк розгляду справи, встановлений ст.69 ГПК України, закінчився, суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами згідно ст.75 ГПК України.

Крім того, одночасно з поданням позову позивач просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

При вирішенні цього питання суд, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дійшов висновку, що клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову було необґрунтованим задоволенню не підлягало.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між сторонами було укладено договір № 2313 від 15.10.2005р. на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води.

Згідно п. 11 зазначеного договору, споживач зобов'язується проводити оплату за опалення в установлений строк.

Проте відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання в частині оплати наданих послуг, у зв'язку з чим за період з 01.11.2008р. по 31.03.2009р. утворилась заборгованість на суму 1696,05 грн.

На підставі п. 11 договору, яким передбачено, що у випадку несплати у встановлений строк вводиться пеня в розмірі 1,0% за кожен день прострочки платежу, але не більше 1005 боргу згідно Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги", позивачем нарахована пеня за кожний день прострочки платежу в сумі 1268,56 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України нараховано індекс інфляції в сумі 112,23 грн. та 3% річних в сумі 10,40 грн.

Загальна сума заборгованості, яку Позивач просить стягнути з Відповідача, становить 3087,24 грн.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

У відповідності до ст.ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК).

Згідно до ч.7 ст.231 Господарського кодексу України розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов'язань, визначається відповідним суб'єктом господарювання - господарською організацією.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

На підставі матеріалів справи суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню. Судові витрати, понесені Позивачем, відповідно до ст.49 ГПК України підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача .

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, м.Полтава, 36000; АДРЕСА_2 м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008, р/р №26035710000019 в Харківській обласній філії АКБ Укрсоцбанку в м. Харкові, МФО 351016, код 03338030) - 1696,05 грн. основного боргу, 1268,56 грн. пені, 112,23 грн. інфляційних, 10,40 грн. річних, 102,00 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копії рішенні направити сторонам.

СуддяТимощенко О.М.