Рішення № 5339430, 01.09.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.09 Справа № 11/273/09

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий суддя Гончаренко С.А.,

при секретарі судового засідання Вака В.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Державна організація “Регіональний фонд підтримки підприємництва в Запорізькій області” (пр. Леніна, буд. 164, м. Запоріжжя, 69107)

до відповідача: Приватний підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 м. Запоріжжя, 69096)

у присутності представників

від позивача: Мала Н.В.дов. № 02/12 від 13.01.2009р.;

Іорданова І.В. дов. № 02/13 від 13.01.2009р.;

від відповідача: ОСОБА_4 дов. ВКМ № 145697 від 14.07.2008р.

про стягнення 51083,00 грн.,

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду надійшла позовна заява Державної організації “Регіональний фонд підтримки підприємництва в Запорізькій області” про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_1 51083,00 грн., які складаються з 48562,50 грн. основного боргу, 1852,00 грн. пені, 437,00 грн. втрат від інфляції та 231,50 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобовязання за договором про вступ учасника № 119 від 20.04.2006р.

10.06.2009 року порушено провадження у справі, призначені дата і час судового засідання.

З метою витребування додаткових доказів та для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи і заперечення в судовому засіданні оголошувались перерви, строк вирішення спору продовжувався на один місяць.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, зокрема, виходячи з відсутності положень які чітко регулюють вступ учасника та визначення його корпоративних прав, а також відсутність спільної діяльності у розумінні розділу 77 Цивільного кодексу України, визначає правову природу договору № 119, як договору дарування. Оскільки договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує 850,00 грн. повинен бути нотаріально посвідченим. Оскільки такого посвідчення не відбулось, відповідач вважає договір нікчемним, таким що не створює для сторін будь-яких наслідків, а відтак у позивача відсутнє право вимагати повернення безповоротної фінансової допомоги. Виходячи з нікчемності договору заперечує і проти нарахування санкцій за порушення зобовязань. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач не погоджується з доводами відповідача щодо правової природи договору № 119, вважає його договором про спільну діяльність, в межах якого сторони укладали договір № 90 від 20.04.2006р., позивач фінансував спільний інвестиційний проект “Організація цеху з виробництва заморожених овочів і фруктів”, забезпечував відповідача необхідною інформацією для здійснення підприємницької діяльності.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступні обставини.

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

20.04.2006р. між сторонами у справі був укладений договір № 119 про вступ учасника до державної організації “Регіональний фонд підтримки підприємництва в Запорізькій області”.

Згідно п. 2.3.1. Договору учасник зобовязаний виконувати положення статуту Фонду, пунктом 5.1 якого передбачено, що учасниками Фонду можуть бути: субєкти підприємницької діяльності, юридичні та фізичні особи, які підтримують статутні вимоги і завдання Фонду, визнають суспільну корисність статутної мети Фонду і приймають участь у поповненні майна і коштів Фонду.

Відповідно до п. 5.2. Статуту права, обовязки учасників, права вступу або виходу (виключення зі складу) а також інші положення, що регламентують статус учасників, відповідно до чинного законодавства, визначаються положенням “Про учасників Фонду”

Пунктом 4.1. Положення про учасників Регіонального фонду підтримки підприємництва по Запорізькій області (надалі - Положення) передбачено, що при вступі до Фонду у якості учасника, субєкти підприємницької діяльності, які приймають участь в розробці з Фондом спільних проектів, регіональних програм, які направлені на розвиток та підвищення ефективності підприємницької діяльності та вирішення соціальних проблем регіонів, у відповідності до Статуту, приймають участь у поповненні майна та фінансових коштів Фонду у вигляді безповоротної фінансової допомоги.

Сума внеску встановлюється у кожному випадку окремо, в залежності від ступеня участі учасника Фонду у спільній програмі та значимості для соціально-економічного розвитку регіону.

Пунктом 4.3. Положення передбачено, що при вступі учасника в Фонд порядок та строки перерахування внеску на розрахунковий рахунок виконавчої дирекції Фонду визначається Договором про вступ учасника в Регіональний фонд підтримки підприємництва в Запорізькій області.

Згідно п. 3.1. Договору відповідно до п. 5.2. Статуту Фонду у звязку зі вступом до Фонду підприємець здійснює безповоротну допомогу і перераховує на розрахунковий рахунок виконавчої дирекції Фонду суму у розмірі 42375,00 грн. до 20.04.2009р.

Згідно п. 1.1. додаткової угоди № 1 від 27.11.2006р. до Договору були внесені зміни відповідно до яких підприємець надає безповоротну фінансову допомогу у розмірі 66187,50 грн. до 01.04.2009р. та у строки передбачені Договором.

Оцінивши в сукупності умови договору № 119 про вступ учасника до державної організації “Регіональний фонд підтримки підприємництва в Запорізькій області”, Статуту та Положення про учасників Регіонального фонду підтримки підприємництва по Запорізькій області господарський суд дійшов висновку, що укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором про спільну діяльність. Такий висновок зроблений виходячи з мети, з якою даний договір укладався, і яка визначена в розділі 2 договору: спільна діяльність по організації і проведенню тематичних семінарів з юридичних, економічних та інших питань стосовно ведення підприємницької діяльності (п. 2.1.3 Договору); спільна діяльність з випуску інформаційних матеріалів з питань підприємництва (п. 2.1.4. договору) тощо.

В підтвердження виконання спільної діяльності позивачем надані копії договору про фінансування № 90 від 20.04.2006р. спільного інвестиційного проекту “Організація цеху з виробництва заморожених овочів і фруктів”.

Крім цього, положеннями цивільного законодавства, які регулюють правовідносини дарування, не передбачають обовязку обдарованого вчиняти на користь дарувальника будь-які дії майнового або немайнового характеру, натомість договір № 119 від 20.04.2006р. містить перелік дій, які повинен вчинити позивач на користь відповідача.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Взяті на себе зобовязання щодо внесення коштів відповідач належним чином (своєчасно та у повному обсязі) не виконав, частково здійснив перерахування в сумі 17625,00 грн., у звязку із чим за ним на час розгляду справи рахується заборгованість в сумі 48562,50 грн.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України за порушення строків виконання зобовязання, в якому хоча б одна сторона є субєктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо інше не встановлено законом чи договором, стягується пеня в розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

Позивач на підставі ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” обмежив розмір пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України і сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача склала 1852,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України божник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За прострочення виконання грошового зобовязання позивач нарахував відповідачу суму втрат від інфляції 437,00 грн. та 3 % річних в сумі 231,50 грн.

Розрахунок сум пені, 3% річних та суми втрат від інфляції ретельно перевірений у судовому засіданні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 48562,50 грн. основного боргу, 1852,00 грн. пені, 437,00 грн. втрат від інфляції та 231,50 грн. 3% річних позивачем заявлені правомірно, підтвердженні зібраними у справі доказами, тому підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід віднести на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 46, 47-1, 49, 82-85, Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 м. Запоріжжя, 69096, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Державної організації “Регіональний фонд підтримки підприємництва в Запорізькій області” (пр. Леніна, буд. 164, м. Запоріжжя, 69107, ЄДРПОУ 25742263) 48562,50 грн. заборгованості з надання безповоротної фінансової допомоги, 1852,00 грн. пені, 437,00 грн. втрат від інфляції, 231,50 грн. річних, 510,83 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Гончаренко С.А.

В судовому засіданні 01.09.2009р. за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 03.09.2009р.