Рішення № 5339037, 22.09.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2009 р. Справа № 42/238-09

вх. № 6356/1-42

Суддя господарського суду Яризько В.О.

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Шкуренко М.М. (директор)

відповідача - ОСОБА_2 (особисто)

розглянувши справу за позовом ТОВ "Мактайм-Україна", м. Харків

до ФОП ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 24060,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Мактайм-Україна", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ФОП ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за договором № 26/10.06.А від 26.10.2006р. у сумі 24060,76 грн., в т.ч. основний борг - 15723,17 грн., пеня - 8337,59 грн.

Відповідач позовні вимоги визнає частково, а саме в частині стягнення основного боргу, в частині стягнення пені просить застосувати строк позовної давності та відмовити в цій частині в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив, що 27 жовтня 2006 року між ТОВ "Мактайм-Україна" (позивач) та ФО-П ОСОБА_2 (відповідач) був укладений договір №26/10.06.А, згідно якого позивач взяв на себе зобов'язання поставити товар, а відповідач, відповідно, зобов'язався прийняти та оплатити зазначений товар.

Згідно п.3.1 зазначеного договору відповідач мав оплатити товар у термін до 31.12.2006р.

Відповідно до витратної накладної № 0015/Э від 27.10.2006р. відповідач отримав від позивача товар на суму 15723,17 грн.

У судовому засіданні відповідач не заперечує проти факту отримання товару та проти того, що він не сплатив вартість отриманого товару.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар складає 15723,17 грн., дана сума підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Таким чином, поняття штрафних санкцій є більш широким, ніж поняття неустойки, і включає в себе також адміністративно-господарські санкції, які застосовуються за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Оскільки ГК України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, слід виходити із визначень, наведених у ЦК України.

Згідно ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.1. Договору у випадку порушення відповідачем термінів оплати, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми своєчасно неоплаченої вартості товарів за кожний день прострочення оплати.

Позивачем до матеріалів справи наданий розрахунок пені, відповідно до якого сума нарахованої пені за період з 2007р. по 2009р. складає 8337,59 грн.

Відповідач просить застосувати строк позовної давності, встановлений п.1 ч.2 ст.258 ЦК України щодо стягнення пені.

Згідно п.1 ч.2 ст.258 ЦК України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до положень ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку по нарахованій пені сплинув річний строк позовної давності та пеня нарахована більше ніж за 6 місяців.

Таким чином, суд застосовує строк позовної давності щодо стягнення пені, про застосування якого заявлено відповідачем, та відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення пені, в іншій частині позовні вимоги нормативно та документально обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 157,23 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44-49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, код НОМЕР_1, 61023 АДРЕСА_1, інші відомості в матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мактайм-Украіна" (61125, м. Харків, вул.. Малом'ясницька З, п/р260003011413в Першій Харківській філії АКБ "Базис" в Харкові, МФО 351599, код 34390438) основну суму боргу в розмірі 15723,17 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 157,23 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Яризько В.О.

Рішення підписано 28.09.2009р.