Рішення № 5339036, 22.09.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2009 р. Справа № 54/159-09

вх. № 5133/1-54

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Кулієв М.К., дов. № д-09/04-01/юр від 09.04.2008 року

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ Компанії "Смайл-Сервіс", м. Дніпропетровськ

до СПДФО ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 7204,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з СПДФО ОСОБА_2 на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу № х/50-08, який було укладено між сторонами 04.09.2008 року. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 7204,97 грн., з яких 5734,86 грн. - основний борг, 818,64 грн. - пеня, 550,54 грн. - інфляційні, 100,93 грн. - 3% річних. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання в частині оплати за поставлений товар. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про причину не явки у судове засідання не повідомив.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

04.09.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія «Смайл-Сервіс" та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу № Х/50-08 (надалі - спірний договір), за яким продавець (позивач) зобовязався поставити та передати у власність відповідача товар у відповідності з товарними накладними, які є невід'ємною частиною спірного договору, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити цей товар на умовах, визначених у договорі.

Пунктом 1.2 спірного договору сторони передбачили, що ціна, кількість, асортимент, строк поставки товару визначається в товарних накладних, які узгоджуються сторонами попередньо та виступають невід'ємною частиною спірного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання свої зобов'язання за спірним договором, поставив відповідачу протягом вересня-жовтня 2008 року товар на загальну суму 9936,42 грн., що підтверджується наданими позивачем видатковими накладними №1ССУХ09419 від 08.09.2009 року, №1ССУХ09640 від 12.09.2009 року, №1ССУХ11439 від 28.10.2009 року, копії яких залучені до матеріалів справи.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.3 спірного договору передбачено, що позивач повинен оплатити за товар на протязі 14 календарних днів з моменту передачі товару.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов спірного договору, лише частково оплатив отриману продукцію у сумі 4201,56 грн.

У зв'язку з чим, у відповідача виникла перед позивачем заборгованість за поставлений товар в розмірі 5734,86 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Загальні умови виконання зобов'язання встановлені ст. 526 ЦК України згідно якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наведені обставини свідчать про те, що відповідач не виконав належним чином своїх обов'язків відповідно до договору № Х/50-08 від 04.09.2008 року, у зв'язку з чим порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, що призвело до його заборгованості перед позивачем на вищезазначену суму.

Враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, не надання відповідачем суду доказів про погашення боргу суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в межах суми основного боргу у розмірі 5734,86 грн.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

У відповідності до п. 8.1. спірного договору сторони визначили, що у разі несвоєчасної оплати за переданий товар, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості неоплаченого у встановлений строк товару за кожен день прострочення.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” та відповідно якого належна до сплати сума становить 818,64 грн., тому суд задовольняє позовні вимоги і в цій частині.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 100,93 грн. та інфляційні втрати у сумі 550,54 грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у звязку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312,50 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України;

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (адреса: 61103, м. Харків, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Смайл-Сервіс" (юридична адреса: 49125, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Громадської війни, 4; код ЄДРПОУ 32905535) - 5334,86 грн. основного боргу, 818,64 пені, 550,54 грн. інфляційних втрат, 1004937 грн. - 3% річних, 102,00 грн. державного мита, 312,50 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано 28.09.2009 року.