Рішення № 5338770, 28.09.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2009 р. Справа № 07/219-09

вх. № 6119/5-07

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Заворін І.Є., дов. № 11/09 від 05.01.09 р.;

відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом ТОВ "Корпорація "Агросинтез", м. Запоріжжя

до ФОП ОСОБА_2, с. Нова Водолага

про стягнення 81015,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" просить стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 37291,51 грн. основного боргу, 19568,81 грн. індексації ціни товару за договором, 5100,25 грн. пені, 13942,71 грн. штрафу, 3% річних в сумі 637,53 грн., 4474,97 грн. інфляційних нарахувань та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за договором № ТК 06/12-Х від 19.12.07 р.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області, у зв'язку з відпусткою судді Інте Т.В., справу № 07/219-09 передано судді Пелипенко Н.М.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов та документи в його обґрунтування не надав, заборгованість не спростував, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір № ТК 06/12-Х від 19.12.07 р. (а.с.16-19), відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язався передати у власність покупця (відповідача) товар, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість та відсотки за користування товарного кредиту на умовах передбачених договором.

Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав належним чином та поставив відповідача, передбачений договором товар на суму 45920,98 грн., що підтверджується видатковою накладною № А - 00000043/Х від 10.04.08 р. (а.с.23).

Відповідно до п.п. 2.1-2.4 вказаного договору, постачальник надає покупцю товарний кредит в розмірі вартості отриманого та неоплаченого покупцем товару на період: з дати отримання товару покупцем (але не раніше 15.02.08 р.) до 01.10.08 р.

За користування товарним кредитом покупець сплачує постачальнику проценти в розмірі 3% річних від вартості отриманого та неоплаченого товару за кожен день користування товарним кредитом.

Сума процентів по договору за користування товарним кредитом вказана в додатку № 1, що є невід'ємною частиною договору. Вартість договору складає ціну товару та суму процентів за користування товарним кредитом та складає 46475,71 грн.

Оплата за товар здійснюється в українських гривнях в безготівковому порядку шляхом перерахування платіжним дорученням грошових коштів на його поточний рахунок у строки відповідно до додатку №1.

Згідно з додатком №1 до вказаного договору (а.с.20), сторони домовились про те, що відповідач оплачує товар наступним чином: перший платіж не пізніше 15.02.08 р. на суму 9184,20 грн.; заключний платіж не пізніше 01.10.08 р. на суму 37291,51 грн.

Сума процентів за користування товарним кредитом встановлена сторонами у вказаному додатку до договору, в розмірі 554,73 грн.

Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару виконав неналежним чином та сплатив позивачу лише суму першого платежу в розмірі 9184,20 грн., що зокрема підтверджується двостороннім актом звірки взаєморозрахунків між сторонами (а.с.25).

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 37291,51 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за договором № ТК 06/12-Х від 19.12.07 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 37291,51 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до п. 5.3.1 вказаного договору, за порушення строків платежів за договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,25 % але не більше розміру, визначеного законодавством від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, а також додатково, штраф в розмірі 30% вартості договору за кожен факт порушення строку платежу.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача, суд визнає позовні вимоги, в частині стягнення з відповідача пені такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 4456,62 грн.

Вимога про стягнення з відповідача 13942,71 грн. штрафу визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 4474,97 грн. інфляційних нарахувань та 3% річних в сумі 637,53 грн., правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 19568,81 грн. індексації ціни товару по договору.

Відповідно до п. 2.6 договору, сторони домовились, що у випадку збільшення на дату платежу офіційного курсу долара США до гривні більш ніж на 2% від його офіційного курсу на дату укладення договору, покупець зобов'язався сплатити постачальнику проіндексовану суму відповідного платежу за договором.

Відповідно до частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар за ціною, встановленою в договорі купівлі-продажу.

Згідно частини 3 статті 691 Цивільного кодексу України, якщо договором купівлі - продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Відповідно до п.1 постанови КМУ від 18.12.1998 р. №1988 "Про удосконалення порядку формування цін", формування, встановлення, застосування суб"єктами підприємництва вільних цін на території України здійснюється виключно в національній грошовій одиниці.

Суд звертає увагу позивача на те, що можливість врахування під час формування вільних цін доларового еквівалента вищезазначена постанова передбачає лише в частині імпортної складової структури ціни на продукцію, у структурі собівартості якої є частка імпорту. Однак, позивач не надав доказів того, що він у наступному використовував товар, як складову (сировину) для виготовлення відповідної продукції, а реалізовував його безпосередньо, тому, в даному випадку у позивача відсутні правові підстави для користування передбаченими вище пільгами при формуванні вільних цін з урахуванням доларового еквівалента.

Таким чином, чинне законодавство України не передбачає зміни ціни товару внаслідок зміни офіційного курсу іноземної валюти.

Відповідно до частини 2 статті 189 Господарського кодексу України, ціна є істотною умовою господарського договору та зазначається в договорі у гривнях.

В свою чергу, частина 2 статті 198 Господарського кодексу України передбачає, що грошові зобовязання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті в гривнях.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Сторонами в умовах вищевказаного договору не визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 19568,81 грн. суми індексації ціни товару за договором, відмовити.

Крім того, згідно з повідомленням НБУ від 19.12.07 р. (дата укладення договору № ТК 06/12-Х) на 19.12.07 р. було встановлено офіційний курс гривні до долара США в розмірі 505,0000 грн. за 100 доларів США.

Згідно з повідомленням НБУ від 01.10.08 р. (дата кінцевого платежу відповідно до додатку № 1 до вищевказаного договору) на 01.10.08 р. було встановлено офіційний курс гривні до долара США в розмірі 486,1300 грн. за 100 доларів США.

Враховуючи викладене відбулось зменшення, на дату платежу, офіційного курсу долара США до гривні, від його офіційного курсу на дату укладення договору, що позбавляє позивача права вимагати стягнення з відповідача проіндексованої суми, відповідно до п. 2.6 договору.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. cт. 525, 526, ч.1 ст. 530, ч.ч..1,2 ст. 533, 610, 611 ч.1 ст. 612, ч.1 ст. 624, ст. 625, 691, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст.ст. 189, 193, 198, ч.6 ст. 232 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, Нововодолазький район, Харківська область, 63200, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 у філії АКБ "Імексбанк", МФО 350794) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" (пр. Маяковського, 3, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 30345439, п/р 26008976712744 в Запорізькій філії "Перший український міжнародний банк", МФО 313623) 37291,51 грн. основного боргу, 4456,62 грн. пені, 13942,71 грн. штрафу, 3% річних в сумі 637,53 грн., 4474,97 грн. інфляційних нарахувань, 608,03 грн. державного мита та 236,41 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача 19568,81 грн. суми індексації ціни товару за договором та 643,63 грн. пені, відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 01 жовтня 2009 року.