Рішення № 5339034, 17.08.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.09 Справа № 28/279/09

Суддя

За позовом: Оптово-торговельної контори Запорізької обласної спілки споживчих товариства, м.Запоріжжя

До відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Запоріжжя

Суддя О.В. Яцун

Представники:

від позивача: Склярук А.С. представник на підставі довіреності №83 від 10.08.2009р.

ОСОБА_3 представник на підставі довіреності №83 від 10.08.2009р.

від відповідача: не зявився

28.07.2009р. позивачем заявлені вимоги про стягнення з ПП ОСОБА_1 474грн.43коп. основного боргу на підставі договору оренди нерухомого майна №б/н від 01.07.08р., пені у розмірі 1608грн.57коп. та 17110грн.73коп. неустойки.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.04.2009р. порушено провадження у справі №28/279/08, судове засідання призначено на 17.08.09р.

За клопотанням представника позивача справа розглядалась без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні представники позивача заявили клопотання про уточнення позовних вимог в звязку з допущенням арифметичної помилки при розрахунку суми пені, на підставі чого просять стягнути з відповідача 474грн.73коп. основного боргу, 1110грн.42коп. пені та 17110грн.73коп. неустойки.

Клопотання заявлено у відповідності до ст. 22 ГПК України, прийнято судом до розгляду та задоволено.

З урахуванням зазначеного, судом розглядаються вимоги про стягнення з ПП ОСОБА_1 474грн.73коп. основного боргу, 1110грн.42коп. пені та 17110грн.73коп. неустойки.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом не зявився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Згідно довідки Єдиного державного реєстр №636670 від 23.07.2009р. адреса Приватного підприємця ОСОБА_1 69104, м.Запоріжжя, вул. Запоріжжя, АДРЕСА_1. Саме на цю адресу направлялась кореспонденція. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

На підставі чого представникам позивача за їх згодою було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Матеріалами справи установлено:

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені законом або договором терміни.

Згідно зі ст.193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як свідчать надані до суду документи, 01.07.2008р. між ОТК ЗООПТ (орендодавець) та ПП ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення, за умовами якого орендодавець передає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 144кв.м., яке розташоване за адресою: м.Запоріжжя, АДРЕСА_2, а орендар зобовязується використовувати приміщення для зборки ігрових автоматів та своєчасно вносити орендну плату.

Пунктом 3.1 договору сторони узгодили, що орендна плата складає 1980грн. з урахуванням ПДВ.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що орендна плата перераховується орендарем щомісяця на розрахунковий рахунок з передоплатою у строк до 10 числа поточного місяця.

01.07.2008р. сторони підписали Акт про передачу в оренду нежитлового приміщення.

01.10.2008р. сторони підписали додаткову угоду до договору, якою встановили, що розмір орендної плати становить 2018грн., а також було продовжено строк дії договору до 31.12.2008р.

01.01.2009р. сторонами було укладено другу додаткову угоду до договору оренди, якою сторони зазначили, що починаючи з січня 2009р. розмір орендної плати складає 2120грн. з урахуванням ПДВ, а також строк дії договору було проланговано до 01.04.2009р.

Однак, відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, орендну оплату у встановлений договором строк, в повному обсязі не здійснив, чим порушив умови договору.

В звязку з неналежним виконанням відповідачем умов договору сума заборгованості за період з лютого 2009р. по березень 2009р. складає 474грн.43коп.

Оскільки відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобовязання, 21.05.2009р. на адресу відповідача була направлена претензія №46, потім 22.06.2009р. була направлена друга претензія №60 з проханням оплатити суму заборгованості.

Зазначені претензії залишені відповідачем без відповіді.

Факт наявності заборгованості у розмірі 474грн.43коп. підтверджується матеріалами справи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити орендну плату не припинено.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 474грн.43коп. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 1110грн.42коп.

На підставі ст. 611 ЦК України одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Відповідно до умов п.3.3 договору за несплату в зазначений строк орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі 1,0% за кожний день прострочення від простроченої суми.

Відповідно до розрахунку позивача до стягнення пред'явлена сума пені за період прострочення з 11.02.2009р. по 01.04.2009р. у розмірі 1110рн.42коп.

Разом з тим, заявлені вимоги про стягнення пені задовольняються частково виходячи з наступного:

Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобовязання” передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як свідчать надані до суду документи, у відповідача перед позивачем виникли саме грошові зобовязання, які регулюються нормами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобовязання”.

В той же час, позивач при розрахунку суми пені не застосовує подвійну облікову ставку НБУ, що в свою чергу є порушенням норм чинного законодавства.

На підставі зазначеного, задоволенню підлягає сума пені за період прострочення з 11.02.2009р. по 01.04.2009р. у розмірі 72грн.84коп., в решті вимог щодо стягнення пені слід відмовити.

РОЗРАХУНОК ПЕНІ

ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку пеніКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума пені, грн.

2*Ставка НБУ11.02.200906.03.2009232584,539.09 ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку пеніКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума пені, грн.

2*Ставка НБУ11.03.200901.04.2009212444,3933.75 Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з ПП ОСОБА_1 неустойку у розмірі 17110грн.73коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на ст. 785 ЦК України.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договору. Якщо наймач не виконує обовязку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до розрахунку позивача сума неустойки за період з квітня 2009р. по липня 2009р. складає 17110грн.73коп.

В той же час заявлена вимога підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного:

Пунктом 4.4 договору сторони узгодили, що у разі припинення договору оренди орендар повинен повернути орендодавцю відповідно до Акту передачі орендоване майно в справному стані протягом 3-х днів.

Як свідчать надані до суду документи строк дії договору було пролонговано до 01.04.2009р. (додаткова угода до договору від 01.01.2009р.).

Позивач у відповідності до норм чинного законодавства намагався продовжити правовідносини сторін, в той же час, відповідач будь-яких дії щодо підписання додаткової угоди про продовження строку дії договору або повернення орендованого майна на користь власника не здійснив.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що договір оренди нежитлового приміщення від 01.07.2008р. починаючи з 02.04.2009р. припинив свою дію.

Таким чином, керуючись п.4.4 договору, орендар повинен був повернути орендоване майно орендодавцю до 04.04.2009р. (включно).

Факт виконання вищезазначеного пункту договору відповідач не довів.

Отже, прострочення виконання зобовязання щодо повернення майна починається з 05.04.2009р., в той час, як позивач при розрахунку неустойки застосовував цілий місяць (квітень).

За таких обставин, вимоги щодо стягнення неустойки за період прострочення з 05.квітня 2009р. по 15 липня 2009р. підлягають частковому задоволенню у розмірі 16295,95грн., в решті заявлених вимог відмовити.

Судові витрати відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд вважає за необхідне повернути позивачу з Державного бюджету України зайво сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 197грн.00коп., про що видати довідку.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 ГПК України, ст.526, 611,785 ЦК України, ст. ст. 175, 193 ГК України суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (69104, м.Запоріжжя, АДРЕСА_1, свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_2, ІНН НОМЕР_1) на користь Оптово-торговельної контори Запорізької обласної спілки споживчих товариств (69095, м.Запоріжжя, пр. Леніна, 107, р/р 2600031512833 в ДОФ АКБ «Укрсоцбанк»м.Запоріжжя, МФО 334011, код ЄДРПОУ 01752096) 474(чотириста сімдесят чотири)грн..43коп. основного боргу, 72(сімдесят дві)грн.84коп. пені, 16295(шістнадцять тисяч двісті девяносто пять)грн.95коп. пені, 162(сто шістдесят дві)грн.96коп. державного мита та 100(сто)грн.18коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті заявлених позовних вимог відмовити.

Повернути Оптово-торговельній конторі Запорізької обласної спілки споживчих товариств з Державного бюджету України зайво сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 197грн.00коп.

Видати довідку.

Суддя О.В. Яцун

Рішення підписано: 20 серпня 2009р.

Згідно з оригіналом

Пічник судді О.П. Смойленко

Рішення господарського суду може бути оскаржена сторонами в порядку та у строки встановлені нормами Господарського процесуального кодексу України.