Рішення № 5338569, 23.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 45/33023.09.09 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "НАН"

До: Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту "Укрзалізничпостач"

3-тя особа: Державне казначейство України

Про: стягнення 48.685.746,05 грн. та зобов'язання до вчинення дій

Суддя Балац С.В.

Представники:

Позивача: Водолажко О.Л., дов. від 28.04.2009 № 41

Відповідача: Булій Т.В., дов. від 05.01.2009 № ЦХП-18/5

3-тьої особи: не з'явилися

Суть спору: стягнення заборгованості в сумі 48.685.746,05 грн., з яких 31.577.617,55 грн. основного боргу, 615.114,54 грн. 3% річних, 3.284.072,20 грн. збитків від інфляції, 13.208.941,76 грн. збитків, та зобов'язання відповідача прийняти продукцію .

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач замовив у позивача продукцію. Позивач стверджує, що він вказану продукцію поставив відповідачеві, проте відповідач розрахувався за неї лише частково, у формі акредитиву на суму 13.697.013,00 грн. Позивач стверджує, що неоплаченим залишився товар на суму 31.577.617,55 грн. Тому позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу, збитки від інфляції, 3% річних. Також позивач просить стягнути суму збитків від зміни курсу євро, оскільки частина поставленої відповідачеві продукції закуповувалася позивачем у третіх осіб та розрахунок з останніми залежав від курсу євро, а в наслідок прострочення оплати відповідачем борг позивача перед третіми особами збільшився.

Відповідач проти задоволення позову заперечив та вказав, що остаточні розрахунки між сторонами мають здійснюватися після підписання акту звірки, і як свідчать акти звірки поставок та розрахунків станом на 31.01.2009 оплата за виставленими рахунками була проведена відповідачем повністю. Відповідач стверджує, що продукція ним прийнята та оплачена на суму 13.606.856,56 грн.

Відповідач стверджує, що продукція на суму 31.577.617,55 грн. хоча і направлена відповідачеві, проте на залізничних товаро-транспортних накладних немає відміток про те, згідно до якого договору поставлена продукція.

Відповідач вважає, що вимога позивача про стягнення збитків від зміни курсу євро по відношенню до гривні в сумі 13.208.941,76 грн. задоволенню не підлягає, оскільки договір укладений між сторонами спору передбачає оплату в гривні і жодних валютних застережень не має.

На думку відповідача вимога позивача про зобов'язання відповідача прийняти товар задоволенню не підлягає, оскільки строк на який договір було укладено закінчився.

Третя особа надала до суду заяву від 16.09.2009, в якій просила відкласти розгляд справи та надіслати їй копію позовної заяви. Вказана заява відхилена, з огляду на наступне: по-перше, позивачем надано в суд оригінал фіскального чеку та опису вкладення у поштове відправлення про направлення 10.09.2009 третій особі копії позовної заяви з додатками, а, по-друге, як встановлено судом та підтверджено сторонами спору фінансування контракту, укладеного між сторонами спору, не здійснювалося за рахунок коштів Державного бюджету України і відповідно Державне казначейство України було залучено до участі у справі помилково, натомість це не порушує прав останнього.

Ухвалою від 02.09.2009 порушено провадження у справі № 45/330 та призначено її до розгляду на 14.09.2009.

В судовому засіданні 14.09.2009 оголошувалася перерва до 21.09.2009, про що сторони повідомлені під розписку.

В судовому засіданні 21.09.2009 оголошувалася перерва до 23.09.2009, про що сторони повідомлені під розписку.

У судовому засіданні 23.09.2009, за згодою сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення позивача, заперечення відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд,-

ВСТАНОВИВ:

27.06.2008 між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № ЦХП-05-01308-01 (далі - Договір). За умовами договору позивач зобов'язувався поставити та передати у власність, а замовник прийняти й оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в Специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору (п. 1.1. Договору).

Ціна договору, встановлена сторонами договору, складає 45.356.710,03 грн., ціна є твердою та визначена на умовах СРТ згідно INKOTERMS-2000 (п. 4.1., 4.2., 4.3. Договору).

Згідно умов і термінів постачання, зафіксованих в Договорі, позивач зобов'язувався здійснювати відвантаження партіями тільки після письмової рознарядки відповідача на протязі 3 місяців з дня наповнення акредитиву та узгодженої проектної документації (п. 5.2. Договору).

Відповідно до п. 6.1., 6.3. Договору оплату за кожну партію поставленої продукції по даному договору провадиться замовником в формі безвідзивного документарного переказного (трансферабельного) подільного покритого акредитива за пред'явленням. Акредитив має бути відкритий протягом 10 днів з дати підписання Договору на 30% суми від суми договору з подальшим збільшенням суми акредитиву до суми фактично виготовленої продукції, але не пізніше 10 днів з моменту письмового повідомлення відповідача про готовність відвантаження цієї продукції згідно специфікації до даного договору.

Відповідач листом від 09.09.2008 повідомив позивача про відкриття акредитиву на користь позивача на суму 13.607.013,00 грн.

Позивач листом від 01.12.2008 повідомив відповідача про те, що залишок продукції, що має бути поставлений згідно з рознарядками відповідача № ЦХП-18/2119 від 14.07.2008, № ЦХП-18/2118 від 14.07.2008, № ЦХП-18/3028 від 16.09.2008 готовий до відвантаженя. В цьому ж листі позивач просив відповідача вжити заходів для своєчасного відкриття акредитиву на суму 31.577.617,55 грн. та повідомити позивача відповідним листом про факт відкриття такого акредитиву.

Відповідно до актів приймання-передачі, складених на виконання умов Договору, копії яких знаходяться в матеріалах справи, позивач передав відповідачеві продукцію на загальну суму відкритого акредитиву, і спору між сторонами щодо поставки і плати продукції на суму відкритого акредитиву немає.

Згідно накладних, копії яких містяться в матеріалах справи, позивач поставив відповідачеві решту продукції, передбаченої умовами Договору, на загальну суму 31.577.617,55 грн.

Листом від 19.11.2008 відповідач повідомив позивача про те, що у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем відповідача, продукцію буде прийнято лише в межах раніше відкритого акредитиву.

Позивач листом від 20.11.2008 повідомив відповідача про неможливість призупинення поставки, оскільки замовлена відповідачем продукція більшою частиною готова до відправки відповідачеві.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобовязання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Оскільки відповідно до належним чином засвідчених копій накладних позивач поставив продукцію, то відповідно до вимог ст. 532 Цивільного кодексу України позивач є таким що належним чином виконав взяті на себе обов'язки щодо поставки решти продукції на суму 31.577.617,55 грн.

Натомість відповідач акредитив на вказану суму на користь позивача не відкрив, кошти за поставлений йому товар не сплатив.

Отже на час порушення провадження у справі № 45/330 заборгованість відповідача перед позивачем становить 31.577.617,55 грн.

Відповідно вимоги позивача про стягнення з відповідача 31.577.617,55 грн. основного боргу є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Оскільки відповідач прострочив виконання зобовязання, то відповідач вважається таким, що порушив зобовязання (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції в сумі 3.284.072,20 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 615.114,54 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню, за розрахунком відповідача, перевіреним судом.

Щодо вимог позивача про стягнення 13.208.941,76 грн. збитків що виникли від зміни курсу євро по відношенню до гривні через прострочення боржника, то вони задоволенню не підлягають, оскільки згідно п. 4.1., 4.2., 4.3. Договору ціна договору, встановлена сторонами договору, складає 45.356.710,03 грн., ціна є твердою, незмінною. Отже ризик зміни курсу євро по відношенню до гривні є ризиком який несе позивач.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача прийняти поставлену продукцію на суму 31.577.617,55 грн.

Відповідно до ст. 532 Цивільного кодексу України якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові.

Оскільки в Договорі не встановлено місце виконання та передбачено зобов'язання позивача здійснити доставку товару відповідачеві за допомогою залізничного або автомобільного транспорту, то позивач є таким що в належному місці виконав зобов'язання.

Більш того, відповідач у відзиві зазначає, що отримав поставлену позивачем продукцію, проте через відсутність у накладних посилань на Договір заперечує проти оплати цієї продукції.

Враховуючи викладене, позивач є таким що належним чином виконав зобов'язання по передачі продукції відповідачеві в місці здаванням товару перевізникові, то провадження у справі в частині вимог про зобов'язання відповідача прийняти продукцію підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту "Укрзалізничпостач" (03049, м. Київ, просп.. Повітрофлотський, буд. 11/15, код 19014832, з будь якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАН" (61058, Харківська обл., м. Харків, вул. Данилевського, буд. 39, код 30987396, на будь який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) 31.577.617 (тридцять один мільйон п'ятсот сімдесят сім тисяч шістсот сімнадцять) грн. 55 коп. основного боргу, 615.114 (шістсот п'ятнадцять тисяч сто чотирнадцять) грн. 54 коп. 3% річних, 3.284.072 (три мільйони двісті вісімдесят чотири тисячі сімдесят дві) грн. 20 коп. збитків від інфляції, 18.581 (вісімнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят одна) грн. 59 коп. - витрат по оплаті державного мита, 171 (сто сімдесят одна) грн. 97 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

4. Провадження у справі в частині зобов'язання відповідача прийняти поставлену продукцію на суму 31.577.617,55 грн. припинити.

5. В задоволенні решти вимог відмовити.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Балац

Дата підписання рішення: 24.09.09