Ухвала суду № 53365046, 28.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/43270/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

за участю секретаря Калініна О.С.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "БОСАЛ-ЗАЗ" (далі - Товариство)

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.02.2013

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2014

у справі № 0870/12306/12

за позовом Товариства

до державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - Інспекція)

про скасування податкового повідомлення-рішення.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - Хамзіна Т.Р.,

відповідача - не з'явились.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про скасування податкового повідомлення-рішення від 03.12.2012 № 0009981501, згідно з яким позивачеві визначено суму завищення від'ємного значення ПДВ за вересень 2012 року в розмірі 2 285 701 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.02.2013, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2014, у позові відмовлено з посиланням на обов'язковість врахування платником при заповненні податкової звітності з ПДВ за вересень 2012 року рішення судів з адміністративної справи № 2а-0870/480/11, яким визнано правомірним зменшення позивачеві бюджетного відшкодування з ПДВ на 2 443 212 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 30.12.2010 № 0000432302/0.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Товариства, в якій воно просить скасувати ухвалені у справі судові акти та задовольнити позов, посилаючись на невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи та нормам матеріального права, що регулюють розглядувані відносини.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити касаційні вимоги Товариства з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийнято Інспекцією за наслідками проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності Товариства з ПДВ за вересень 2012 року, оформленої актом від 09.11.2012 № 8175/151/33985999.

Під час цієї перевірки відповідачем було виявлено факт включення платником до податкового кредиту залишку від'ємного значення ПДВ, що виникло у податковому обліку Товариства за операцією з внесення до його статутного фонду обладнання та устаткування у липні 2010 року. При цьому Інспекція послалася на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.03.2011 у справі № 2а-0870/480/11, згідно з якою Товариству відмовлено у позові про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2010 № 0000432302/0, за яким платникові зменшено заявлену до відшкодування суму ПДВ на 2 443 212 грн.

Згідно з пунктами 200.1 - 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається з установлених судами обставин справи, підставою для висновку Інспекції про завищення платником залишку від'ємного значення ПДВ попередніх звітних періодів стало невизнання податковим органом права платника на включення до розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ за операцією з внесення до статутного фонду Товариства майна в обмін на емітовані ним корпоративні права, як це викладено в акті податкової перевірки від 17.12.2010 № 4491/2302/33985999.

В силу дії принципу офіційного з'ясування обставин справи правильне та об'єктивно вирішення даного спору вимагає встановлення дійсного стану розрахунків платника з бюджетом та порядку відображення такого стану у податковій звітності платника. Наведене передбачає й надання правового аналізу обставинам виникнення у платника від'ємного значення з ПДВ в оспорюваній сумі.

Згідно з пунктом 1.4 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час здійснення операції з внесення до статутного фонду Товариства майна) поставка товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування або іншими законами, у частині, що не суперечить цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування (підпункт 1.15 цієї статті).

Відповідно до підпункту 1.28.2 пункту 1.28 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» пряма інвестиція - це господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

За змістом наведених правових норм операція з передачі майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права є операцією з поставки.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

За правилами підпункту 7.4.1 пункту 7.1 статті 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, за операцію зі збільшення статутного фонду Товариства за рахунок внесеного майна в обмін на емітовані позивачем корпоративні права у останнього об'єктивно виникло право на податковий кредит.

Надання Запорізьким окружним адміністративним судом іншого тлумачення податкових наслідків розглядуваної операції у постанові від 02.03.2011 у справі № 2а-0870/480/11 у даному разі не впливає на дійсний обсяг податкових прав та обов'язків платника. Адже, по-перше, здійснене судом тлумачення правових норм не є преюдиційною обставиною, що не доказується при розгляді інших справ, у розумінні частини першої статті 72 КАС. По-друге ж, ухвалою від 18.09.2012 зі справи № 2а-0870/480/11 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд виправив помилковість наведеного висновку суду першої інстанції та погодився з правомірністю дій платника щодо включення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту.

Слід зазначити, що власне факт та час отримання платником примірника ухвали Дніпропетровського апеляційного суду від 18.09.2012 не може впливати на порядок відображення Товариством його стану розрахунків з бюджетом у податковій звітності, як помилково було зазначено судами.

Також варто наголосити, що рішення судів зі справи № 2а-0870/480/11 про відмову у позові Товариства у даному разі не впливає на порядок відображення платником податкового кредиту, позаяк предметом позову в цій справі було питання щодо наявності у платника права на повернення з бюджету відповідної суми ПДВ.

У даному разі для правильного вирішення спору судам слід було визначити об'єктивні показники рядків у податковій декларації з ПДВ за вересень 2012 року, за необхідності надавши правову кваліфікацію операціям, що вплинули на формування цих значень, та на підставі цього перевірити об'єктивну наявність у Товариства від'ємного значення з ПДВ у сумі 2 285 701 грн., що після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного звітного періоду.

Оскільки межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають можливості касаційному суду встановлювати та перевіряти обставини, що не були встановлені у судових рішеннях, оскаржувані судові акти підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з метою дослідження викладених у цій ухвалі обставин, та прийняття за наслідками цього правильного та вмотивованого рішення по суті спору.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 227, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "БОСАЛ-ЗАЗ" задовольнити частково.

2. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.02.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2014 у справі № 0870/12306/12 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько