Ухвала суду № 53364641, 05.11.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/2277/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Заброцька Л. О.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

05 листопада 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Боровицького О. А. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Вінницької області про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

В липні 2015 року управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації звернулось до суду з позовом до головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Сінгаєвської Ольги Миколаївни, в якому просило визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області протиправними під час примусового виконання виконавчого листа по адміністративній справі №127/21631/15-а та винесення постанови про накладення штрафу від 09.07.2015 року; визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Сінгаєвської О. М. про накладення штрафу на управління праці та соціального захисту населення Вінницької райдержадміністрації в розмірі 680,00 грн. від 09.07.2015 року.

Судом ухвалою від 07.08.2015 року за погодженням із сторонами, відповідно до вимог ч. 1 ст. 52 КАС України допущено заміну неналежного відповідача - головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Сінгаєвської Ольги Миколаївни на належного - управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року позов задоволено частково: визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Сінгаєвської О.М. від 09 липня 2015 року (ВП № 46743647) про накладання на управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації штрафу у розмірі 680,00 грн. (шістсот вісімдесят гривень 00 коп. а в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року - без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Сінгаєвської О.М. від 09.07.2015 на управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації накладено штраф в розмірі 680,00 грн., за невиконання без поважних причин рішення суду, що зобов"язує боржника вчинити певні дії, а саме: постанови Вінницького міського суду Вінницької області, відповідно до виконавчого листа №127/21631/14-а, виданого 17.02.2014.

Не погоджуючись з діями та вказаною постановою про накладення штрафу, управління праці та соціального захисту населення Вінницької РДА звернулось з вказаним позовом до суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, зважаючи на наступне.

Так, 06.03.2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Сінгаєвською О.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 46743647 про примусове виконання виконавчого листа № 127/21631/14-а, виданого 17.02.2015 року Вінницьким міським судом Вінницької області на виконання постанови суду від 10.11.2014 про зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації перерахувати та виплатити ОСОБА_3 разову грошову допомогу до 5 травня 2014 року у відповідності до ч.5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплаченої суми, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" станом на момент призначення ОСОБА_3 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2014 року, якою боржнику надано строк для самостійного виконання рішення суду до 13.03.2015 року.

З матеріалів справи слідує, що управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації згідно розпорядження від 12 березня 2015 року перерахувало щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня 2014 року, відповідно до ст. 13 Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та згідно рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10.11.2014, і визначило, що ОСОБА_3 належить до виплати 5342,00 грн.

Більш того, позивачем на адресу Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації, як до розпорядника коштів вищого рівня, надсилались листи від 13.03.2015 №1153, від 27.05.2015 №2115, від 07.07.2015 №2898 та від 16.07.2015 №3095, в яких управління просило виділити додаткові кошти на 2015 рік в сумі 5342,00 грн. по КПКВ 2501150 "Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань" для забезпечення виконання судового рішення.

Листом управління праці та соціального захисту населення Вінницької РДА № 1165 від 13.03.2015 року повідомлено відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про нарахування ОСОБА_3 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2014 рік у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком у сумі 5342,00 грн, з урахуванням раніше проведених виплат, однак виплатити зазначену суму коштів управління не має можливості в зв'язку з відсутністю коштів.

Крім того, оскільки зазначені кошти позивачу не були виділені, управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації, листом № 2899 від 07.07.2015 року, просило управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області відкласти провадження виконавчих дій.

Проте, 09.07.2015 року державним виконавцем винесено постанову про накладення на управління штрафу в розмірі 680,00 грн., яку управлінням праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації отримано 14 липня 2015 року.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, та визначаючись щодо заявлених позовних вимог колегія суддів виходить з наступного.

Частинами 1, 3 ст.6 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

В силу вимог ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Проте, з 01 січня 2013 року набрав чинності Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" № 4901-VI, який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання.

Статтею 3 вищевказаного Закону визначено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до пункту 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 № 845 (зі змінами)визначено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

За положеннями абз. 2 п. 25 Порядку у разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду, безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому, пункти 24 - 34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.

Статтею 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" встановлено особливості виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії. Так, виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі, якщо рішення суду не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Зробивши системний аналіз норм чинного законодавства, враховуючи обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансованого забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу в такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду України, що від 24 березня 2015 року; від 30 червня 2015 року; від 29 вересня 2015 року у справах з аналогічних спорів.

Більш того, державний виконавець в ході проведення виконавчих дій дійшов висновку про існування обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, в зв"язку з чим ним вносилось до суду подання про зміну способу і порядку виконання рішення суду від 18.03.2015 року за № 27/2.1-33/3.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач передчасно прийшов до необґрунтованого висновку про невиконання боржником судового рішення без поважних причин, та в порушення норм ст.ст. 6, 11, 75 та 89 Закону України "Про виконавче провадження" виніс оскаржувану постанову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовної вимоги щодо визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Сінгаєвської О.М. від 09 липня 2015 року (ВП № 46743647) про накладання на управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації штрафу у розмірі 680,00 грн.

Крім того, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Сінгаєвської О.М. під час примусового виконання виконавчого листа № 127/21631/14-а та винесення постанови про накладення штрафу від 09.07.2015 року.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем не надано суду достатньо належних доказів, які б свідчили про неправомірність заявлених позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Однак, при поданні апеляційної скарги відповідачем не сплачено судовий збір, а судом апеляційної інстанції відстрочено його сплату до ухвалення судового рішення у справі.

Частиною ч.9 ст.172 КАС України визначено, що у разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" в редакції від 12.08.2015 року за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви

Як вбачається з матеріалів справи, ставка судового збору при поданні адміністративного позову складала 73,08 грн., тобто 0,06 розміру мінімальної заробітної плати, як і передбачалось Законом України "Про судовий збір" в редакції від 12.08.2015 року.

Судовий збір за подання апеляційної скарги сплачується за наступними реквізитами: ОДЕРЖУВАЧ: УК у м. Вінниці (м. Вінниця), код платежу 22030001, код ЄДРПОУ: 38054707, Банк: ГУ ДКСУ у Вінницькій області, МФО: 802015.

За результатами розгляду апеляційний суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні апеляційної скарги, у зв'язку з чим з відповідача необхідно стягнути несплачену суму судового збору у розмірі 36,54 грн. (73,08 грн. х 50%).

Таким чином, в зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги відповідача на користь Державного бюджету України необхідно стягнути 36, 54 грн.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року - без змін.

Стягнути з управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Вінницької області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 36 (тридцять шість) грн. 54 коп. за такими реквізитами: Одержувач УК у м. Вінниці (м. Вінниця), код платежу 22030001; Код ЄДРПОУ: 38054707; Банк: ГУ ДКСУ у Вінницькій області; МФО: 802015; Р/р: 31212206781002 за подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Граб Л.С.

Судді Боровицький О. А.

Сапальова Т.В.