Рішення № 5332421, 26.08.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.08.09 р.                     Справа № 30/12                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк, ідентифікаційний код НОМЕР_1

до Відповідача: Закритого акціонерного товариства „Баренс Шоколад”, м.Донецьк, ідентифікаційний код 31128452

про: стягнення суми боргу у розмірі 5000,00грн., індексації у розмірі 721,5грн. та 3% річних від суми заборгованості 121,4грн.

за участю:

представника Позивача – ОСОБА_2 (за довіреністю №2542 від 10.08.2009р.;

представника Відповідача – не з’явився .

Згідно ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 28.07.2009р. по 12.08.2009р., з 12.08.2009р. по 26.08.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 , м.Донецьк (далі – Позивач) звернулась до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства „Баренс Шоколад”, м.Донецьк (далі – Відповідач) стягнення суми боргу у розмірі 5000,00грн., індексації у розмірі 721,5грн. та 3% річних від суми заборгованості 121,4грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за Договором про надання юридичної допомоги від 02.09.08р.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копію договору про надання юридичної допомоги №б/н від 02.09.08р., оригінали квитанції та опис цінного листа як докази направлення претензії, правоустановчі документи. Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст. 179 Господарського кодексу України, ст.ст. 629, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 54, 55, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач надав документи, які витребувані судом, в тому числі і на підтвердження власної позиції, для залучення до матеріалів справи та надав через канцелярію суду 10.08.2009р. заперечення на пояснення відповідача за позовом.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач у судовому засіданні 28 липня 2009 року проти позову заперечив, посилаючись на неналежне виконання Позивачем договору про надання юридичної допомоги від 02.09.2008р., надав правоустановчі документи Відповідача, письмовий відзив не надав.

У судове засідання 26.08.2009р. Відповідач не з’явився, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст.75 ГПК України, так як їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних відносин.

Сторони до початку судового засідання надали до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням в порядку ст.43 ГПК України, суд

ВСТАНОВИВ:

02.09.2008року між Позивачем(Виконавець) та Відповідачем (Замовник) укладено договір про надання юридичної допомоги №б/н від 02.09.2008року (далі –Договір) (а.с.8), згідно п.1.1 Позивач зобов’язався здійснювати представництво інтересів Відповідача у суді з питання притягнення посадової особи Відповідача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та здійснювати правову допомогу з питаннями пов’язаними з таким представництвом. Відповідач в свою чергу, зобов’язався сплатити Позивачеві грошову винагороду за надані послуги.

Розділ 4 зазначеного Договору фіксує домовленості сторін щодо порядку та суми розрахунків. Згідно п.п.4.1, 4.2. Договору за послуги Позивача, надані по даному Договору, Відповідач виплачує винагороду у сумі 5000,00грн., при цьому оплата здійснюється відповідачем в безготівковій формі у вигляді 100% передплати на банківський рахунок позивача.

Розділ 5 даного Договору сторони визначили строк дії договору, з моменту підписання договору та до винесення Київським районним судом м.Донецька відповідної постанови по адміністративній справі.

Повноваження Позивача на надання послуг посадової особи Відповідача були зазначені у довіреності №б/н від 03.09.08р. (а.с.10).

На виконання умов даного Договору Позивачем були надані юридичні послуги щодо здійснення представництва інтересів відповідача у Київському районному суді м.Донецька з питання притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил співробітника ЗАТ „Баренс Шоколад”.

На підтвердження факту виконаних робіт позивачем надано копію Постанови Київського районного суду м.Донецька від 03.09.2008р. по адміністративній справі №3-15260/08.

За для досудового врегулювання спору Позивачем 26.02.2009р. було направлено лист-претензію на адресу відповідача №26/02-01(а.с.25), щодо сплати заборгованості за Договором у розмірі 5000,00 грн., але відповіді отримано не було. Факт направлення Позивачем претензії підтверджено поштовою квитанцією від 27.02.2009р. та описом цінного листа (а.с.а.с.32,33).

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки, позивач всупереч умовам договору здійснив надання послуг без отримання передоплати, то ним було недотримано встановленого порядку надання послуги, а відповідно і порушений порядок оплати.

Таким чином, суд вважає за необхідне в данному випадку застосувати положення ст.530 ЦК України, на підставі якої зобов`язання щодо оплати надання послуг виникає у відповідача з моменту пред`явлення позивачем грошової вимоги.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

В свою чергу, згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання ст.ст.901-907 Цивільного кодексу України.

Відповідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати певну послугу, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши представництво інтересів відповідача у Київському районному суді м.Донецька з питання притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил співробітника ЗАТ „Баренс Шоколад” , що підтверджується матеріалами справи.

Ствердження відповідача про не виконання зобов’язання спростовуються матеріалами справи

Відповідач свої зобов`язання щодо оплати наданих послуг не виконав, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 5000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за надані послуги, суд робить висновок, що сума боргу в розмірі 5000 грн. 00 коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, враховуючи фактичне отримання відповідачем послуг за договором, суд вважає, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця –ОСОБА_1, м.Донецьк в частині стягнення основного боргу у розмірі 5000,00 грн. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за період з вересня 2008р. по липень 2009р. нараховано та пред’явлено до стягнення три проценти річних в сумі 124,10 грн. та інфляцію в сумі 721,50 грн. за вересень 2008р.- травень 2009р.

Відповідно до ст..625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки як встановлено судом, зобов`язання щодо оплати надання послуг у відповідача виникло після пред`явлення грошової вимоги, а саме після виставлення претензії – 27.02.2009р. період розрахунку суми інфляційних та трьох процентів річних визначена позивачем невірно. Тому позовні вимоги в частині стягнення суми інфляційних та трьох процентів річних підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі ст.530 Цивільногокодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконанти такий обов’язок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодовства.

Таким чином, суд зробивши арифметичний розрахунок за допомогою відповідної програми інформаційної бази „Законодавство”, за період з 10.03.2009р. (з дати настання прострочки виконання зобов’язання, яка визначається: 27.02.2009р.-момент виставлення претензії + поштовий пробіг + 7 днів відповідно зі ст.530 ЦК України) до 02.07.2009р. (кінцевий термін встановлено позивачем) за сумою заборгованості 5000,00 грн. встановив, що сума 3% річних підлягає стягненню у розмірі 47,26 грн., сума інфляційних нарахувань за період з 10.03.2009 р. по травень 2009р. включно підлягає стягненню у розмірі – 141,21 грн.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно сумі задоволених вимог.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.509, 525, 526, 530, 538, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк (ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Закритого акціонерного товариства „Баренс Шоколад”, м.Донецьк (ідентифікаційний код 311284552) про стягнення заборгованості в розмірі 5000грн.00коп., індексу інфляції 721,50 грн., три процента річних-121,40 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Баренс Шоколад”, м.Донецьк на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 5000,00 грн., індекс інфляції в розмірі 141,21 грн., три відсотка річних в розмірі 47,26 грн.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Баренс Шоколад”, м.Донецьк на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк, компенсацію судових витрат: державне мито в сумі 90,57 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 279,72 грн.

Суддя