Постанова № 53323777, 05.11.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2015 року 810/4704/15

приміщення суду за адресою:м. Київ, бул. ОСОБА_1, 26

час прийняття постанови : 11 год. 20 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Лиска І.Г.

при секретарі -Васковець М.С.

за участю позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Український професійний банк" ОСОБА_3, 3-тя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Український професійний банк" ОСОБА_3 , 3-тя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 23 вересня 2015 року позовну заяву було залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків до 7 жовтня 2015 року, шляхом подання безпосередньо до суду: оригіналу документу про сплату судового збору виходячи з кількості заявлених немайнових вимог, з урахуванням суми сплаченого судового збору.

7 жовтня 2015 року до суду від позивача надійшов адміністративний позов, в якому він уточнив позовні вимоги та просив суд: зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Український професійний банк" ОСОБА_3 включити його до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Український професійний банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського вкладу "Стандарт" №341989 від 08.05.2015 року.

Ухвалою суду від 8 жовтня 2015 року судом відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 08.05.2015 року між ним та ПАТ «Український професійний банк» було укладено Договір банківського вкладу «Стандарт» № 341989, згідно з умовами якого він передав, а банк прийняв грошові кошти в сумі 75000 грн. строком на 1 місяць до 08.06.2015 року. Умови договору були виконані ним в повному обсязі, а саме - вказані грошові кошти були внесені на особовий рахунок №26306000341989, що підтверджується платіжним дорученням №22813659 від 08.05.2015 року.

28 травня 2015 року було Правлінням Національного банку України було прийнято постанову № 348 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» до категорії неплатоспроможних».

28 травня 2015р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від № 107 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «УПБ», згідно з яким з 29.05.2015р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство «Український професійний банк».

28 серпня 2015 р. Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 562 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк».

28 серпня 2015 р. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 158, «Про початок процедури ліквідації ПАТ - «Український професійний банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «УПБ» та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «УПБ», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_3 строком на 1 рік з 31 серпня 2015 року до 31 серпня 2016 року включно.

27 серпня 2015 р. позивач звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із запитом про надання публічної інформації, в якому просив повідомити його, коли Фонд розпочне здійснення виплат відшкодування коштів за Договором банківського вкладу «Стандарт» № 341989 від 08.05.2015 року та надання йому копії всіх документів прийнятих Фондом або його уповноваженими особами, що стосуються виплати або невиплати відшкодування за вкладом в ПАТ «Український професійний банк».

14 вересня 2015 р. на адресу позивача надійшов лист уповноваженої особи Фонду - ОСОБА_3 Л.0 від 27 серпня 2015 р., в якому йому було повідомлено, що Фонд вважає нікчемними Договір банківського вкладу «Стандарт» № 341989 від 08.05.2015р. укладений між ним та ПАТ «Український професійний банк» та операцію з внесення 08.05.2015р. на особовий рахунок №26306000341989 грошових коштів.

Позивач зазначає, що визнання Договору нікчемним є незаконним, а відмова у здійсненні виплати є безпідставною, у звязку з чим позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити, підтвердив обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не зявився, про розгляд справи неодноразово повідомлений належним чином, явку представників у судове засідання не забезпечив, заперечень на позов не надав.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб будь-яких пояснень з приводу заявленого позову суду не надав був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, явку свого представника до судового засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, з клопотанням про відкладення засідання до суду не звертався.

Судом визнано за можливе розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, вислухавши позивача, суд дійшов наступних висновків.

08.05.2015 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Український професійний банк» було укладено Договір банківського вкладу «Стандарт» № 341989, згідно з умовами якого позивач передав, а банк прийняв грошові кошти в сумі 75000 грн. строком на 1 місяць до 08.06.2015 року.

Як встановлено судом, умови договору позивачем були виконані ним в повному обсязі, а саме - вказані грошові кошти були внесені на особовий рахунок №26306000341989, що підтверджується платіжним дорученням №22813659 від 08.05.2015 року.

28 травня 2015 року Правлінням Національного банку України було прийнято постанову № 348 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» до категорії неплатоспроможних», на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 28.05.2015 р. прийнято рішення №107 про введення з 29.05.2015 р. тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «УПБ» та призначено ОСОБА_3 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство «УПБ». Тимчасову адміністрацію було запроваджено строком на три місяці: з 29.05.2015 року по 28.08.2015 року.

28 серпня 2015 р. Правління Національного банку України прийнято постанову № 562 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк».

28 серпня 2015 р. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 158, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Український професійний банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «УПБ» та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «УПБ», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_3 строком на 1 рік з 31 серпня 2015 року до 31 серпня 2016 року включно.

27 серпня 2015 р. позивач звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із запитом про надання публічної інформації, в якому просив повідомити його, коли Фонд розпочне здійснення виплат відшкодування коштів за Договором банківського вкладу «Стандарт» № 341989 від 08.05.2015 року та надання опії всіх документів прийнятих Фондом або його уповноваженими особами, що стосуються виплати або невиплати відшкодування за вкладом в ПАТ «Український професійний банк».

14 вересня 2015 р. на адресу позивача надійшов лист уповноваженої особи Фонду - ОСОБА_3 Л.0 від 27 серпня 2015 р., в якому йому було повідомлено, що Фонд вважає нікчемними Договір банківського вкладу «Стандарт» № 341989 від 08.05.2015р. укладений між мною та ПАТ «Український професійний банк» та операцію з внесення 08.05.2015р. на особовий рахунок №26306000341989 грошових коштів.

Позивач, вважаючи протиправними бездіяльність та рішення відповідачів щодо не включення його до переліку та загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, оскільки вони суперечать вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та порушують право на отримання гарантованої суми вкладу, звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Частиною першою статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 1 та частини третьої статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Частина перша статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

За правилами частин першої-третьої статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з частиною п'ятою статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частина шоста статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року №14 (надалі за текстом - Положення) Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи:

1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду;

3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру;

4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Як вбачається із листа Уповноваженої особи від 27.08.2015року №01-10/4087 позивача, як вкладника за Договором, не включено до переліку вкладників у зв'язку із визнанням нікчемним Договір банківського вкладу «Стандарт» № 341989 від 05.08.2015р. на підставі статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 228 Цивільного кодексу України, посилаюсь на те, що вказаний правочин порушує публічний порядок та спрямований на незаконне заволодіння майна держави.

Згідно з частиною другою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частина третя статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з наступних підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Разом із тим, суд звертає увагу на те, що відповідачем не визначено конкретної підстави нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що передбачені у частині третій статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та не наведено, які ознаки нікчемного правочину має вищевказаний Договір.

Також судом в ході судового розгляду не було встановлено наявності тих підстав для визнання правочину нікчемним, які наведені у статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Частина перша статті 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина третя цієї ж статті визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підстав для визнання нікчемним Договору; відповідачем також не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Крім того, в силу положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Суд зауважує на тому, що відповідного судового рішення про визнання недійсним Договору, як і судового рішення за результатами розгляду матеріалів вище приведеного кримінального провадження, відповідачем до матеріалів справи не долучено та під час судового розгляду суду на надано. Отже, твердження відповідача щодо нікчемності правочину є лише припущенням, яке не доведено належними доказами у встановленому законом порядку.

Таким чином, відповідачем не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "Український професійний банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, як вкладника відповідно до Договору, а тому така бездіяльність Уповноваженої особи суперечить приписам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та є протиправною.

Як встановлено судом, умови договору позивачем були виконані ним в повному обсязі, а саме - вказані грошові кошти були внесені на особовий рахунок №26306000341989, що підтверджується платіжним дорученням №22813659 від 08.05.2015 року.

Тобто, кошти позивачем внесені через касу банку - ПАТ Український професійний банк до запровадження тимчасової адміністрації банку.

Враховуючи викладене, на думку суду, позовні вимоги про уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Український професійний банк" ОСОБА_3 включити його до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Український професійний банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського вкладу "Стандарт" №341989 від 08.05.2015 року, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Аналогічної правової позиції щодо необхідності включення особи до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, дотримується і Вищий адміністративний суд України, зокрема в ухвалах від 21.11.2013 № К/800/33412/13, від 21.11.2013 К/800/33416/13, від 22.05.2014 № К/800/16622/14, № К/800/15485/14.

При цьому суд зазначає, що втручання у даному випадку у дискреційні повноваження відповідача, як суб'єкта владних повноважень, є виправданим, оскільки відсутній інший дієвий спосіб захисту порушеного права, та враховує, що у межах спірних правовідносин відповідачем не доведено існування підстав для не відшкодування коштів за вкладом, що передбачені у частині четвертій статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 цього Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як субєктом владних повноважень не доведено обґрунтованості відмови у включенні позивача як вкладника за Договором №341989 від 08.05.2015 року, до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Судом досліджено всі аргументи позивача щодо суті спору та надано їм належну оцінку в мотивувальній частині судового рішення.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

При розгляді даної справи судом також враховано правову позицію Київського апеляційного адміністративного суду, викладену у рішеннях від 17 березня 2015 року № 826/19286/14, від 19 березня 2015 року № 826/31/15, від 10 березня 2015 року № 826/19372/14; Вищого адміністративного суду України, викладену у рішенні від 30 березня 2015 року К/800/14378/15, К/800/14366/15.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Український професійний банк" ОСОБА_3 включити ОСОБА_2 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Український професійний банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського вкладу "Стандарт" №341989 від 08.05.2015 року, укладеним між ПАТ "Український професійний банк" та ОСОБА_2.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 сплачений ним, згідно Квитанції №13461551 від 17 вересня 2015 року, судовий збір у сумі 488(чотириста вісімдесят вісім) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 05 листопада 2015 р.