Рішення № 5331128, 27.08.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "27" серпня 2009 р. Справа № 10/853

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1.-юрисконсульт юридичного відділу, довіреність №139/16

від 06.01.2009р.;

від відповідача: не з'явився;

розглянув справу за позовом Житомирського орендного підприємства теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" (м.Житомир)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)

про стягнення 22595,07грн.,

Спір розглядається в більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 ст.69 ГПК України, відповідно до ч.4 ст.69 ГПК України.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 22595,07грн., з яких: 21054,05грн. заборгованість за поставлену теплову енергію у період з листопада 2008р. по квітень 2009р., 1027,20грн. пеня, 426,62грн. інфляційні та 87,20грн. 3% річних.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, надав довідку за №НОМЕР_1 від 27.08.2009р., відповідно до якої заборгованість відповідача складає 50502,89грн.

Відповідач письмового відзиву та інших витребуваних ухвалами господарського суду документів не надав, його представник в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином (про що свідчить реєстр господарського суду Житомирської області від 06.08.2009р. на відправку рекомендованої кореспонденції з повідомленням про вручення, а.с.44).

Ухвали господарського суду Житомирської області направлялись на юридичну адресу відповідача (зазначену у Витягу з ЄДР, отриманого по запиту господарського суду до державного реєстратора Виконавчого комітету Житомирської міської ради, відповідно до якого фізична особа-підприємець ОСОБА_2. зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. У даному випадку позивач у позовній заяві вказав адресу: АДРЕСА_2. У Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 13.07.2009р. (а.с.31) вказана адреса відповідача: АДРЕСА_1, на цю адресу господарським судом направлялись всі поштові відправлення. Інші адреси господарському суду не повідомлялися.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

ВСТАНОВИВ:

16 лютого 2007року між Житомирським орендним підприємством теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2. (Споживач) укладено договір №1471 на постачання теплової енергії (а.с.16), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується відпускати споживачу теплову енергію в гарячій воді (парі) протягом опалювального періоду та графіка подачі гарячої води, погоджених з місцевими органами виконавчої влади (п.1.1).

Пунктом 23 договору сторони передбачили, що всі розрахунки по цьому договору проводяться до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, за платіжними документами, які виписуються Постачальником (позивачем).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань за останнім утворилась заборгованість в сумі 21054,05грн., що підтверджується платіжними вимогами-дорученнями (а.с.12-15,47-48), розрахунком нарахування і оплати послуг згідно договору №1471 від 16.02.2007р. (а.с.3).

Позивач надав господарському суду довідку від 27.08.2009р. за вих.№НОМЕР_1 (а.с.46) про те, що станом на 27.08.2009р. заборгованість ПП ОСОБА_2. перед ОПТМ "Житомиртеплокомуненерго" складає 50502,89грн.

Відповідно до положень ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 21054,05грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить господарський суд стягнути з відповідача 1027,20грн. пені, 87,20грн. 3% річних та 426,62грн. інфляційних.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Як свідчить зміст пункту 26 Договору, сторони передбачили, що в разі несплати вартості використаної теплової енергії до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, споживач несе матеріальну відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки платежу.

Також приписами частини 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції, нараховані проценти річних, залежно від розміру встановленого договором або законом.

Відповідно до розрахунків позивача (а.с.8-10), перевірених господарським судом, сума пені становить 1027,20грн., сума інфляційних - 426,62грн. та сума 3% річних - 87,20грн.

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів сплати заборгованості та заперечень проти позову не надав, розрахунок пені, інфляційних та річних не спростував.

Враховуючи викладене, позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до чинного законодавства і укладеного договору, підтверджуються матеріалами справи, не заперечуються відповідачем та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі ст.193 ГК України, ст.ст.509,525,526,549,625 ЦК України, керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2)

- на користь Житомирського орендного підприємства теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" (10014, м.Житомир, вул.Київська, 48, код 05478806):

- 21054,05грн. борг за поставлену теплову енергію у період з листопада 2008р.

по квітень 2009р.,;

- 1027,20грн. пеня;

- 426,62 грн. інфляційні;

- 87,20грн. річні;

- 225,95грн. витрат по сплаті державного мита,

- 312,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Соловей Л.А.