Рішення № 53307870, 05.11.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.11.15р. Справа № 904/8427/15За позовом публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг

про стягнення 5 770,75 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 2 213,11 грн. заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, 94,26 грн. 3% річних, 1 353,56 грн. інфляційних втрат, 1 146,79 грн. пені

Суддя Бондарєв Е.М.

Представники:

Від позивача: Денисенко Н.Н., довіреність № 141/101 від 12.05.2015 року, представник

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості на суму 10 578,47 грн., з яких:

- 5 770,75 грн. заборгованість за спожиту активну електричну енергію у січні, лютому та березні 2015 року;

- 2 213,11 грн. заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у січні та лютому 2015року;

- 94,26 грн. 3% річних за загальний період з 11.02.2015 року по 14.09.2015 року;

- 1 353,56 грн. інфляційні втрати за загальний період з березня 2015 року по червень 2015 року;

- 1 146,79 грн. пеня за загальний період з 11.02.2015 року по 14.09.2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 261 про постачання електричної енергії від 11.04.2014 року в частині своєчасної оплати виставлених рахунків за спожиту активну електроенергію у січня, лютому та березні 2015 року. Згідно з Актами про використану електричну енергію, відповідачем було перевищено погоджену договірну величину споживання електричної енергії за січень 2015 року та за лютий 2015 року.

У судовому засіданні позивач підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 відзиву на позов не надало, у судове засідання свого повноважного представника не направило, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялося належним чином відповідно до вимог статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою, зазначеною у позові, яка збігається з адресою місцезнаходження відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.09.2015 року (а.с. 54, том 1).

Доказом належного повідомлення відповідача про судовий розгляд справи є наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення представнику відповідача поштового відправлення (а.с. 59, том 1) та повернення поштового відправлення до суду з відміткою: "закінчення строку зберігання " (а.с. 60, 61, том 1).

За змістом підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 (із змінами і доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розгляд справи призначався на 15.10.2015 року, після чого розгляд справи відкладався до 05.11.2015 року.

У судовому засіданні 05.11.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

11.04.2014 року між публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго" (далі - постачальник, позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - споживач, відповідач) було укладено договір № 261 про постачання електричної енергії (далі - договір).

Згідно з розділом 1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу у точці (точках) продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 58,59 кВт, величини якої по об'єктах споживача визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" та "Загальна схема електропостачання", які є невід'ємною частиною даного договору.

Під час виконання договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 3.1.1. договору постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та інші платежі, обумовлені цим договором.

Згідно з пунктом 5.1. договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 жовтня поточного року надає постачальнику відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії за формою Додатку "Обсяги очікуваного споживання електричної енергії та потужності споживачем".

У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін обсяги очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюються постачальником на рівні фактичних обсягів споживання відповідних періодів поточного року, оформлюється додатком до договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та надання споживачу для розгляду та узгодження" (абзац четвертий пункту 5.1. договору).

Визначені згідно з пунктом 5.1 цього договору обсяги споживання електричної енергії узгоджуються сторонами і оформлюються додатком "Обсяги постачання електричної енергії споживачу" до цього договору як договірні величини споживання електричної енергії (абзац перший пункту 5.2. договору).

Відповідно до узгодженого сторонами додатку № 1 до договору обсяги постачання електричної енергії споживачу були встановлені на рівні: січень 2015 рік - 1,0 тис. кВт/год., лютий 2015 рік - 1,0 тис. кВт/год., березень 2015 рік - 1,0 тис. кВт/год. (а.с. 38, том 1).

За перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитих та договірних величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт год і більше. (пункт 4.2.2. договору).

Згідно з пунктом 7.7. договору на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов Додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" оформлюються такі документи:

- Акт про прийняття-передавання товарної продукції (форма наведена в додатку до договору);

- Акт результатів замірів електричної потужності.

За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку покази надаються окремо за кожною точкою обліку.

Попередня оплата здійснюється до 20 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю у розмірі повної вартості договірної величини споживання електричної енергії згідно з додатками до договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу" на підставі самостійно отриманого у постачальника рахунка (пункт 2.1. Додатку № 3 до договору "Порядок розрахунків").

Згідно з абзацом першим пункту 2.2. Додатку № 3 до договору "Порядок розрахунків" остаточний розрахунок за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції та інші платежі (за надання споживачу додаткових послуг, суми завданих споживачем збитків тощо) згідно з умовами цього договору, здійснюються на рахунки постачальника, вказані у розділі 10 договору, на підставі самостійно отриманих у постачальника рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Відповідно до пункту 9.8. договору цей договір набуває чинності з 27.05.2014 року і укладається на строк до 01.09.2016 року.

На виконання умов договору постачальник поставив споживачу електричну енергію, що підтверджується підписаними сторонами актами про використану електричну енергію, а саме:

- за січень 2015 року у кількості 2080 кВт/год;

- за лютий 2015 року у кількості 1409 кВт/год;

- за березень 2015 року у кількості 162 кВт/год. (а.с.16-18, том 1).

Перевищення спожитої відповідачем активної електричної енергії у порівнянні з узгодженим за договором обсягом склало:

- за січень 2015 року - 987 кВт/год (2080 (в т.ч. середньодобове нарахування відповідно до п.6.39 ПКЕЕ - 93 кВт/год) - 1000 = 987),

за лютий 2015 року - 409 кВт/год (1409 - 1000 = 409).

Постачальником виставлялися споживачу рахунки на оплату активної електроенергії на загальну суму 5 800,87 грн.:

- № 181/261/1/1 від 27.01.2015 року за січень 2015 року на суму 3 297,47грн. з терміном оплати за умовами договору до 03.02.2015 року (отриманий споживачем 03.02.2015 року);

- № 181/261/2/1 від 27.02.2015 року за лютий 2015 року на суму 2 233,72 грн. з терміном оплати за умовами договору до 06.03.2015 року (отриманий споживачем 27.02.2015 року);

- № 181/261/3/1 від 27.03.2015 року за березень 2015 року на суму 269,68 грн. з терміном оплати за умовами договору до 03.04.2015 року (отриманий споживачем 23.04.2015 року).

Отримання представником споживача вказаних рахунків підтверджується його підписом на корінцях рахунків (а.с. 26, 27 том 1) та рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 65, том 1).

Також постачальником виставлено споживачу рахунки на оплату за перевищення договірної величини споживання електричної енергії:

- № 181/261/2/5 від 02.02.2015 року на оплату 987 кВт/год. за січень 2015 року на суму 1 564,71 грн. з терміном оплати за умовами договору до 09.02.2015 року (отриманий споживачем 03.02.2015 року);

- №181/261/2/5 від 27.02.2015 року на оплату 409 кВт/год. за лютий 2015 року на суму 648,40 грн. з терміном оплати за умовами договору до 06.03.2015 року (отриманий споживачем 27.02.2015 року).

Копії вказаних рахунків та докази їх отримання представником відповідача знаходяться в матеріалах справи (а.с. 20, 26, том 1).

До звернення позивача з позовом до суду, відповідач за спожиту активну електроенергію розрахувався частково у сумі 30,12 грн., що була сплачена ним 23.12.2014 року та 1401.2015 року та віднесена позивачем у рахунок часткового погашення спожитої відповідачем електроенергії у січні 2015 року на суму 3 297,47 грн.

Залишок несплаченої відповідачем суми за спожиту активну електроенергію у січні, лютому та березні 2015 року на час звернення позивача до суду склала 5 770,75 грн., а за перевищення споживання обсягу активної електроенергії - 2 213,11 грн.

Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем умов договору в частині повної та своєчасної оплати спожитої активної електричної енергії у січні, лютому та березні 2015 року та допущене відповідачем перевищення споживання договірного обсягу активної електричної енергії у січні та лютому 2015 року.

Згідно з частиною першою статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За змістом частини четвертої статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною енергією.

За частиною шостою статті 26 цього Закону споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

З огляду на положення Додатку № 3 до договору "Порядок розрахунків" строк оплати спожитої активної електричної енергії за спірний період (з січня по березень 2015 року) та строк оплати за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за січень та лютий 2015 року є таким, що настав.

Заявлені позивачем до стягнення основний борг у сумі 5 770,75грн. за період з січня по березень 2015 року та 2 213,11 грн. за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за січень та лютий 2015 року визначені відповідно до умов договору. За наслідком перевірки розрахунку порушень не встановлено.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності з пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, у пункті 4.2.1 договору сторони погодили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.5-2.3.6 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в той період, та 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за цим договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Сума пені, 3% річних з простроченої суми, сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції зазначаються у розрахунковому документі окремими рядком.

Отже, на підставі вказаного пункту договору, з урахуванням того, що позивачем його зобов'язання за договором були виконані у повному обсязі, була нарахована пеня за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем за загальний період з 11.02.2015 року по 14.09.2015 року в сумі 1 146,79 грн.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені встановлено, що він здійснений невірно, а тому заявлена до стягнення пеня підлягає зменшенню, оскільки позивачем не враховані вимоги пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Відтак пеня підлягає перерахунку і з урахуванням меж позовних вимог, передбачених статтею 83 Господарського процесуального кодексу України, буде складати 1 044,31 грн.:

- № 181/261/1/1 від 27.01.2015 року за січень 2015 року на суму 3 267,35 грн., з урахуванням часткової оплати, за період з 11.02.2015 року по 11.08.2015 року - 594,66 грн.

- № 181/261/2/1 від 27.02.2015 року за лютий 2015 року на суму 2 233,72 грн. за період з 09.03.2015 року по 09.09.2015 року - 413,24 грн.;

- № 181/261/3/1 від 27.03.2015 року за березень 2015 року на суму 269,68 грн. за період з 30.04.2015 року по 14.09.2015 року - 36,41 грн.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 94,26 грн. за період прострочки оплати спожитої активної електроенергії за загальний період з 11.02.2015 року по 14.09.2015 року та інфляційні втрати у сумі 1 353,56 грн. за період прострочки оплати спожитої електроенергії за період з березня по червень 2015 року визначені відповідно до умов договору та чинного законодавства.

Перевіркою розрахунку правові підстави для зменшення заявлених сум відсутні, у зв'язку з чим позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість у загальній сумі 10 475,99 грн., з яких: 5 770,75 грн. заборгованість за спожиту активну електричну енергію, 2 213,11 грн. заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, 94,26 грн. 3% річних, 1 353,56 грн. інфляційні втрати, 1 044,31 грн. пеня.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 1 206,20 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (50019, Дніпропетровська область, м. кривий Ріг, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпропетровськ, шосе Запорізьке, 22, ідентифікаційний код 23359034) заборгованість за спожиту активну електричну енергію у сумі 5 770,75 грн., заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у сумі 2 213,11 грн., 3% річних у сумі 94,26 грн., інфляційні втрати у сумі 1 353,56 грн., пеня у сумі 1 044,31 грн., судовий збір у сумі 1 206,20 грн.

У решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.11.2015 року.

Суддя Е.М. Бондарєв