Рішення № 53307869, 06.11.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.11.15р. Справа № 904/5247/15За позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 29 688 грн. 66 коп.

Головуючий колегії Рудь І.А.

Судді Воронько В.Д.

Петренко Н.Е.

Представники:

від позивача: Задорожний С.О., дов. № 131-К-Н-О від 16.01.15р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 29 688 грн. 66 коп., з яких: 10 000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом, 10 153 грн. 33 коп. - заборгованість по процентам за користуванням кредитом, 7 057 грн. 16 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 2 478 грн. 17 коп. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом, відповідно до умов договору від 23.01.2012р. № б/н.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором банківського обслуговування від 23.01.2012р. № б/н щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2015р. вирішено розглядати справу № 904/5247/15 колегіально.

Розпорядженням керівника апарату суду від 30.07.2015р. № 663 призначено проведення повторного автоматичного розподіл справи № 904/5247/15 та згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії від 30.07.2015р. визначений склад колегії: головуючий суддя - Рудь І.А., судді Воронько В.Д., Новікова Р.Г.

Розпорядженням керівника апарату суду від 07.10.2015р. № 1012 у зв'язку із перебуванням судді Новікової Р.Г. на навчанні, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 904/5247/15 та згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 07.10.2015р. визначений склад колегії: головуючий суддя - Рудь І.А., судді Воронько В.Д., Петренко Н.Е.

04.11.2015р. на адресу суду надійшов відзив відповідача, згідно якого ФОП ОСОБА_1 позовні вимоги не визнала, зазначаючи, що звернувшись до банку, за встановленою позивачем формою, запропонувала відкрити для неї поточний рахунок та погодилась виконувати Умови та Правила надання банківських послуг, в тому числі Правила обслуговування по Розрахункам, розміщеним на сайті Банку в мережі Інтернет, Тарифами Банку, які разом із заявою, карткою із зразками підпису, відбитками печатки складають Договір банківського обслуговування. Але за змістом Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підпису, це є тільки договір обслуговування банківського рахунку. Зазначена заява не містить ні «Умов та правил надання банківських послуг», ні «Тарифів Банку», ні довідки про встановлені користувачу банківської картки кредитних лімітів. Вважає, що позивач не надав суду підтвердження укладення кредитного договору у письмовій формі, тому відповідно до п. 2 ст. 1055 ЦК України договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. На думку відповідача, позивач, звертаючись до суду із позовом не надав жодного документу, узгодженого (підписаного) із відповідачем, який би підтверджував надання споживачу фінансових послуг ОСОБА_1, як того вимагає Закон, повної та достовірної інформації про умови та правила надання банківських послуг, тарифів Банку, встановлених для позичальника кредитних лімітів, у зв'язку із чим позовні вимоги необґрунтовані, не підтверджені належними доказами та не підлягають задоволенню у повному обсязі. Одночасно, відповідачем подано заяву від 04.11.2015р. про застосування строків позовної давності, в якій, посилаючись на норми ст. 257 ЦК України, згідно яких загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, відповідач просив суд відмовити в позові, у зв'язку зі спливом строку позовної давності на підставі ч. 4 ст. 267 ЦК України. Заява обґрунтована тим, що відповідно до розрахунку заборгованості за договором № б/н від 23.01.2012р., укладеним між ПАТ КБ «Приватбанк» та ФОП ОСОБА_5, станом на 05.03.2015р. останнє і єдине погашення кредиту (повернення кредитних коштів) у сумі 9 353 грн. 43 коп. відбулось 24.02.2012р. Жодної письмової вимоги щодо позасудового врегулювання та погашення виниклої заборгованості за кредитним картковим рахунком № НОМЕР_2 від банку відповідач не отримувала. Таким чином, звернувшись до господарського суду із даним позовом 17.06.2015р., позивач пропустив трьохрічний строк позовної давності, що є підставою для відмови у позові.

Представник відповідача в судове засідання 04.11.2015р. не з'явився.

На адресу суду надійшло клопотання відповідача від 04.11.2015р. про відкладення розгляду справи, мотивоване зайнятістю представника відповідача, який забезпечує захист інтересів по даній справі в іншому судовому процесі.

Колегія суддів, розглянувши клопотання відповідача, зазначає наступне.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно п.п. 3.9.2. п. 3.9 постанови Пленуму ВГСУ від 29.12.2011р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд, з урахуванням обставин конкретної справи, може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи, у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки відповідач повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи та, відповідно до ст. 28 ГПК України, надання повноважень на представництво інтересів сторони у процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представника позивача, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

23.01.2012р. між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (банк) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (клієнт) підписано заяву про відкриття поточного рахунку та картку зі зразками підписів і відбитки печатки, відповідно до умов якої клієнт приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі - Умови), Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 23.01.2012р. (надалі - Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.

Відповідно до Договору клієнту встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_2 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами.

Згідно п. 3.2.1.1.16. Умов при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або/в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

За приписами ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Згідно до п. 3.2.1.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.

Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди (п. 3.2.1.1.3. Умов).

Відповідно до п. 3.2.1.1.8 Умов проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").

Пунктом 3.2.1.1.6. Умов визначено, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши Угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

На виконання умов укладеного між сторонами Договору позивач надав відповідачу кредитний ліміт в розмірі 10 000 грн. 00 коп., що підтверджується випискою по рахунку.

Відповідно до розділу Умов п.3.2.1.4, яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі по тексту -"період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг. Клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Відповідно до 3.2.1.5.1 Умов при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до п. 3.2.1.5.4 Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Пунктом 3.2.1.6.1. Умов визначено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом до банку заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

В порушення взятих на себе зобов'язань відповідач отримані кредитні кошти не повернув, відсотки за їх користування та комісію не сплатив.

Відповідно до розрахунку позивача заборгованість відповідача складає загальну суму 29 688 грн. 66 коп., з яких:

- 10 000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом за період з 27.06.2012р. по 03.03.2015р.;

- 10 153 грн. 33 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 01.05.2012р. по 03.03.2015р.;

- 7 057 грн. 16 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором за період з 24.04.2012р. по 03.03.2015р.;

- 2 478 грн. 17 коп. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом за період з 02.04.2012р. по 03.03.2015р.

Заборгованість відповідача підтверджується договором банківського обслуговування № б/н від 23.01.2012р., випискою банка по рахунку відповідача, обґрунтованим розрахунком суми боргу тощо.

На час розгляду справи, доказів сплати заборгованості відповідачем не надано.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

За приписами ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмов від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ( ст. 526 ЦК України ).

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що уразі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно зі ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).

Згідно із п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.13р. № 14 з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що розрахунок пені відповідає умовам Договору.

Заява відповідача про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені суд залишає без задоволення, з наступних підстав:

Пунктом 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" встановлено, що за правилами частини першої статті 259 Цивільного кодексу України, сторонам дозволено за домовленістю збільшувати встановлену законом як загальну так і спеціальну позовну давність. Умова про збільшення позовної давності може бути вміщена як в укладеному сторонами договорі купівлі-продажу, поставки, надання послуг тощо, так і в окремому документі, або в листах, телеграмах, телефонограмах, та інших документах, яким обмінювались сторони і які повинні однозначно свідчити про досягнення згоди сторін щодо збільшення строку позовної давності.

Так, пунктом 3.2.1.5.7. Умов передбачено, що терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років.

Відповідно до п. 3.2.1.5.4 Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Відтак, термін позовної давності щодо вимог позивача на час звернення з відповідним позовом до суду не минув.

Щодо заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно з ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Отже, з огляду на наведене вище, колегія суддів вважає, що саме підписанням заяви про відкриття поточного рахунку, відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом з даною Заявою і складають договір банківського обслуговування № б/н від 23.01.2012р. (Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 09.04.2015р. у справі №918/1587/14).

На думку суду, наведені факти повністю спростовують твердження відповідача з приводу того, що договір банківського обслуговування № б/н від 23.01.2015р. є неукладеним.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, встановлені договором, зобов'язання перед позивачем щодо своєчасного повернення суми кредиту, сплати відсотків та комісії, чим порушив умови укладеного із позивачем Договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача заборгованості в сумі 29 688 грн. 66 коп., з яких: 10 000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом, 10 153 грн. 33 коп. - заборгованість по процентам за користуванням кредитом, 7 057 грн. 16 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 2 478 грн. 17 коп. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) 10 000 грн. 00 коп. (десять тисяч грн. 00 коп.) заборгованості за кредитом, 10 153 грн. 33 коп. (десять тисяч сто п'ятдесят три грн. 33 коп.) заборгованості по процентам за користування кредитом, 7 057 грн. 16 коп. (сім тисяч п'ятдесят сім грн. 16 коп.) пені, 2 478 грн. 17 коп. (дві тисячі чотириста сімдесят вісім грн. 17 коп.) заборгованості по комісії за користуванням кредитом, 1 827 грн. 00 коп. (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Головуючий колегії І.А. Рудь

Суддя В.Д. Воронько

Суддя Н.Е. Петренко

Повне рішення складено - 09.11.15р.