Рішення № 5330410, 10.08.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.08.09 р. Справа № 29/222

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Джарти В.В.

При секретарі Косенко Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Горлівка

До відповідача: Комунального підприємства „Служба єдиного замовника”, м.Горлівка

Предмет спору: стягнення 17241 грн

за участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2, довір. від 02.07.08, ОСОБА_1 особисто.

Від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПРАВИ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1, м. Горлівка звернувся із позовом до Комунального підприємства „Служба єдиного замовника”, м. Горлівка про стягнення 17 241 грн. суми матеріальної шкоди.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 2 від 06.11.07року року, акт від 23.01.09року, акт здачі прийняття виконаний робіт від 02.12.08року № 021208/3, акт здачі-прийняття робіт № 260109/3 від 26.01.09року, претензія від 27.02.09року з доказом вручення, претензія від 07.11.08року з доказом направлення на адресу відповідача та розрахунок суми позову.

Представник відповідача до жодного судового засідання не з”явився, не зважаючи на належне повідомлення судом про час, та місце судового засідання, що підтверджується підписом працівника підприємства відповідача на повідомлення про вручення поштового відправлення, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу представником позивача0 не заявлялось, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Вищевказані матеріали судом розглянуті та додані до матеріалів справи.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

Статтею 1 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” визначено, що утриманням будинків і прибудинкових територій є господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків, споруд, комплексів будинків і споруд, а також, утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Пунктом 2 ст. 14 закону України „Про житлово-комунальні послуги”, ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Згідно із ст. 19 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

06.11.2007 р. між Комунальним підприємством „Служба єдиного замовника”, м. Горлівка (далі - Виконавець) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, м.Горлівка ( далі- Заказник) був укладений договір № 2 на надання експлуатаційних витрат . Відповідно до умов договору, Виконавець, прийняв на себе зобовязання щодо виконання технічного обслуговування будівлі та розміщеного в ньому нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, площею 357, 3 кв. м., яке використовується під магазин, яке належить Заказнику на підставі договору купівлі-продажу від 14.09.06року та витягу з Державного реєстру правочинів, а Заказник, в свою чергу, зобовязався оплачувати експлуатаційні витрати за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором.

Оцінивши вищезазначений Договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки, суд дійшов висновку, що укладена між сторонами угода за своїм змістом та своєю правовою природою є нічим іншим, як договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм статей 901-907 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що через падіння фасадної плитки будинку, в якому знаходиться нежитлове приміщення позивача була пошкоджена його ж рекламно-освітлювальна вивіска, тому представниками підприємства відповідача було складено Актом від 22.05.08року про факт знищення частини вивіски позивача. Згідно вказаного акту, КП „Служба єдиного замовника” взяло на себе зобов”язання щодо усунення пошкодження за рахунок коштів свого підприємства, строком до 26.05.08року, однак ніякого усунення виконано не було.

Через викладене, позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою провести ремонт пошкодженої освітлювальної вивіски, відповідь на яку теж отримано не було.

Тому, позивач звернувся до рекламної компанії для ремонту та поновлення рекламно-освітлювальної вивіски, якої було сплачено 1500грн. за актом здачі-приймання виконаних робіт від 02.12.08року № 021208/3, що підтверджується квитанцією № 076009 від 02.12.08року.

Однак, через повторне падіння фасадної плитки з тієї ж будівлі, рекламно-освітлювальна вивіски знов було пошкоджена, тому позивач знов звернувся до рекламної компанії для ремонту та поновлення та було сплачено 1500грн. згідно акту здачі-прийняття робіт № 260109/3 від 26.01.09року, що підтверджується квитанцією до прибуткового ордеру від 26.01.09року.

Крім того, Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, м.Горлівка була укладена низька договорів оренди нежитлового приміщення за зазначеною вище адресою, а саме № 58-08 від 15.02.08року, укладений з ФОП ОСОБА_5, № 51-08 від 01.04.08року, укладений з ФОП ОСОБА_3 та № 57-08 від 01.04.08року, укладений з ФОП ОСОБА_4

У звязку з невідповідним технічним, санітарним обслуговування вказаного вище приміщення та відсутністю рекламно-освітлювальної вивіски, що спричинило зниження кількості покупців, вказані вище договори оренди нежитлового приміщення, яке належить на праві власності позивачу, були роз торгнути, що підтверджується відповідними листами про розірвання договорів від 02.06.08року та від 05.07.08року.

Факт неналежного санітарного обслуговування нежитлового приміщення підтверджується листом Горлівської міської санітарно-епідеміологічної станції від 23.01.09року № 50/03-2.

Із вказаного листа вбачається, що керівництву підприємства відповідача було приписано усунути виявлені порушення та провести відповідні дезінфекційні заходи. Однак, в матеріалах справи відсутні докази виконання вказаного приписання.

Згідно зазначеного листа, керівництво КП „СЄЗ” м. Горлівка минулого року неодноразово притягалась до адміністративної відповідальності за подібні порушення.

Через обставини, які викладені вище, позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом.

Статтею 906 ЦК України зазначено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності зі ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків а також неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Крім того, необхідними умовами цивільно-правової відповідальності по відшкодуванню збитків за загальними правилами є:

-протиправність поведінки особи;

-збитки, як результат протиправної поведінки;

-причинний звязок між протиправною поведінкою і завданими збитками;

-вина особи, що заподіяла збитками;

Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобовязань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі (ст.. 226 ГК України)

Відповідно зі ст.43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно з приписами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Сума позову складається з витрат, понесених позивачем через подвійне звернення до рекламної компанії щодо ремонту та виготовлення нової рекламно-освітлювальної вивіски на загальну суму 3000грн, що документально підтверджено та з не отриманої вигоди, через розірвання договорів оренди нежитлового приміщення, яку позивач міг отримати, але через викладені вище втратив на загальну суму за трьома договорами оренди у розмірі 14241,00грн.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позивачем обґрунтовано заявлені позовні вимоги з посиланням на приписи матеріального права України, належними доказами доведено факт та розмір заподіяних відповідачем збитків, протиправний характер дій відповідача та наявність його вини й причинно-наслідкового звязку між цими діями на шкодою, якої зазнав позивач.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, передбаченому ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні оголошено повний текст рішення.

На підставі ст.ст. 193, 225, 525, 526, 615, 629, 901, 906, Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 25, 33, 34, 38, 42, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Горлівка до Комунального підприємства „Служба єдиного замовника”, м.Горлівка про стягнення 17 241 грн. збитків - задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства „Служба єдиного замовника” ( 84642, вул. Безсонова, 37, м.Горлівка, Донецької області р/р 26004200406201 у Горлівської філії АКБ „Укрсоцбанк” МФО 334011, ЗКПО 33174741) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_1 у Донецькій філії АКБ „Укрсоцбанк м. Донецьк, МФО НОМЕР_3, ідентифікаційний код НОМЕР_2) збитки, у розмірі 17 241 грн., витрати по сплаті держмита у сумі 102грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя