Рішення № 5330201, 01.09.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.09.09 р. Справа № 6/202

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Данилкіной П.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Корона-Сервіс” м.Харків в особі філії №4 Товариства з обмеженою відповідальністю “Корона-Сервіс” м.Донецьк

до відповідача: Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 м.Макіївка, Донецької області

про стягнення 4 869грн. 13коп.

за участю

прокурора

представників сторін:

від позивача Шестак Д.В. представник по довіреності серії ВЕЕ №084848 від 02.02.2007р.

від відповідача не зявився

від третьої особи

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Корона-Сервіс” м.Харків в особі філії №4 Товариства з обмеженою відповідальністю “Корона-Сервіс” м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 м.Макіївка, Донецької області заборгованості у сумі 3 976грн. 41коп., пені у сумі 453грн. 19коп., інфляційних у сумі 382грн. 92коп., 3% річних у сумі 56грн. 61коп. відповідно договору поставки № 606 від 02.09.2003р. (Усього 4 869грн. 13коп.).

22.06.2009р. господарський суд Донецької області надіслав запит до Державного реєстратора Макіївської міської ради про надання інформації за якою адресою зареєстрований Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 м.Макіївка, Донецької області.

01 липня 2009р. надійшла відповідь на запит господарського суду, у якому відділ державної реєстрації суб”єктів підприємницької діяльності, підприємств, організацій та установ Макіївської міської ради повідомив суд про те, що Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою від 12.08.2009р. суд відклав слухання справи, у зв”язку з необхідністю направлення ухвали суду за новою адресою відповідача.

Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України термін розгляду справи продовжувався заступником голови господарського суду Донецької області.

01 вересня 2009р. відповідач у засідання суду не з”явився, відзив на позовну заяву не надав. Ухвала про порушення справи від 19.06.2009р. була направлена відповідачу 22.06.2009р. простим листом, ухвала про відкладення слухання справи від 12.08.2009р. була направлена відповідачу 17.08.2009р. рекомендованим листом з повідомленням. Дані ухвали були направлені відповідачу за адресою вказаною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців НОМЕР_1 про що свідчать штампи канцелярії господарського суду. Поштовий конверт з повідомленнями про вручення рекомендованого листа відповідачу був повернутий з поштового відділення з відміткою, що адресат вибув. Відповідно роз”яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Так як, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в :

2 вересня 2003р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Корона-Сервіс” м.Харків в особі філії №4 Товариства з обмеженою відповідальністю “Корона-Сервіс” м.Донецьк та Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 м.Макіївка, Донецької області був укладений договір №606, згідно умов якого позивач (далі по тексту-Постачальник) взяв на себе зобов”язання передати у власність відповідача по найменуванням, в кількості та по цінам, вказаним в накладних, а відповідач (далі по тексту-Покупець) зобов”язався прийняти замовлену продукцію та своєчасно оплатити її вартість.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобовязань у повному обсязі, де він у виконання умов договору 10.11.2008р. по видатковій накладній №НК-519-02240/1 здійснив поставку товару у адресу відповідача на загальну суму 6 338грн. 54коп. Частково товар був повернутий відповідачем на адресу позивача про що свідчать поворотні накладні №1-0000147 від 01.12.2008р., №1-0000009 від 24.01.2009р., №1-000007 від 24.01.2009р., №1-0000006 від 24.01.2009р., №1-0000008 від 24.01.2008р., №1-0000010 від 24.01.2009р. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки продукції, а саме: видаткові накладні по яким відповідач одержав продукцію, а також акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2009р. по 29.01.2009р. підписаний уповноваженими особами обох підприємств та скріплений печатками і переконав суд у факті поставки товару у адресу Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 м.Макіївка, Донецької області.

Пунктом 3.1 укладеного договору сторони встановили, що оплата за продану партію товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів з рахунку покупця на рахунок постачальника на протязі 7 календарних днів з моменту продажу товару постачальником до повного розрахунку між сторонами. Але відповідач свої зобов”язання за договором виконав частково на суму 1050грн. 77коп., в результаті чого у Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 м.Макіївка, Донецької області перед позивачем виникла заборгованість у сумі 3 976грн. 41коп., яка до теперішнього часу ним не погашена.

Позивач у довідці від 31.08.2009р. зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Корона-Сервіс” м.Харків в особі філії №4 Товариства з обмеженою відповідальністю “Корона-Сервіс” м.Донецьк не має жодних інших договорів з Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 м.Макіївка, Донецької області окрім договору поставки №606 від 02.09.2003р.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобовязань згідно до вказівок закону, договору, не допускається. (ст.525 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобовязання по оплаті поставленої продукції своєчасно не виконав.

Пунктом 4.1 договору поставки №606 від 02.09.2003р. сторони передбачили, що за прострочення оплати товару п.3.1 покупець виплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент не виконання зобов”язання по оплаті, від вартості не оплаченої суми за кожен день прострочення.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно статті ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Оскільки відповідач порушив умови договору поставки №606 від 02.09.2003р. і своєчасно не оплатив поставлену продукцію, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 453грн.19коп. обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно вказаної статті закону відповідачу нараховані інфляційні у сумі 382грн. 92коп. та 3% річних у сумі 56грн. 61коп., які також підлягають стягненню у повному обсязі.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу поставлена позивачем продукція у сумі 3 976грн. 41коп. не оплачена, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Корона-Сервіс” м.Харків в особі філії №4 Товариства з обмеженою відповідальністю “Корона-Сервіс” м.Донецьк до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 м.Макіївка, Донецької області про стягнення 4 869грн. 13коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, дата державної реєстрації фо-підприємця 29.09.1999р., ІНННОМЕР_2, дата народження-ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Корона-Сервіс” (61001 м.Харків, вул.Морозова, буд.11, п/р26005300604 в АКБ „Меркурій” м.Харьків, МФО 351663, ЄДРПОУ 30639703) в особі філії №4 Товариства з обмеженою відповідальністю “Корона-Сервіс” (83096 м.Донецьк, вул.Куйбишева,70, п/р26008165245291 в ДОФ АКБ УСБ м.Донецьк, МФО 334011, ЄДРПОУ 26416117) заборгованість у сумі 3 976грн. 41коп., пеню у сумі 453грн. 19коп., інфляційні у сумі 382грн. 92коп., 3% річних у сумі 56грн. 61коп., витрати по сплаті держмита у сумі 102грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312грн. 50коп.

Рішення було оголошено у судовому засіданні 01.09.2009р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя