Рішення № 5329286, 22.09.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

22.09.2009Справа №2-24/4357-2009 За позовом Приватного підприємства "Баядєра" (84646, м. Горлівка, Донецька область, вул. Озеряновська, 2, поштова адреса:95047, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Хімічеська,3/10, ідентифікаційний код 13491057)

до відповідача - Субєкта підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( 98531, АР Крим, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

про стягнення 44 166,46 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

представники:

Від позивача Терещенко І.Є., довіреність б.н. від 03.08.2009 р., у справі

Від відповідача не зявився

Обставини справи: Приватне підприємство "Баядєра" звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Субєкта підприємницької діяльності Фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на користь Приватного підприємства "Баядєра" заборгованості за поставлену продукцію у розмірі 37794,49 грн., пені у розмірі 3886,91 грн. та 15 % річних у розмірі 2485,06 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення умов Договору купівлі-продажу № 153 від 02.03.2007р., відповідачем порушені зобовязання щодо належної сплати поставленої за товарними накладними Приватним підприємством "Баядєра" продукції. Так, відповідно до пункту 4.1. вказаного договору відповідач взяв на себе зобовязання здійснювати оплату за поставлену продукцію у строк не пізніше 21 календарного дня з дня поставки товару. Позивач відповідно до позовної заяви зазначає, що факт поставки Приватним підприємством "Баядєра" продукції підтверджується відмітками Субєкта підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на відповідних накладних.

Таким чином, у результаті неналежного виконання своїх зобовязань за Договором у відповідача утворилась заборгованість за продукцію у розмірі 37794,49 грн., поставлену за накладною № 291326 від 29.01.2009р. на суму 41510,07 грн., що і стало підставою для звернення Приватного підприємства "Баядєра" з позовом до Господарського суду АР Крим. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню та 15 % річних.

Позивач у судовому засіданні, яке відбулось 03.09.2009 р. надав клопотання про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якого Приватне підприємство "Баядєра" просить стягнути з Субєкта підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 суму заборгованості за поставлений товар у розмірі 37304,49 грн., пеню у розмірі 3886,91 грн., 15 % річних у розмірі 2485,06 грн. та покласти на відповідача судові витрати.

Підставою для зменшення позовних вимог позивачем стало здійснення часткової оплати відповідачем 12 серпня 2009 року за поставлений товар по накладній № 290143 від 11.04.2009р. у розмірі 8990,00 грн. Таким чином, як зазначає, позивач станом на 03 вересня 2009 року заборгованість Субєкта підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 перед Приватним підприємством "Баядєра" складає 37304,49 грн.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 03.09.2009 р. суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог.

У судовому засіданні представник позивача підтримав зменшені позовні вимоги.

Відповідач явку представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав, вимоги суду не виконав, про час та місце розгляду справи був поінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Розгляд справи відкладався згідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

За такими обставинами, суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

02.03.2007 р. між Приватним підприємством «Баядера» (Постачальник) та Субєктом підприємницької діяльності Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (Покупець) був укладений договір поставки № 153/07 (а.с. 8-9).

Пунктом 1.1 Договору визначено, що Постачальник зобовязується передати, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити алкогольну продукцію та товари народного споживання (товар) на умовах, визначених дійсним Договором.

Найменування, асортимент та кількість товару відображається у видаткових накладних, які підписуються сторонами при прийманні-передачі кожної партії товару. (пункт 1.2 Договору)

Згідно з пунктом 2.1 Договору ціна кожної партії товару визначається Постачальником і зазначається у видаткових накладних.

Відповідно до пункту 4.1 Договору розрахунки за товар здійснюються за кожну поставлену партію товару шляхом оплати Покупцем вартості партії товару протягом 21 календарного дню з дати поставки такої партії. Оплата здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок Постачальника або в іншій формі та способом, не забороненим чинним законодавством України, за умови попереднього узгодження форми та способу розрахунків з Постачальником. (пункт 4.2 Договору).

Договір набирає сили з моменту підписання і діє до 31.12.2007 р., а відносно грошових зобовязань до повного їх виконання. Даний договір вважається автоматично пролонгованим строком на 1 рік на тих умовах при відсутності письмового повідомлення, про його припинення, направленим однією стороною другій (п. 10.2 Договору).

За таких обставин, суд вважає, що на день розгляду справи договір поставки № 153/07 від 02.03.2007 р. продовжує діяти, оскільки сторонами не представлено доказів того, що зазначений договір розірваний.

Крім того, відповідачем на виконання умов договору позивачу був наданий лист із вказівкою П.І.П. матеріально відповідальних осіб, а також зразки їх підписів, яким підтверджується отримання матеріальних цінностей за договором № 153/07 від 02.03.2007 р. (а.с.10).

Позивачем у виконання своїх зобовязань за Договором було поставлено відповідачу відповідний товар на загальну суму 41510,07 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи видатковою накладною № 291326 від 29.01.2009 р. (а.с.15-17).

Відповідач зазначений товар отримав, про що свідчать підпис уповноваженого представника відповідача та печатка відповідача.

Проте, відповідачем була сплачена вартість поставленого товару лише частково у розмірі 3715,58 грн., в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 37794,49 грн., що і стало підставою для звернення Приватним підприємством «Баядера» з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з копій прибуткових касових ордерів, відповідачем 12.08.2009 р. було сплачено частку заборгованості за отриманий товар за договором, у звязку з чим позивач зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 37304,49 грн. заборгованості (а.с.33-35).

Відповідач відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України не представив доказів оплати заборгованості за поставлений позивачем товар у повному обсязі.

За такими обставинами, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті 37304,49 грн. заборгованості за поставлений товар, через що зменшені вимоги позивача про стягнення з Субєкта підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 37304,49 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 15% річних за прострочення виконання зобовязання у розмірі 2485,06 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, пунктом 7.2.1 Договору встановлено, що за несвоєчасну оплату товару Покупець додатково сплачує Постачальнику 15% річних від суми заборгованості у відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Субєкта підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 15% річних за період з 18.02.2009 р. по 27.07.2009 р. у розмірі 2485,06 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 3886,91 грн.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 7.2.1 Договору сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату товару Покупець додатково сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, враховуючи день погашення заборгованості.

Таким чином, заявлена позивачем сума пені у розмірі 3886,91 грн., яка розрахована позивачем за період з 18.02.2008 р. по 27.07.2009, підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Судом встановлено, що причиною зменшення позовних вимог позивачем є сплата частини заборгованості після надходження позову до суду, тобто при предявленні позову право позивача у цій частині було порушено. Тому державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, як вбачається із платіжного доручення № 321 від 23.06.2009 р., позивачем була сплачена сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312,50 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 р. N 693 «Про скасування постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 р. N 361» скасовано постанову Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 р. N 361 "Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ", у зв'язку з цим відновлено дію постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N 1258 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" у редакції, що діяла на день набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 р. N 361.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N 1258 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" ( у редакції, чинній на момент звернення позивача з позовом до суду), розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з розгляду господарських справ встановлений у сумі 118,00 грн.

Враховуючи, що позивач звернувся з позовом до суду 10.08.2009 р., сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 194,50 грн. зайве сплачена позивачем платіжним дорученням № 321 від 23.06.2009 р. та підлягає поверненню з Державного бюджету м. Сімферополя на користь Приватного підприємства "Баядєра".

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 25.09.2009 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( 98531, АР Крим, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Баядера» (84646 Донецька область, м. Горлівка, вул. Кірова, 33; 95047, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Хімічна, 3/10, ідентифікаційний код 13491057, р/р 26000301009201 у філії АБ «Південний» м. Сімферополь, МФО 384652) 37304,49 грн. основного боргу, 2485,06 грн. річних, 3886,91 грн. пені, 441,06 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Повернути з Державного бюджету м. Сімферополя (Одержувач 22050000 Державний бюджет м. Сімферополя, р/р 31218259700002 у УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026) на користь Приватного підприємства "Баядєра" (84646, м. Горлівка, Донецька область, вул. Озеряновська, 2, поштова адреса:95047, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Хімічеська,3/10, ідентифікаційний код 13491057) 194,50 грн. зайве сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у Господарському суду АР Крим платіжним дорученням № 321 від 23.06.2009 р.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКолосова Г.Г.