Ухвала суду № 53292398, 05.11.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/9156/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Кихтюк Р.М. Провадження № 22-ц/773/1593/15 Категорія: 25 Доповідач: Мудренко Л. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Мудренко Л.І.,

суддів - Русинчука М.М., Осіпука В.В.,

при секретарі - Губарик К.А.,

з участю:

позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача Бондар Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», третя особа - публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» про захист прав споживача та стягнення страхового відшкодування за апеляційною скаргою відповідача приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 вересня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

В червні 2015 року ОСОБА_2 звернувся в суд із даним позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі по тексту - ПрАТ «СК «АХА Страхування»), третя особа - Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» (далі по тексту - ПАТ «Креді Агріколь Банк»).

Вимоги мотивовані тим, що 12 грудня 2014 року між ним, ПрАТ «СК «АХА Страхування» та ПАТ «Креді Агріколь Банк» укладено договір № тп72145а4б добровільного страхування наземного транспортного засобу, за умовами якого було застраховано транспортний засіб Тойота Кемрі, р.н. НОМЕР_1, 2014 року випуску, що належить йому на праві приватної власності. 04 травня 2015 року він виявмв, що належний йому транспортний засіб було викрадено, про що повідомив правоохоронні органи. Того ж дня також повідомив ПрАТ «СК «АХА Страхування» про настання події, що носить ознаки страхового випадку та подав заяву про виплату страхового відшкодування, однак відповідачем його не виплачено. Просив суд стягнути з ПрАТ «СК «АХА Страхування» на його користь 561337,21 грн. страхового відшкодування, 50 000 грн. моральної шкоди та 7500 грн. витрат на правову допомогу.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 вересня 2015 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути із ПрАТ «СК «АХА Страхування» на користь ОСОБА_2 539080 (п'ятсот тридцять дев'ять тисяч вісімдесят) грн. 02 коп. страхового відшкодування і 7500 (сім тисяч п'ятсот) грн. витрат на правову допомогу та в дохід держави 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач ПрАТ «СК «АХА Страхування» подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення і відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник відповідача Бондар Л. О. апеляційну скаргу відповідача підтримала з підстав в ній наведених.

Позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача не визнали та просили її відхилити.

Представник третьої особи ПАТ «Креді Агріколь Банк» в судове засідання не з'явились, хоч дана особа була належним чином повідомлена судом про час та місце судового розгляду.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, а також доводи апеляційної скарги, пояснення осіб, які беруть участь у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу відповідача слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції із наявних у матеріалах справи та досліджених судом письмових доказів встановлено, що 12 грудня 2014 року між ПрАТ «СК «АХА Страхування», ПАТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_2 укладено договір № тп72145а4б добровільного страхування належного останньому наземного транспортного засобу, згідно якого було застраховано транспортний засіб Тойота Кемрі, р.н. НОМЕР_1, 2014 року випуску (а.с. 7-11).

03 травня 2015 року в період часу з 21 год. 00 хв. по 09 год. 40 хв. 04.05.2015 року невстановлена особа, перебуваючи поблизу будинку № 15, що по пр. Молоді в м. Луцьку Волинської області, а саме: на парковочній території, незаконно заволоділа автомобілем марки «Тойота Кемрі», чорного кольору, р.н. НОМЕР_1, 2014 року випуску, номер кузова - НОМЕР_2, належним ОСОБА_2 Відомості по даному факту внесено до ЄДР № 12015030010001227 від 04.05.2015 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України (а.с.16).

Згідно ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 20.2 укладеного між сторонами договору страхування, до страхових ризиків відноситься викрадення ТЗ під час його знаходження в будь-якому місці в будь-який час, в т.ч і шляхом крадіжки (таємного викрадення ТЗ).

Пунктом 23.1.3 договору страхування визначено, що в разі настання передбаченої у п. 20.2 договору події, страхувальник зобов'язаний протягом 3-х робочих днів з моменту настання події - сповістити про це страховика шляхом надання повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку. Пунктом 20.1 договору передбачено, що страховик бере на себе зобов'язання компенсувати страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, що наведені в п. 20.2 цього договору і носять ознаки ймовірності та випадковості, а також зобов'язується компенсувати понесені страхувальником додаткові витрати згідно з п. 29.7 та п. 29.8 договору в результаті настання страхового випадку.

Згідно умов договору страхування (п.п. 8, 10.1, 14.1, 14.2) страхова сума становить 564158, 00 грн.

04 травня 2015 року позивач повідомив ПрАТ «СК «АХА Страхування» про настання страхового випадку, що не заперечується відповідачем.

ПрАТ «СК «АХА Страхування» відмовило позивачу у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на те, що після викрадення транспортного засобу страхувальник не передав страховику свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, що передбачено п. 23.1.11 Договору страхування (а.с. 19).

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про страхування» та ч. 1 ст. 991 ЦК України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі:

- навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямованих на настання страхового випадку;

- вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

- подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;

- отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;

- несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

- інших випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 991 ЦК України договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Згідно роз'яснень, наданих у п. 19 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», що з урахуванням змісту статті 979 ЦК та статті 16 Закону України "Про страхування" у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку (п. 19).

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що при настанні страхового випадку, страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а ненадання позивачем свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу з поважних причин (викрадення разом із транспортним засобом) не може бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування. Договором страхування не передбачено заборони зберігати у застрахованому транспортному засобі свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (п.п. 22.2.4, 22.2.5 договору страхування).

Відповідачем не надано суду доказів стосовно порушення інших зобов'язань позивачем, покладених на нього договором страхування, що могли б стати підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Визначений судом першої інстанції розмір страхового відшкодування у сумі 539080,02 грн. відповідає п. 25.5 договору страхування, яким передбачено, що у разі настання страхової події за ризиком «Викрадення» страхове відшкодування виплачується в розмірі страхової суми за вирахуванням суми знецінення ТЗ за період страхування (розділ 11 та п. 29.10 договору) та встановленої згідно розділом 10 договору франшизи.

Колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу доводи відповідача в апеляційній скарзі, що ОСОБА_2 є неналежним позивачем так як за договором страхування вигодонабувачем є ПАТ «Креді Агріколь Банк».

Відповідно до ч. 2 ст. 636 ЦК України виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору (ч. 4 ст. 636 ЦК України).

На аркуші справи 21 міститься лист вигодонабувача за договором страхування публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» від 12 червня 2015 року про те, що товариство жодним чином не обмежує права ОСОБА_2 щодо пред'явлення майнових вимог до ПрАТ «АХА Страхування». Враховуючи зміст цього листа, відсутність факту звернення вигодонабувача із заявою про виплату страхового відшкодування безпосередньо до відповідача та не пред'явлення самостійних вимог щодо предмета спору у даній справі, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 щодо стягнення страхового відшкодування.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що оскільки між сторонами існують договірні правовідносини, які не передбачають відшкодування моральної шкоди, то у стягненні моральної шкоди слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивач надав суду письмові докази понесених ним витрат на правову допомогу з врахуванням Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст. 309 ЦПК України як підстави для скасування рішення.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції без змін як таке, що є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 вересня 2015 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: