Ухвала суду № 53282921, 03.11.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2015 р. Справа № 815/1838/15

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Потапчука В.О. судді - Шеметенко Л.П.при секретаріБерекет Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕКО-ПАК» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕКО-ПАК» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання дії протиправними, скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, -

встановиЛА:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕКО-ПАК» (надалі ТОВ «СЕКО-ПАК» або позивач) до Одеської митниці Державної фіскальної служби (надалі Одеська митниця або відповідач), в якому позивач просить суд визнати дії митного органу щодо прийняття рішення про коригування митної вартості товару №500060001/2015/610021/1 від 02.03.2015р. та складання картки відмови у прийнятті декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500060001/2015/00054 протиправними; скасувати рішення про коригування митної вартості товару №500060001/2015/610021/1 від 02.03.2015р. та картку відмови у прийнятті декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500060001/2015/00054.

Суд першої інстанції своєю постановою від 08 червня 2015 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕКО-ПАК» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання дії протиправними, скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, - відмовив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕКО-ПАК» не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕКО-ПАК» посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.11.2014 року між Фірмою «ERMETAL ENDUSTRY GERI DONUSUM . SANAYI ve TICARET A.S. (Продавець) та ТОВ «СЕКО-ПАК» (Покупець) укладено Контракт №2, відповідно до п.1.1 якого Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Контрактом, передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Контрактом, прийняти та оплатити Товар, вказаний в інвойсах та інших товаротранспортних документах на поставку Товару, які є невід'ємними додатками Контракту. Окрім цього, з п.12.5 Контракту вбачається, що додатки до Контракту мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені в письмовій формі, підписані сторонами, та скріплені їх печатками.

02.03.2015 року позивач подав до Одеської митниці Державної фіскальної служби митну декларацію №500060001/2015/004756 від 02.03.2015 року.

Як вбачається зі змісту вище зазначеної декларації, декларантом заявлено ціну товару на рівні 44250 доларів США (або 1,5 долар за кг нетто), що еквівалентно 1228518,06 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості Товару, до декларації від 02.03.2015 року, позивачем надані такі документи: картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами 500/2012/0000064 від 17.12.2014 року, морський транспортний документ (морська накладна) LO41512 від 25.02.2015 року, морський транспортний документ 300116144 від 18.02.2015 року, міжнародна автомобільна накладна (CMR) 321/1 від 01.03.2015 року, міжнародна автомобільна накладна (CMR) 321/2 від 01.03.2015 року, коносамент 2101024197 від 18.02.2015 року, прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 19.01.2015 року, рахунок-фактура (інвойс) V252569 від 02.02.2015 року, пакувальний лист б/н від 02.02.2015 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів 2 від 01.11.2014 року (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 1 від 05.01.2015 року, 2 від 02.02.2015 року, договір про надання послуг митного брокера 22/12/14 від 22.12.2014 року, інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару 2761 від 18.02.2015 року, інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару 2761 від 18.02.2015 року, сертифікат про походження товару загальної форми L 0295012 від 03.02.2015 року, інші некласифіковані документи: лист вантажоотримувача №27022015 від 27.02.2015 року, сертифікат якості KY-174-03/KG-95/ від 24.04.2012 року, копія митної декларації країни відправлення 15410300EX005894 від 03.02.2015 року.

02.03.2015 року Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару №500060001/2015/610021/1, яким визначено митну вартість Товару на рівні 2,9998 доларів США за кг. Як вбачається зі змісту рішення, підставою для коригування митної вартості товару стали наявні розбіжності в поданих декларантом документах, а також відсутність в них всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підвереджують митну вартість товарів, а саме: в наданому до митного оформлення інвойсі від 02.02.2012 року №V252569 відсутній підпис та печатка Покупця, що суперечить вказаним умовам Контракту, а саме п.12.5; в сертифікаті про походження товару від 03.02.2015 року LO295012 відсутнє посилання на номер інвойсу, відповідно до якого надійшов товар на митну територію; відповідно до п.3.4. Контракту та інвойсу від 02.02.2012 року №V252569, поставка товарів здійснюється на умовах CIF Одеса, але в наданих до митного оформлення документах відсутні страхові документи, а також документи, що місять відомості про вартість страхування.

З огляду на вищезазначені розбіжності, позивачу висунуто вимогу протягом 10 календарних днів надати додаткові документи згідно п. 3 ст. 53 МК України, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаній з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

02.03.2015р. декларантом до декларації митної вартості було внесено інформацію про неможливість надати митному органу протягом 10 днів витребувані документи.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеською митницею позивачу видано картку відмови №500060001/2015/00054.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови у митному оформленні (випуску) товарів стало порушення декларантом вимог ст.ст. 256, 257 МК України та Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651.

04.03.2015 року у відповідності до ст. 55 МК України, товари позивача випущені за митною декларацією №500060001/2015/004918 у вільний обіг згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 МК України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Як встановлено ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Ч.5 ст.54 МК України встановлено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, серед іншого, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до ч.1 ст.54 МК України, згідно з якою контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, Одеською митницею Державної фіскальної служби здійснено контроль правильності визначення митної вартості товарів, в ході якого встановлено, що подані декларантом документи на підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності.

Підставою для прийняття Одеською митницею Державної фіскальної служби рішення про коригування митної вартості товарів №500060001/2015/610021/1, зокрема є відсутність в наданому до митного оформлення інвойсі від 02.02.2012 року №V252569 підпису та печатки Покупця.

Згідно п.2.1. договору (контракту) №2 від 01.11.2014 року, ціна на кожну одиницю Товару попередньо погоджується сторонами в специфікації (інвойсі).

Задекларована позивачем ціна купівлі Товару дорівнює вартості, вказаній в інвойсі від 02.02.2012 року №V252569. Однак, цей документ суперечить вказаним у п.12.5 умовам Контракту, оскільки не місить всіх необхідних реквізитів, а саме печатки та підпису Покупця.

Таким чином, інвойс, в якому зазначено суму належного за товар платежу (свого роду аналог рахунку-фактури), оформлено з порушеннями, що, зокрема стало підставою для здійснення контролю митної вартості зі сторони відповідача.

В сертифікаті про походження товару від 03.02.2015 року L 0295012 також відсутнє посилання на номер інвойсу, відповідно до якого надійшов товар на митну територію.

Згідно з ч.1 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до п.3.4. Контракту доставка Товару здійснюється на умовах CIF (редакція Інкотермс 2010). Місце отримання товару Одеса.

За умовами поставки CIF, Продавець, зокрема, зобов'язаний за свій рахунок здійснити страхування вантажу, відповідне, по меншій мірі, мінімальному покриттю збитків. Договір страхування має бути укладений із страховиком або зі страховою компанією, і надавати покупцю або будь-якій особі, яка має страховий інтерес, право вимоги безпосередньо до страховика. Страхування має покривати, як мінімум,передбачену в договорі купівлі-продажу ціну плюс 10% (тобто 110%) і здійснюватися у валюті договору купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття.

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що в наданих до митного оформлення документах відсутні страхові документи, а також документи, що місять відомості про вартість страхування.

Одеською митницею Державної фіскальної служби декларанту висунуто вимогу протягом 10 календарних днів надати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. Однак, надати будь-які додаткові документи декларантом не виявилося можливим, про що внесено відповідний запис на митну декларацію від 02.03.2015 року.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги розбіжності в поданих декларантом документах: неналежне засвідчення платіжного документу, відсутність в сертифікаті про походження товару посилання на номер інвойсу, відсутність страхових документів, а також документів, що місять відомості про вартість страхування, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що у митного органу на підставі ч.6 ст.54 МК України виникли правові підстави для винесення рішення про коригування митної вартості товарів та надання картки відмови у митному оформленні товарів.

Відповідно до статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частиною 1 статті 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Митним органом обрано метод визначення митної вартості - резервний, про що на рішенні про коригування митної вартості товарів вчинено відповідний запис. Так, у рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що оскільки відповідно до п. 2 ст. 58 МК України використані декларантом відомості не підтверджені документально, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена з використанням другорядних способів, що не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди про тарифи й торгівлю (GATT), а саме: резервним методом.

На підставі аналізу цін бази даних ЄАІС ДФС встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів є більшим, тому митну вартість визнано на рівні 2,9998 дол. США за кг.

На підтвердження обґрунтованості обраної ціни товару, Одеська митниця Державної фіскальної служби надала витяг з бази ЄАІС ДФС, з якої вбачається, що на товар «дитячі підгузники» та подібний (аналогічний) товар при митному оформленні раніше заявлялась митна вартість на рівні 2,9998 дол. США/кг.

Згідно з ч.2 ст.55 МК України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості наявне обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, а саме: наявність розбіжностей у поданих документах.

На підставі матеріалів справи та оцінки представлених доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність прийняття Одеською митницею Державної фіскальної служби рішення про коригування митної вартості №500060001/2015/610021/1 від 02.03.2015 року та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕКО-ПАК», - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕКО-ПАК» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання дії протиправними, скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя В.О. Потапчук суддя Л.П. Шеметенко