Ухвала суду № 53282922, 03.11.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2015 р. Справа № 815/1960/15

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Потапчука В.О. судді - Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Густомаркет" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Густомаркет" до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу та податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій, -

встановиЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Густомаркет" (далі - ТОВ "Густомаркет", позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (далі ГУ ДФС в Одеській області), Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ДПІ в Овідіопольському районі) в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДФС в Одеській області №159 від 25.02.2015 року "Про проведення фактичної перевірки"; визнати протиправними дії ГУ ДФС в Одеській області по проведенню фактичної перевірки позивача на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області №159 від 25.02.2015 року "Про проведення фактичної перевірки"; податкове повідомлення - рішення ДПІ в Овідіопольському районі від 26 березня 2015 року №0000502203 (форма "С") про сплату ТОВ "Густомаркет" штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 50840,50 грн. визнати протиправним та повністю скасувати.

Суд першої інстанції своєю постановою від 02 липня 2015 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Густомаркет" до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу та податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій - відмовив.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Густомаркет" не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Густомаркет" посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДФС в Одеській області на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області №159 від 25.02.2015 року у період з 03.03.2015 року по 12.03.2015 року проведена фактична перевірка дотримання ТОВ "Густомаркет" норм законодавства з питання регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів.

За результатами перевірки господарської одиниці Супермаркет "Густо" розташованого за адресою: Одеська область, смт.Таїрове, с.Мізикевич, масив Радужний, ж/м Ульянівка, буд.15/2 прим. 358 був складений акт про результати фактичної перевірки від 12.03.2015р. №40/15-32-22-03-39249361.

Актом встановлене порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України №637 від 15.12.2004р., яке полягає в тому, що 06.12.2014р. готівкові кошти були внесені в РРО ТОВ "Густомаркет" про що зроблений запис в книгах обліку розрахункових операцій згідно операції "Службове внесення" на загальну суму 10168 грн. 10 коп. без попереднього оприбуткування в касовій книзі.

На підставі вказаного акту ДПІ в Овідіопольському районі ГУ ДФС в Одеській області 26.03.2015р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000502203 форми "С" яким застосована штрафна санкція в розмірі 50840 грн. 50 коп.

Щодо вимоги визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДФС в Одеській області №159 від 25.02.2015р. "Про проведення фактичної перевірки", слід зазначити наступне.

За змістом п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, відповідних документів, зокрема, направлення на проведення такої перевірки, наказ про призначення перевірки тощо.

Слід також звернути увагу на те, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови (п.81.2 ст.81 ПК України).

За оскаржуваним наказом перевіряючи були допущені до перевірки, вчинений запис у книзі обліку перевірок, а перевірка фактично була проведена, тобто мета досягнута.

Таким чином позивачем невірно обраний спосіб захисту порушеного права приймаючи до уваги, що наказ №159 від 25.02.2015р., будучи актом індивідуальної дії, на день розгляду даної справи у суді вичерпав свою дію, оскільки його реалізовано проведенням перевірки, ним же призначеної, а тому у задоволенні в цій частині позову слід відмовити.

Позовна вимога про визнання протиправними дії ГУ ДФС в Одеській області по проведенню фактичної перевірки позивача на підставі наказу №159 від 25.02.2015р. є похідною від вимоги скасувати наказ №159, а тому також не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.03.2015р. №0000502203, то слід зазначити.

На підприємстві ведеться дві каси - 'головна' за адресою місцезнаходження, та друга за місцем знаходження відокремленого підрозділу "супермаркет №1" розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, масив Радужний, ж/м Ульянівка, буд.15/2 прим. 358

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами визначений Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" (далі - Положення) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320).

У пункті 1.2 Положенні нижчезазначені терміни вживаються в такому значенні: відокремлені підрозділи - філії, представництва, відділення та інші структурні підрозділи, що наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інше речове право, передбачене законодавством України; оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно п. 2.6 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно п.3.10 Положення у касових ордерах зазначається підстава для їх складання і перелічуються додані до них документи. Видача касових ордерів і видаткових відомостей на руки особам, що вносять або одержують готівку, забороняється. Приймання і видача готівки за касовими ордерами може проводитися тільки в день їх складання. Виправлення в касових ордерах та видаткових відомостях забороняються.

Під час перевірки перевіряючим було надано "головну" касову книгу (друга касова книга ведеться ще в магазині "Густомаркет") в якій за 06 грудня 2014 року в колонці "Надходження коштів" відображено, що в цей день було отримано до каси 6400 грн. від Дзюбенко В.П. поворотня фінансова допомога; 32845,65 грн. від магазину ТОВ "Густомаркет" торговельний виторг; 6809,76 грн. від магазину ТОВ "Густомаркет" торговельний виторг, усього на суму 45855,41 грн. та в колонці "Видаток" відображено 34600 грн. як повернення фінансової допомоги Дзюбенко В.П., та залишок готівки на кінець дня в касі склав 11255,41 грн. (дані обставини підтверджуються фото фіксацією та поясненнями свідка Вланко О.М., та надання цього документа перевіряючим не заперечується й директором ТОВ "Густомаркет".

Водночас з наданих на перевірку 11-ти книг обліку розрахункових операцій вбачається, що 06.12.2014р. в розділі 2 "Облік руху готівки та сум розрахунків" було відображено службове внесення до касових апаратів готівки: РРО за №3000070170 -1780,63 грн. (Z звіт №3) (т.1 а.с.181), за №3000070207 -2816,29 грн. (Z звіт №2), за №3000070197-1500 грн. (Z звіт №2) (т.1 а.с.193), за №3000070215-1500 грн.(Z звіт №2), за №3000070220-2171,14 грн. (Z звіт №2), за №3000070257-400 грн. (Z звіт №3). на загальну суму 10168,10 грн.

Тоді як дана сума не відображена в касовій книзі як така, що видавалась з каси, з чого перевіряючими зроблено правильний висновок, що ці кошти внесені до касових апаратів без попереднього оприбуткування.

Саме ця сума враховувалась для застосування штрафу у 5-ти кратному розмірі що склало 50840 грн. 50 коп. визначені у оскаржуваному податковому повідомлені -рішенні.

Вказана сума 10168,10 грн. була внесена до касових апаратів як службове внесення (як розмінна монета) на початок роботи 6-ти касових апаратів, решта апаратів розпочали роботу 06.12.2014 року без службового внесення готівки, що вбачається з Z звітів, що містяться в Книгах обліку розрахункових операцій на 9-ть апаратів та оглянутих в судовому засіданні (ще два РРО жодної операції не провели).

Таким чином сума розмінної монети внесеної до касових апаратів магазина №1 "Густомаркет" в сумі 10168,10 грн. була внесена до реєстраторів розрахункових операцій без оприбуткування її до "головної" каси та без відповідного запису про її видачу з каси до магазину №1, що є порушенням п.2.6 Постанови НБУ №637.

Надана копія видаткового касового ордеру №20 від 06.12.2014р. за яким нібито кошти були передані до каси магазина №1, свідчить що даний документ не відповідає вимогам п.3.5 Постанови НБУ №637, а саме не заповнений словами рядок "Сума яка одержана особою", відсутня дата та підпис особи одержувача, а в рядку "Прізвище ім'я по батькові" відсутні дані особи яка отримала кошти.

Згідно п.3.5 Постанови НБУ №637 3.5 у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу, або за окремою видатковою відомістю.

Згідно п.3.6 Постанови НБУ №637 видачу готівки касир проводить тільки особі, зазначеній у видатковому касовому ордері або видатковій відомості.

Судова колегія вважає аргументи позивача, що готівкові кошти бралися під час робочого дня з однієї каси шляхом службової видачі та вносились до іншої як службове внесення, як виправдування різниці між сумою 6400 грн., які були внесені до головної каси як розмінна монета та сумою 10168,10 грн. які були внесені до касових апаратів в магазині та записані до КОРО, як спробу ухилитися від відповідальності за виявлені порушення.

Це спростовується, також тим, що як вбачається з копій Z звітів касових апаратів №3000070160, №3000070183, №3000070170, №3000070201, то вони працювали без службового внесення розмінної монети та операції по видачі з вказаних РРО коштів відбувались з внесенням цих коштів знову до цієї ж каси з якої вони брались, і так до закриття робочого дня та обнуління каси, тобто з цих кас кошти в інші каси не передавались.

Решта кас які працювали, в той день, а саме №3000070257, №3000070207, №3000070197, №3000070215, №3000070220 здійснювали службову видачу тільки один раз наприкінці робочого дня перед закриттям каси та обнулінням, коли у всіх касах вже була розмінна монета, та вони не потребували у неї.

Крім того програмне забезпечення контрольно-касових апаратів Datecs FP-T88 на яких в той день здійснювались операції передбачає операцію по роздрукуванню чека службового внесення коштів (стор.39 Настанови щодо експлуатації) в якому міститься час та дата операції по службовому внесенню коштів до касового апарату або навпаки видачі.

Та як вбачається з видаткового касового ордеру №2 від 06.12.2014р. облікованого в касовій книзі магазину №1 в ньому, так само на порушення вимог Постанови НБУ відсутні дані особи яка отримала кошти з каси (ПІБ), відсутня сума словами, дата та підпис одержувача, та крім того відсутній й підпис та ПІБ касира який видав їх.

На підставі матеріалів справи та оцінки представлених доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскільки позивачем невірно обраний спосіб захисту порушеного права щодо вимог про скасування наказу №159 від 25.02.2015р., позивачем не спростовується порушення податкового законодавства на підставі якого до позивача було застосовано штрафу санкцію, а також, те що позивач шляхом подачі до суду документів складених заднім числом намагається уникнути відповідальності та застосованих до нього штрафних санкцій, то у задоволенні позову слід відмовити.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Густомаркет", - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Густомаркет" до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу та податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя В.О. Потапчук суддя Л.П. Шеметенко