Рішення № 53275315, 03.11.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

Справа №759/15423/14-ц Головуючий у 1 інстанції Макаренко В.В.

Апеляційне провадження №22-ц/796/10723/2015 Суддя-доповідач Антоненко Н.О.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 листопада 2015 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

у складі судді-доповідача АнтоненкоН.О.,

суддів Гаращенка Д.Р., Шкоріної О.І., при секретарях Юрченко А.С.,

за участю представника відповідача ОСОБА_3,

представника позивача Тараненко Г.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, який на підставі довіреності діє в інтересах ОСОБА_5, на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 травня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія

в с т а н о в и л а :

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 25 травня 2015 року позовні вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» задоволені: стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» 30710,36 дол. США заборгованості за кредитним договором, що в гривневому еквіваленті становить 356407,39грн, та 3654,07грн судового збору.

Судом першої інстанції встановлено, що 08.07.2008 сторони уклали кредитний договір №001-Р/000072, відповідно до умов якого банк відкрив клієнту картковий рахунок і надав міжнародну платіжну картку Visa Gold. 23.07.2015 між сторонами укладено договір №161USD-07-08 про відкриття кредитної лінії.

Відповідно до п.2.1. кредитного договору банк відкрив під банківську платіжну картку Visa на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності відновлювальну кредитну лінію з розміром кредитного ліміту в сумі 10000 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 15% річних, а позичальник зобов'язалась повністю повернути отримані в рахунок відновлювальної кредитної лінії кредитні кошти до 30.07.2010 з відсотками за користування ними.

Відповідно до п.3.3. договору відповідач уповноважила банк з настанням строку повернення кредиту чи відсотків за умови наявності на картковому рахунку коштів списувати з нього необхідні суми та зараховувати в рахунок погашення заборгованості та погашення відсотків за користування кредитом.

У зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору позичальником позивач 12.05.2014 надіслав ОСОБА_5 повідомлення про наявність заборгованості по кредиту станом на цей день у розмірі 30710,36 дол. США, що в гривневому еквіваленті (по курсу НБУ 1 дол. США = 11,605445грн) становить 356407,39грн.

Виходячи з того, що відповідач свої зобов'язання за договором не виконала, що позовні вимоги доведені і обґрунтовані, а також що закінчення строку дії картки не дає підстав вважати пропущеним строк позовної давності, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.

В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25.05.2015 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» відмовити у повному обсязі. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що суд безпідставно не застосував наслідки пропуску позивачем строку позовної давності.

У судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача просив задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній доводів. Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила залишити без змін законне і обгрунтоване рішення суду першої інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення - скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_5 зобов'язалась повернути отримані за Договором про відкриття кредитної лінії від 23.07.2008 кошти до 30.07.2010 (п.2.1.,3.2. договору - ас9,10). При відсутності залишку коштів на картковому рахунку в достатньому для погашення заборгованості розмірі до 30.07.2010, позичальник відповідно до п.3.2. договору зобов'язався внести суму заборгованості по кредиту та відсотках в касу банку у зазначений термін - до 30.07.2010.

Відповідно до заяви ОСОБА_5 про встановлення кредитного ліміту на приватну платіжну картку від 04.07.2008 дата закінчення терміну дії картки 31.07.2010 (ас13). Зазначену обставину не заперечувала в судовому засіданні представник позивача.

Тобто, строк дії картки і строк дії договору кредиту визначений сторонами до 30.07.2010 і ними не змінювався.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне зобов'язання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Установлено, що відповідно до п.3.2.1. Договору позичальник зобов'язалась щомісяця, з 26 числа поточного місяця до 5 числа наступного місяця, здійснювати зменшення кредитної заборгованості, що склалась станом на 26 число поточного місяця, на розмір відсотків по кредиту, розрахованих за користування кредитними коштами у період з 26 числа попереднього місяця по 25 число поточного місяця.

Встановлено, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами і не заперечується жодною зі сторін, що останній платіж за користування кредитними коштами ОСОБА_5 здійснила 27.10.2010, наступний черговий платіж ОСОБА_5 повинна була внести у період з 26 листопада по 5 грудня 2010 року, проте, цього не зробила і з того часу своїх зобов'язань за договором не виконувала.

Оскільки позивач лише 12.05.2014 надіслав ОСОБА_5 повідомлення про наявність заборгованості по кредиту станом на 12.05.2014, до суду з даним позовом звернувся лише у вересні 2014 року, - в силу статей 253,256,257,261 ЦК України є підстави вважати, що позивач пропустив строк позовної давності у спірних правовідносинах.

Висновок суду першої інстанції про те, що платіжна картка є лише інструментом доступу клієнта банку до власного рахунку, і строк її дії не впливає на зміну строку дії договору кредиту - не грунтується на вимогах закону і на встановлених судом обставинах, адже у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, обчислюється з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

06.02.2015 ОСОБА_5 звернулась до Святошинського районного суду м. Києва із заявою про застосування строків позовної давності (ас48-50).

За таких обставин колегія дійшла висновку, що у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії слід відмовити у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Оскільки суд першої інстанції в порушення вимог закону не застосував наслідки пропуску позивачем строку позовної давності за наявності заяви відповідача про її застосування, оскаржуване рішення не можна вважати законним і обґрунтованим, воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,309,313,316 ЦПК України, колегія

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, який на підставі довіреності діє в інтересах ОСОБА_5, задовольнити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 травня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором кредиту відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно, може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Суддя-доповідач Н.О. Антоненко

Судді А.М. Стрижеус

О.І. Шкоріна