Ухвала суду № 53275322, 04.11.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження

№ 22-ц/796/14557/2015 Головуючий у 1-й інстанції - Марцинкевич В.А.

Доповідач - Українець Л.Д.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2015 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого - Українець Л.Д.

суддів - Оніщука М.І.,

- Шебуєвої В.А.,

за участю секретаря - Троц В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 29 вересня 2015 року в справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, начальника Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними, протиправними діями суб'єктів владних повноважень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2015 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, начальника Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними, протиправними діями суб'єктів владних повноважень.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29 вересня 2015 року відмовлено у відкритті провадження.

Не погоджуючись з ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.

Зазначає, що постановою Дніпровського районного суду від 20 січня 2015 року встановлене незаконне та протиправне невиконання постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 05.05.2011 року.

У справі, за результатами якої винесена зазначена вище постанова, вимоги щодо компенсації завданої йому матеріальної або моральної шкоди не пред'являлася, у зв'язку з чим він подав цей позов, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 21 КАС України.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що даний позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Проте з таким висновком суд не можливо погодитися з огляду на таке.

За положеннями п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Статтею 3 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Статтею 56 Конституції України передбачено кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок незаконних дій суб'єктів владних повноважень, а саме, Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, начальника управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві.

Таким чином, спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади та пов'язаний з вирішенням питання стягнення збитків, завданих неправомірними діями юридичної особи, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У ч. 2 ст. 21 КАС України зазначено, що позови про стягнення шкоди заподіяної внаслідок незаконних дій суб'єктів владних повноважень якщо вони не заявлені одночасно з адміністративним позовом розглядаються у порядку цивільного або господарського судочинства.

Отже, суд першої інстанції дійшов до передчасного висновку про відмову у відкритті провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що існують підстави для скасування ухвали і передачі питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 29 вересня 2015 року скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набираєзаконної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді