Постанова № 53242599, 21.09.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2015 року Справа № 810/3145/15

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий - суддя Волков А.С.,

фіксування судового засідання технічними засобами та ведення журналу забезпечував секретар судового засідання Гузік М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та вимоги на сплату боргу (недоїмки),

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування:

податкового повідомлення-рішення від 06.04.2015 № 0001931702/812, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем "Податок на доходи фізичних осіб" на загальну суму 151255,92 грн., з яких: 100837,28 грн. за основним платежем; 50418,64 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.04.2015 № Ф-00011961702/815, згідно з якою податковий орган вимагає від позивача сплати недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у загальній сумі 78702,49 грн.

В основу визначення податкових зобовязань згідно із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та вимоги про сплату боргу (недоїмки) податковим органом покладено твердження, що базується на одних і тих самих висновках про заниження позивачем об'єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб за рахунок включення до складу витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, коштів, сплачених певним контрагентам за надані транспортні послуги, а також за придбання товарів, які не призначені для використання у підприємницькій діяльності позивача. Податковий орган стверджував, що транспортні послуги контрагентами в дійсності не надавались, господарські операції мали фіктивний характер, а договори та інші фінансово-господарські документи складено учасниками господарських операцій з метою неправомірного отримання податкової вигоди; витрати на придбані товари не підтверджуються документально, а товари не використовуються у господарській діяльності позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правильно визначив податкові зобовязання з податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску, а висновки податкового органу вважає безпідставними, господарські операції мали реальний характер послуги надані контрагентами в повному обсязі і оплачені, ці факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності. Таким чином, позивач просив суд податкове повідомлення-рішення та вимогу про сплату боргу визнати протиправними і скасувати.

Під час судового розгляду представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що податкове повідомлення-рішення та вимога про сплату боргу (недоїмки) є правомірними, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем (запис про державну реєстрацію в ЄДР від 03.02.2010 № 23420000000005282), як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області. Позивач перебуває на загальній системі оподаткування.

Основними видами діяльності позивача за КВЕД є: організація перевезення вантажів; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

У березні 2015 року посадовою особою ДПІ в Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області проведено документальну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 (акт перевірки від 30.03.2015 № 620/17-03/НОМЕР_1).

За результатами перевірки посадовою особою контролюючого органу зроблено висновки про порушення позивачем вимог чинного законодавства, а саме:

пунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб за підсумками річного декларування в загальній сумі 100837,28 грн., у тому числі по періодам: за 2013 рік на суму 94001,78 грн.; за 2014 рік на суму 6835,50 грн.;

статті 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", що призвело до заниження грошових зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 78702,49 грн., у тому числі по періодам: за 2013 рік на суму 69412,61 грн.; за 2014 рік на суму 9289,88 грн.

Висновки посадової особи контролюючого органу ґрунтуються на твердженнях про безпідставне включення позивачем до складу витрат, які враховуються при обчисленні обєкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб, коштів, сплачених ТОВ "РОНА-С", ТОВ "БУМПАК ПЛЮС", ТОВ "ВОСТОКТОРГСЕРВІС-ГРУП", ТОВ "ПКФ "ВОСТОК ТРЕЙД" за надання транспортних послуг, адже, на думку ревізора-інспектора, транспортні послуги контрагентами в дійсності не надавались, господарські операції мали фіктивний характер, а договори та інші фінансово-господарські документи складено учасниками господарських операцій з метою неправомірного отримання податкової вигоди.

Крім того, ревізор-інспектор, який здійснював перевірку, дійшов висновку, що певні товари, які придбав позивач, не призначені для використання в його підприємницькій діяльності, тому позивач неправомірно відніс витрати на їх придбання до складу витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Оскільки податок на доходи фізичних осіб і єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування мають однакову базу оподаткування, ці ж факти стали підставою для висновків про заниження об'єкта оподаткування єдиним соціальним внеском.

За результатами перевірки Броварська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області прийняла податкове повідомлення-рішення від 06.04.2015 № 0001931702/812, згідно з яким збільшила позивачу грошове зобовязання за платежем "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" на загальну суму 151255,92 грн., з яких 100837,28 грн. за основним платежем; 50418,64 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом), а також вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.04.2015 № Ф-00011961702/815, згідно з якою контролюючий орган вимагає від позивача сплати недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у загальній сумі 78702,49 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням та вимогою, позивач оскаржив його до вищестоящих податкових органів в адміністративному порядку, однак за результатом розгляду скарг податкове повідомлення-рішення та вимога були залишені без змін, а скарги без задоволення.

У подальшому позивач звернувся до суду з даним позовом.

З метою всебічного і повного зясування обставин справи суд витребував від позивача первинні фінансово-господарські документи, що підтверджують факти надання контрагентами транспортних послуг позивачу або іншій особі за його замовленням. Крім того, суд зобовязав позивача надати витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що містять дані про контрагентів позивача.

Суд встановив, що у періоді, який перевірявся (з 01.01.2013 по 31.12.2014), ОСОБА_1 перебувала на загальній системі оподаткування, її дохід формувався за рахунок коштів, одержаних у безготівковій формі в оплату за надані транспортно-експедиційні послуги з організації перевезення вантажів на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Трипільський пакувальний комбінат", а витрати переважно складались з оплати послуг підприємств-перевізників.

У січні 2013 та у січні 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трипільський пакувальний комбінат" (замовник) і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виконавець) послідовно укладено два однакових за змістом договори від 12.01.2013 № 878 та від 02.01.2014 № 878 про надання транспортно-експедиційних послуг, згідно з якими позивач зобов'язувався надавати замовникові транспортно-експедиційні послуги, а саме: позивач зобовязувався забезпечувати доставку наданого замовником вантажу в строки і в пункт, визначений замовником, а замовник зобовязувався оплачувати позивачу послуги за перевезення цього вантажу.

Позивач пояснив суду, що з метою виконання зобов'язань перед ТОВ "Трипільський пакувальний комбінат", враховуючи географію перевезень, яка включала західні та східні регіони України, він мав необхідність залучати для перевезення вантажів інших перевізників, у тому числі й з інших регіонів України, що підтверджується державними реєстраційними номерами транспортних засобів, на яких здійснювались перевезення вантажів. Пошук перевізників позивач здійснював через мережу Інтернет (зокрема, сайти www.prom.ua, www.slando.ua, www.olx.ua, www.ria.com тощо), для перевезення вантажів позивач у період з 01.01.2013 по 31.12.2014 залучав ТОВ "РОНА-С", ТОВ "БУМПАК ПЛЮС", ТОВ "ВОСТОКТОРГСЕРВІС-ГРУПП" та ТОВ "ПКФ "ВОСТОК ТРЕЙД".

1. Так, у лютому 2013 року між позивачем (замовник) і ТОВ "РОНА-С" (перевізник) укладено договір на перевезення вантажів від 01.02.2013 № 0108, відповідно до якого перевізник зобов'язувався прийняти для перевезення по території України вантажі у пунктах завантаження, доставити їх у пункти призначення та передати уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувач), а позивач (замовник) зобов'язувався оплатити перевезення вантажів відповідно до договору.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "РОНА-С" на замовлення позивача здійснило 11 перевезень вантажу ТОВ "Трипільський пакувальний комбінат" на загальну суму 32000,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 5333,33 грн.

Витрати на оплату придбаних послуг у загальній сумі 26666,67 грн. (вартість послуг без ПДВ) позивач врахував при визначенні обєкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб за 2013 рік.

На підтвердження факту здійснення господарських операцій позивач представив суду копії: договору на перевезення вантажу; реєстру замовлень на послуги з перевезень від ТОВ "Трипільський пакувальний комбінат"; товарно-транспортних накладних з даними про замовника перевезення, перевізника, прізвище водія та номер державної реєстрації транспортного засобу, маршрут перевезення та характеристики вантажу; актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), що містить дані про маршрут перевезення, державний реєстраційний номер транспортного засобу, прізвище водія, вартість послуг; податкових накладних; відомості у табличному вигляді про співставлення замовлень ТОВ "Трипільський пакувальний комбінат" та здійсненні перевезення.

З акта перевірки позивача від 30.03.2015 № 620/17-03/НОМЕР_1 вбачається, що посадові особи ДПІ в Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київської області перевірку позивача в дійсності належним чином не проводили, акт не містить ані відомостей про обсяг господарських операцій чи вартість послуг, що включені позивачем до складу витрат, ані посилань на первинні фінансово-господарські документи з приводу здійснення господарських операцій між позивачем і ТОВ "РОНА-С", які є в наявності, але вони не були перевірені і їм не надано оцінку. У той же час, акт містить лише цитати з акта перевірки від 06.06.2013 № 541/22-4/38488108 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "РОНА-С" з питань дотримання вимог законодавства при проведенні фінансово-господарських відносин з платником податків ОСОБА_2», складеного посадовими особами ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів м. Києва.

На вимогу суду податковий орган не надав жодних документів чи інформаційних довідок щодо існування транспортних засобів з номерами державної реєстрації, які зазначені у транспортних накладних, їх належності тим чи іншим особам, відомостей про декларування цим контрагентом доходів, що виплачувались ним фізичним чи юридичним особам тощо.

У той же час, суд з приводу юридичної особи контрагента на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "РОНА-С" є юридичною особою, що зареєстрована 13.11.2012 (номер запису в ЄДР 10701020000048074); місцезнаходження у місті Одеса; видами діяльності за КВЕД є, зокрема: вантажний автомобільний транспорт; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; статус юридичної особи зареєстровано; відомості про припинення або відсутність за адресою місцезнаходження в ЄДВ відсутні.

2. У вересні 2013 року позивачем (замовник) і ТОВ "БУМПАК ПЛЮС" (перевізник) укладено договір на перевезення вантажів від 01.09.2013 № 0112, відповідно до якого перевізник зобов'язувався прийняти для перевезення по території України вантажі у пунктах завантаження, доставити їх у пункти призначення та передати уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувач), а позивач (замовник) зобов'язувався оплатити перевезення вантажів відповідно до договору.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "БУМПАК ПЛЮС" на замовлення позивача здійснило 10 перевезень вантажу ТОВ "Трипільський пакувальний комбінат" на загальну суму 32740,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 5456,67 грн.

Витрати на оплату придбаних послуг у загальній сумі 27283,33 грн. (вартість послуг без ПДВ) позивач врахував при визначенні обєкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб за 2013 рік.

На підтвердження факту здійснення господарських операцій позивач представив суду копії: договору на перевезення вантажу; реєстру замовлень на послуги з перевезень від ТОВ "Трипільський пакувальний комбінат"; товарно-транспортних накладних з даними про замовника перевезення, перевізника, прізвище водія та номер державної реєстрації транспортного засобу, маршрут перевезення та характеристики вантажу; актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), що містить дані про маршрут перевезення, державний реєстраційний номер транспортного засобу, прізвище водія, вартість послуг; податкових накладних; відомості у табличному вигляді про співставлення замовлень ТОВ "Трипільський пакувальний комбінат" та здійсненні перевезення.

З акта перевірки позивача від 30.03.2015 № 620/17-03/НОМЕР_1 вбачається, що він не містить ані відомостей про обсяг господарських операцій чи вартість послуг, що включені позивачем до складу витрат, ані посилань на первинні фінансово-господарські документи з приводу здійснення господарських операцій між позивачем і ТОВ "БУМПАК ПЛЮС", які є в наявності, вони не були перевірені і їм не надано оцінку. У той же час, акт містить лише цитати з акта від 23.12.2013 № 2003/20-30-22-03/33815343 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "БУМПАК-ПЛЮС", складеного посадовими особами ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, в якому ці особи без фактичного проведення перевірки стверджували, що господарські операції цього платника податків є фіктивними, оскільки він мав взаємовідносини з іншими платником податків, який відсутній за своїм місцезнаходженням, адже ДПІ у Печерському районі м. Києва склала акт про неможливість проведення зустрічної звірки.

На вимогу суду податковий орган не надав жодних документів чи інформаційних довідок щодо існування транспортних засобів з номерами державної реєстрації, які зазначені у транспортних накладних, їх належності тим чи іншим особам, відомостей про декларування цим контрагентом доходів фізичним чи юридичним особам тощо.

У той же час, суд з приводу юридичної особи контрагента на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "БУМПАК ПЛЮС" є юридичною особою, що зареєстрована 14.10.2005 (номер запису в ЄДР 14801020000016260); місцезнаходження у місті Харкові; основним видом діяльності за КВЕД є: вантажний автомобільний транспорт; статус юридичної особи зареєстровано; відомості про припинення або відсутність за адресою місцезнаходження в ЄДВ відсутні.

3. У липні 2013 року між позивачем (замовник) і ТОВ "ВОСТОКТОРГСЕРВИС - ГРУП" (перевізник) укладено договір на перевезення вантажів від 15.07.2013 № 0110, відповідно до якого перевізник зобов'язувався прийняти для перевезення по території України вантажі у пунктах завантаження, доставити їх у пункти призначення та передати уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувач), а позивач (замовник) зобов'язувався оплатити перевезення вантажів відповідно до договору.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "ВОСТОКТОРГСЕРВИС - ГРУП" на замовлення позивача здійснило 185 перевезень вантажу ТОВ "Трипільський пакувальний комбінат" на загальну суму 718150,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 119691,67 грн.

Витрати на оплату придбаних транспортних послуг у загальній сумі 598458,33 грн. (вартість послуг без ПДВ) позивач врахував при визначенні обєкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб за 2013 рік.

На підтвердження факту здійснення господарських операцій позивач представив суду копії: договору на перевезення вантажу; реєстру замовлень на послуги з перевезень від ТОВ "Трипільський пакувальний комбінат"; товарно-транспортних накладних з даними про замовника перевезення, перевізника, прізвище водія та номер державної реєстрації транспортного засобу, маршрут перевезення та характеристики вантажу; актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), що містить дані про маршрут перевезення, державний реєстраційний номер транспортного засобу, прізвище водія, вартість послуг; податкових накладних; відомості у табличному вигляді про співставлення замовлень ТОВ "Трипільський пакувальний комбінат" та здійсненні перевезення.

З акта перевірки позивача від 30.03.2015 № 620/17-03/НОМЕР_1 вбачається, що посадові особи ДПІ в Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київської області перевірку позивача в дійсності належним чином не проводили, акт не містить ані відомостей про обсяг господарських операцій чи вартість послуг, що включені позивачем до складу витрат, ані посилань на первинні фінансово-господарські документи з приводу здійснення господарських операцій між позивачем і ТОВ "ВОСТОКТОРГСЕРВИС - ГРУП", які є в наявності, але вони не були перевірені і їм не надано оцінку. У той же час, акт містить лише цитати з акта від 22.04.2014 № 66/12-36-22-03/10/38961066 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "ВОСТОКТОРГСЕРВИС - ГРУП", складеного посадовими особами Ленінської ОДПІ у м. Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області, в якому ці особи без фактичного проведення перевірки в зоні проведення АТО стверджували, що господарські операції цього платника податків є фіктивними, адже вони не змогли провести зустрічну звірку цього платника податків.

На вимогу суду податковий орган не надав жодних документів чи інформаційних довідок щодо існування транспортних засобів з номерами державної реєстрації, які зазначені у транспортних накладних, їх належності тим чи іншим особам, відомостей про декларування цим контрагентом доходів фізичним чи юридичним особам тощо.

У той же час, суд з приводу юридичної особи контрагента на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОСТОКТОРГСЕРВИС-ГРУП" є юридичною особою, що зареєстрована 02.11.2012 (номер запису в ЄДР 13821020000019744); знаходиться у місті Донецьку; видами діяльності за КВЕД є, зокрема: інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; припинено за судовим рішенням (запис про припинення в ЄДР від 27.07.2015 № 12661170009053583).

Постановою господарського суду Донецької області від 06.07.2015 по справі № 905/4103/14 Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОСТОКТОРГСЕРВИС-ГРУП" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, а ухвалою цього суду від 21.09.2015 затверджено ліквідаційний баланс та ліквідовано цю юридичну особу.

4. У січні 2014 року позивачем (замовник) і ТОВ "ПКФ "ВОСТОК ТРЕЙД" (перевізник) укладено договір на перевезення вантажів від 03.01.2014 № 0114, відповідно до якого перевізник зобов'язувався прийняти для перевезення по території України вантажі у пунктах завантаження, доставити їх у пункти призначення та передати уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувач), а позивач (замовник) зобов'язувався оплатити перевезення вантажів відповідно до договору.

На виконання умов вказаного договору ТОВ ТОВ "ПКФ "ВОСТОК ТРЕЙД" на замовлення позивача у січні та лютому 2014 року здійснило 18 перевезень вантажу ТОВ "Трипільський пакувальний комбінат" на загальну суму 62416,61 грн., у тому числі ПДВ на суму 10402,77 грн.

Витрати на оплату придбаних транспортних послуг у загальній сумі 52013,84 грн. (вартість послуг без ПДВ) позивач врахував при визначенні обєкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб за 2014 рік.

На підтвердження факту здійснення господарських операцій позивач представив суду копії: договору на перевезення вантажу; реєстру замовлень на послуги з перевезень від ТОВ "Трипільський пакувальний комбінат"; товарно-транспортних накладних з даними про замовника перевезення, перевізника, прізвище водія та номер державної реєстрації транспортного засобу, маршрут перевезення та характеристики вантажу; актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), що містить дані про маршрут перевезення, державний реєстраційний номер транспортного засобу, прізвище водія, вартість послуг; податкових накладних; відомості у табличному вигляді про співставлення замовлень ТОВ "Трипільський пакувальний комбінат" та здійсненні перевезення.

З акта перевірки позивача від 30.03.2015 № 620/17-03/НОМЕР_1 вбачається, що посадові особи ДПІ в Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київської області перевірку позивача в дійсності належним чином не проводили, акт не містить ані відомостей про обсяг господарських операцій чи вартість послуг, що включені позивачем до складу витрат, ані посилань на первинні фінансово-господарські документи з приводу здійснення господарських операцій між позивачем і ТОВ "ПКФ "ВОСТОК ТРЕЙД", які є в наявності, але вони не були перевірені і їм не надано оцінку.

У той же час, акт містить лише цитати з акта від 22.04.2014 № 66/12-36-22/03/НОМЕР_2 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ПКФ "ВОСТОК ТРЕЙД", складеного посадовими особами Ленінської ОДПІ у м. Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області, в якому ці особи без фактичного проведення перевірки в зоні проведення АТО стверджували, що господарські операції цього платника податків є фіктивними, адже вони не змогли провести зустрічну звірку цього платника податків.

На вимогу суду податковий орган не надав жодних документів чи інформаційних довідок щодо існування транспортних засобів з номерами державної реєстрації, які зазначені у транспортних накладних, їх належності тим чи іншим особам, відомостей про декларування цим контрагентом доходів фізичним чи юридичним особам тощо.

У той же час, суд з приводу юридичної особи контрагента на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "ПКФ "ВОСТОК ТРЕЙД" є юридичною особою, що зареєстрована 01.11.2013 (номер запису в ЄДР 13821020000024689); знаходиться у місті Донецьку; видами діяльності за КВЕД є, зокрема: вантажний автомобільний транспорт; припинено за судовим рішенням (запис про припинення в ЄДР від 27.07.2015 № 12661170009053588).

Постановою господарського суду Донецької області від 06.07.2015 по справі № 905/4104/14 Товариство з обмеженою відповідальністю "ПКФ "ВОСТОК ТРЕЙД" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, а ухвалою цього суду від 21.09.2015 затверджено ліквідаційний баланс та ліквідовано цю юридичну особу.

Суд також встановив, що реальність перелічених вище господарських операцій, що здійснювались між позивачем і з Товариством з обмеженою відповідальністю "ПКФ "ВОСТОК ТРЕЙД", вже досліджувались судом, що підтверджується постановою Київського окружного адміністративного суду від 21.04.2015 в адміністративній справі № 810/1050/15 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення з податку на додану вартість (за тими самими операціями), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2015, якою позов задоволено.

5. Щодо твердження посадових осіб податкового органу про придбання позивачем певних товарів, які не призначені для використання в його підприємницькій діяльності, та неправомірне віднесення витрат на їх придбання до складу витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб, суд встановив наступне.

З акта перевірки позивача від 30.03.2015 № 620/17-03/НОМЕР_1 вбачається, що перевіркою правильності відображення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб за 2013 рік контролюючим органом встановлено завищення витрат на загальну суму 15291,13 грн., яке сталося внаслідок включення до складу витрат коштів, сплачених ТОВ "ВІТ+К" у сумі 1680,00 грн. та ТОВ "Двері Білорусі" у сумі 13611,13 грн., оскільки до перевірки не надано документи, що підтверджують участь понесених витрат у здійсненні підприємницької діяльності позивача.

З метою з'ясування цих обставин, суд витребував від позивача первинні фінансово-господарські документи, що підтверджують факт здійснення господарських операцій та їх зв'язок з підприємницькою діяльністю.

Так, у червні 2013 року позивач на підставі трьох рахунків-фактур (від 17.06.2013 № К-563747 на суму 14360,34 грн., у тому числі ПДВ 2393,39 грн.; від 17.06.2013 № К-48503 на суму 1076,50 грн., у тому числі ПДВ 179,42 грн.; від 18.06.2013 № К-563748 на суму 896,52 грн., у тому числі ПДВ на суму 149,42 грн.) придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю "Двері Білорусі" товар (двері, дверні короба, замки та іншу фурнітуру для дверей) на загальну суму 16333,36 грн., у тому числі ПДВ - 2722,27 грн. (без ПДВ - 13611,13 грн.).

Крім того, у листопаді 2013 року позивач на підставі рахунку-фактури від 01.11.2013 № СФ-0000049 придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТ+К" товар (конвектор газовий Ferrad AC2) на суму 2016,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 336,00 грн. (без ПДВ 1680,00 грн.)

Факти придбання товару та перерахування коштів підтверджуються копіями вказаних рахунків-фактур, податкових накладних та виписок по банківському рахунку позивача.

З наданого суду письмового пояснення позивача вбачається, що вказані товари були придбані для проведення ремонту та обігріву службового приміщення позивача, копії договорів оренди приміщення позивач представив суду.

Враховуючи наведені докази, наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що твердження посадових осіб контролюючого органу про те, що витрати позивача у загальній сумі 15291,13 грн. на придбання перелічених товарів не підтверджуються документально і не повязуються з господарською діяльністю позивача, не відповідають дійсності і є безпідставними.

6. Як вже зазначалось судом, вказані вище висновки податкового органу про завищення витрат та, відповідно, заниження оподатковуваного доходу стали підставою для тверджень про заниження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось судом, грошові зобовязання з податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначені позивачу на підставі тверджень податкового органу про безпідставне включення до складу витрат, які враховуються при обчисленні обєкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб, коштів, сплачених контрагентам в оплату за надані послуги та придбані товари, адже ці витрати здійснені за операціями, які податковий орган вважає фіктивними, а самі витрати не підтверджуються документально і не повязуються з господарською діяльністю позивача.

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності або спростування тверджень податкового органу про безпідставне включення позивачем до складу витрат вказаних сум, які покладено в основу прийнятого податкового повідомлення-рішення та вимоги, що оспорюються позивачем у цій справі.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. ОСОБА_1 сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У справі, що розглядалась, суд встановив, що факти придбання позивачем послуг і товарів та оплати їх вартості підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у податковому обліку позивача та у податковій звітності, а понесені позивачем витрати підтверджуються податковими накладними та повязуються з господарською діяльністю позивача. Таким чином, висновок податкового органу про фіктивність господарських операцій, що здійснювались між позивачем і ТОВ "РОНА-С", ТОВ "БУМПАК ПЛЮС", ТОВ "ВОСТОКТОРГСЕРВІС-ГРУП", ТОВ "ПКФ "ВОСТОК ТРЕЙД", є безпідставним.

З приводу визначення відповідачем податкових зобовязань позивача з податку на доходи фізичних осіб суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

В силу положень пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно з пунктом 177.4 статті 177 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла до 31.12.2013) до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу ("Податок на прибуток підприємств").

Тобто, норма пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України є відсилочною, яка вказує на те, що витрати фізичної особи-підприємця, яка не є платником податку на прибуток, але подає звітність про доходи від зайняття підприємницькою діяльністю, формується у тому ж порядку, що і у платників податку на прибуток.

Так, пунктом 138.1 статті 138 розділу ІІІ Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

Відповідно до пункту 138.2 статі 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Документально підтвердженими витратами вважаються оплачені витрати поточного звітного періоду, а також попередніх періодів, якщо вони стосуються доходу, отриманого протягом звітного періоду та підтверджені відповідними документами.

Оскільки висновки податкового органу про фіктивність господарських операцій, що здійснювались між позивачем і ТОВ "РОНА-С", ТОВ "БУМПАК ПЛЮС", ТОВ "ВОСТОКТОРГСЕРВІС-ГРУП", ТОВ "ПКФ "ВОСТОК ТРЕЙД" були спростовані під час судового розгляду, а понесені позивачем витрати підтверджуються документально і є повязаними з господарською діяльністю позивача, суд дійшов висновку про відсутність факту порушення позивачем вимог пунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, тому податкове повідомлення-рішення від 06.04.2015 № 0001931702/812, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем "Податок на доходи фізичних осіб" підлягає скасуванню як протиправне.

Так як в основу тверджень податкового органу про порушення позивачем вимог статті 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" покладено ті ж факти, що й лягли в основу тверджень про порушення вимог пунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України (заниження оподатковуваного доходу за рахунок завищення витрат), вимога про сплату боргу (недоїмки) від 06.04.2015 № Ф-00011961702/815, згідно з якою податковий орган вимагає від позивача сплати недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, також підлягає скасуванню як протиправна.

За наведених обставин позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір у сумі 459,93 грн., доказів понесення інших судових витрат суду не надав. Таким чином, судові витрати по сплаті судового збору підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати:

податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області від 06.04.2015 № 0001931702/812, згідно з яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" на загальну суму 151255,92 грн., з яких: 100837,28 грн. - за основним платежем; 50418,64 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

вимогу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 06.04.2015 № Ф-00011961702/815, згідно з якою податковий орган вимагає від ОСОБА_1 сплати недоїмки з єдиного соціального внеску у сумі 78702,49 грн.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок асигнувань Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області судові витрати у сумі 459 (чотириста п'ятдесят дев'ять) гривень 93 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - "28" вересня 2015 р.