Ухвала суду № 53201899, 21.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/539/14

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Вербицької Н.В., Кравця О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдінг» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток, -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області подала апеляційну скаргу на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдінг».

Постановою від 09 квітня 2014 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Херсонський окружний адміністративний суд в повному обсязі задовольнив адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдінг» до ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06 лютого 2014 року №0000472200 про збільшення грошового зобов'язання із податку на прибуток за основним платежем на 57402 грн. та за штрафними санкціями на 28701 грн., та №0000482200 про збільшення грошового зобов'язання із податку на додану вартість за основним платежем на 54669 грн. та за штрафними санкціями на 27334,5 грн.

Вимоги апеляційної скарги, апелянт обґрунтовує тим, що при розгляді справи суд допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції надано помилкову правову оцінку доводам податкового органу щодо неправомірного включення товариством з обмеженою відповідальністю «Агрохолдінг» до складу валових витрат обсягів у вартості придбання ТМЦ у товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональне Агропостачання-Сервіс» по операціях, які фактично не здійснювалися, а документи, що фіксують такі взаємовідносини не відповідають нормам чинного законодавства.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохолдінг» надало письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову - без змін.

Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що за результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ «Агрохолдінг» з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2012 рік та з податку на додану вартість за березень 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ «Регіональне Агропостачання-Сервіс», подальшого використання, реалізації придбаних у контрагента - постачальника товарно-матеріальних цінностей відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності, посадовими особами ДПІ у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області складений акт №3/23-03-22-06/32809496 від 09 січня 2014 року, яким зафіксовано відсутність у ТОВ «Агрохолдінг» об'єктів оподаткування при придбанні товару у контрагента-постачальника ТОВ «Регіональне Агропостачання-Сервіс» за березень 2012 року на суму витрат, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування 556710 грн. та суму податкового кредиту 111341,99 грн. та продажу цієї продукції ПАТ «Херсонгаз» на суму доходів 283 365 грн. та суму податкових зобов'язань 56673 грн. Також, зазначено про порушення позивачем:

- п.134.1 ст.134, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого ТОВ «Агрохолдінг» занижено податок на прибуток на загальну суму 57402 грн. (у тому числі за 1 півріччя 2012 року на 57402 грн.);

- п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, ст.198, п.201.1, ст.201. ПК України, внаслідок чого ТОВ «Агрохолдінг» занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 54669 грн. (в тому числі за березень 2012 р. на суму 54669 грн.).

Суд першої інстанції встановив, що такі висновки перевірки зроблено відповідачем у зв'язку із надходженням від ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС акту від 29.10.2012р. №323/22-214/31094984/2601 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Регіональне Агропостачання-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках та правових відносинах з ПП «Гамма-Плюс», ПП «Дари Азова», ТОВ «Негоціант-Агро», ТОВ «Інвестиційна група «Каспій-Дон», ТОВ «Марін Груп Україна» за період з 01.03.2012 по 31.08.2012», згідно якого всі угоди, укладені ТОВ «Регіональне Агропостачання-Сервіс» з вказаними контрагентами, відповідно до п.п.1,2 ст.215, п.п.1,5 ст.203 Цивільного кодексу України, є нікчемними, і в силу ст.216 ЦК України, не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. У зв'язку з цим, ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області вважає безпідставним віднесення позивачем до податкового кредиту податку на додану вартість та відповідних сум до витрат за господарськими операціями позивача з ТОВ «Регіональне Агропостачання-Сервіс».

Суд першої інстанції, також, встановив, що 06 лютого 2014 року, на підставі акту перевірки №3/23-03-22-06/32809496 від 09.01.2014р., ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області прийняла податкові повідомлення - рішення: №0000472200, яким позивачу збільшила грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 86103 грн. (в тому числі за основним платежем - 57402 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 28701 грн.); №0000482200, яким позивачу збільшила грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 82003,50 грн. (в тому числі за основним платежем - 54669 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 27334,5 грн.).

В оскарженій постанові суд першої інстанції дослідив господарські операції ТОВ «Агрохолдінг» з ТОВ «Регіональне Агропостачання-Сервіс», зокрема, зазначив, що 05 березня 2012 року між ТОВ «Регіональне Агропостачання-Сервіс», як продавцем, та позивачем, як покупцем, укладено договір купівлі-продажу Д №370312, за умовами якого Продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує Товар (жмих соняшника українського походження), вигляд, кількість, якість, ціна, якого визначена умовами договору.

На виконання договору у березні ТОВ «Агрохолдінг» отримало жмиху соняшника у кількості 477,18 тонн на загальну суму 668052 грн. (в т.ч. ПДВ 111341,99 грн.), в підтвердження чого надано видаткові та податкові накладні, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні.

Суд першої інстанції встановив, що в подальшому ТОВ «Агрохолдінг» реалізувало придбаний жмих соняшника у ТОВ «Регіональне Агропостачання-Сервіс» на адресу «Trakia Grain Ltd (Bulgaria)» за контрактом №2 від 12.04.2012р., та ПАТ «Херсонгаз» за договором поставки №1 від 15.03.2012р., що підтверджено вантажно-митною декларацією, податковими й видатковими накладними, актами приймання-передачі, платіжними дорученнями про сплату коштів за отриманий товар.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем надано первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо купівлі у ТОВ «Регіональне Агропостачання-Сервіс» товару та подальшого його використання у власній господарській діяльності, тоді як у відповідача відсутні будь-які зауваження до первинних бухгалтерських документів ТОВ «Агрохолдінг».

Суд першої інстанції зазначив, що висновок контролюючого органу про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом є безпідставним, так як висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 09.01.2014р., щодо завищення позивачем витрат та податкового кредиту спростовано наданими позивачем доказами. Як наслідок, суд визнав правомірним формування ТОВ «Агрохолдінг» податкового кредиту та витрат по відносинах з ТОВ «Регіональне Агропостачання-Сервіс» у березні 2012 року.

За висновками суду першої інстанції, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено наявність порушень, зафіксованих актом перевірки №3/23-03-22-06/32809496 від 09.01.2014р., а тому визначення на підставі такого акту перевірки до сплати ТОВ «Агрохолдінг» грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість і нарахування штрафних (фінансових) санкцій є незаконним. А відтак, податкові повідомлення-рішення №0000472200 та №0000482200 від 06.02.2014р. прийнято відповідачем неправомірно, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 УКАС України.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Предметом спору є податкові повідомлення-рішення №0000472200 та №0000482200 від 06.02.2014р., які прийнято на підставі акту позапланової документальної виїзної перевірки №3/23-03-22-06/32809496 від 09.01.2014р., в якому податковим органом зафіксовано порушення позивачем ст.ст. 134, 138, 139, 185, 187, п.198.2, п.198.3 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України при декларуванні ТОВ «Агрохолдінг» фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Регіональне Агропостачання-Сервіс» у березні 2012 року.

Висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на дослідженні наданих ТОВ «Агрохолдінг» до перевірки первинних бухгалтерських та податкових документів, про що зазначено в акті перевірки, які податковий орган вважає такими, що не підтверджують реальність господарських правовідносин між позивачем та його контрагентом ТОВ «Регіональне Агропостачання-Сервіс».

Апеляційний суд зазначає, що вимоги апеляційної скарги обґрунтовані доводами, яким Херсонським окружним адміністративним судом надано правову оцінку, та не містять заперечень щодо встановлених судом першої інстанції фактичних обставин щодо реальності угоди, її платності, товарності та використання придбаного позивачем товару у власній господарській діяльності, що підтверджено матеріалами справи, зокрема:

- договором Д №370312 від 05.03.2012р., додатковими угодами №1 та №2 до договору від 05.03.2012р.;

- податковими накладними №16 від 23.03.2012р., №18 від 24.03.2012р., №17 від 24.03.2012р., №19 від 24.03.2012р., №8 від 16.03.2012р., №9 від 16.03.2012р., №10 від 17.03.2012р., №11 від 17.03.2012р., №12 від 17.03.2012р., №22 від 31.03.2012р., №21 від 30.03.2012р.;

- видатковими накладними №28 від 23.03.2012р., №30 від 24.03.2012р., №29 від 24.03.2012р., №31 від 24.03.2012р., №16 від 16.03.2012р., №17 від 16.03.2012р., №23 від 17.03.2012р.;

- товарно-транспортними накладними №25 від 22.03.2012р., №26 від 23.03.2012р., №27 від 23.03.2012р., №28 від 23.03.2012р., №10 від 15.03.2012р., №12 від 15.03.2012р., №13 від 16.03.2012р., №14 від 16.03.2012р., №24 від 16.03.2012р., №031740 від 29.03.2012р., №031739 від 29.03.2012р., №031741 від 29.03.2012р., №031738 від 28.03.2012р., №031742 від 29.03.2012р.;

- картками обліку експортного вантажу №14 від 23.03.2012р., №15 від 24.03.2012р., №5 від 16.03.2012р., №6 від 17.03.2012р., №28 від 31.03.2012р., №26 від 31.03.2012р., №25 від 30.03.2012р.;

- картками аналізу зерна №22 від 24.03.2012р., №23 від 24.03.2012р., №25 від 24.03.2012р.;

- посвідченнями якості і безпеки жмиху соняшникового від 15.03.2012р., 16.03.2012р., 28.03.2012р., 29.03.2012р.

Вказаний договір підписаний директорами підприємств, які мали повноваження на укладення угод, їх підписи завірені відповідними печатками підприємств.

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів апеляційний суд дійшов висновку, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. А відтак, вказані документи підтверджують здійснення господарських операцій між ТОВ «Агрохолдінг» та ТОВ «Регіональне Агропостачання-Сервіс».

Апеляційний суд встановив, що ТОВ «Агрохолдінг» доведено дотримання ним всіх умов на віднесення сум витрат підприємства до складу валових, а сум ПДВ, сплачених при придбанні товару у ТОВ «Регіональне Агропостачання-Сервіс», до податкового кредиту: фактичності придбання товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку на підтвердження придбання товару та сплати відповідної суми ПДВ; подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Оскільки законодавцем визначений перелік обставин-підстав, з настанням (здійсненням) яких пов'язано виникнення права платника податку на податковий кредит, який є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, а дослідженими доказами по справі у їх сукупності доведена правомірність та правильність визначення позивачем за спірними господарськими відносинами за період, який перевірявся, податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податковий орган не довів наявність порушень норм податкового та цивільного законодавства, а тому висновки податкового органу зазначені в акті перевірки позивача та в апеляційній скарзі є необґрунтованими та законодавчо безпідставними.

В акті перевірки ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області зазначає, що надані товариством до перевірки, в підтвердження транспортування придбаного у контрагента товару, товарно-транспортні накладні оформлено не належним чином, зокрема, в них відсутні коди учасників (замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, автопідприємства), що не дає можливості ідентифікувати перевізника, а також у ТТН не вказано повної адреси, що не дає можливості встановити фактичне місцезнаходження проведення операцій.

Апеляційний суд відхиляє ці доводи податкового органу, оскільки ненадання такого документу як товарно-транспортна накладна чи надання його неоформленого належним чином, не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки відповідною транспортною документацією обов'язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання товару.

Однією з підстав, що зазначена в акті перевірки, для висновку про безтоварність господарських операцій ТОВ «Агрохолдінг» з ТОВ «Регіональне Агропостачання-Сервіс», ДПІ у м. Херсоні вказує, що актом ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 29.10.2012р. №323/22-214/31094984/2601 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Регіональне Агропостачання-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках та правових відносинах з ПП «Гамма-Плюс», ПП «Дари Азова», ТОВ «Негоціант-Агро», ТОВ «Інвестиційна група «Каспій-Дон», ТОВ «Марін Груп Україна» за період з 01.03.2012 по 31.08.2012» зафіксовано, що всі угоди, укладені ТОВ «Регіональне Агропостачання-Сервіс» з вказаними контрагентами є нікчемними, і в силу ст.216 ЦК України, не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Однак, апеляційний суд зазначає, що отримання податковим органом акту перевірки, в якому викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або висновки про відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, так як акт податкової перевірки не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно засвідчує обставини фактичної дійсності.

Сам по собі акт перевірки є лише документом, що фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, та не містить у собі доказової бази щодо виявлених у ході перевірки обставин, які повинні підтверджуватись первинними документами. Чинним законодавством України не визначені норми необхідних умов для здійснення того чи іншого виду господарської діяльності, у зв'язку з чим висновок щодо відсутності таких умов має оціночний характер, що базується на припущенні.

Згідно п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №984 від 22.12.2010р., факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції ДПІ у м. Херсоні не надано жодного доказу щодо перевірки податковим органом відомостей, на які він посилається в акті перевірки №3/23-03-22-06/32809496 від 09.01.2014р. щодо вчинення контрагентом позивача ТОВ «Регіональне Агропостачання-Сервіс» порушень податкового законодавства. Також, суду не надано доказів щодо винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень відносно контрагента позивача на підставі акту перевірки від 29.10.2012р. №323/22-214/31094984/2601 із доказами узгодження вміщених у них податкових зобов'язань.

Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань у платника податків в залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. При укладені договорів головним для суб'єкта господарювання є предмет договору, цінова політика, строки та спосіб доставки (виконання) предмету договору, розрахунки по договору (угоді), а також реєстрація постачальника як суб'єкта господарювання в органах виконавчої влади та допоміжна інформація про реєстрацію платником податку на додану вартість у органах податкової служби.

Апеляційний суд вважає, що ТОВ «Агрохолдінг» виконано всі зобов'язання за договором з ТОВ «Регіональне Агропостачання-Сервіс»: отримано товар та сплачено продавцю грошові кошти, про що свідчать належним чином оформлені первинні документи; договір укладений позивачем з метою використання придбаного товару у власній господарській діяльності. Зазначені обставини ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції відповідачем не спростовано.

Недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, однак такі докази, на порушення вимог частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, податковим органом не представлено, реальність виконання господарських операцій, на підставі яких позивачем сформовано валові витрати та податковий кредит, не спростовано.

Оскільки встановлено, що договір з контрагентом ТОВ «Регіональне Агропостачання-Сервіс» укладено ТОВ «Агрохолдінг» у письмовій формі, виконання вказаного договору підтверджується первинними документами, тому суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що сторони договору діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутків у відповідності до ст.3 ГК України. Укладений договір відповідає вимогам ст.203 ЦК України, не порушує публічний порядок, не спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, недійсність такого договору прямо законом не встановлена, а також такий договір судом недійсним не визнавався, а отже є чинним.

За таких обставин, висновок податкового органу про безтоварний характер спірних операцій з поставки товару позивачеві та неналежне оформлення первинних бухгалтерських документів ґрунтується на неправильній юридичній оцінці обставин справи.

Апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про протиправність податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області №0000472200 та №0000482200 від 06.02.2014р. та, у зв'язку з цим, наявність підстав для їх скасування, є правильним. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69-71, 195, п. 1 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д Домусчі

суддя Н.В.Вербицька

суддя О.О.Кравець