Рішення № 53180955, 04.11.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/9463/15 Справа № 176/1280/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Волчек Н. Ю. Доповідач - Глущенко Н.Г.

Категорія 48/50

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2015 року м. Дніпропетровськ

04 листопада 2015 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Глущенко Н.Г.

суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М.

за участю секретаря - Самокиші О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини / а. с. 3-5 /.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_3 посилалась на те, що вона з 28.03.2014 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2, від якого мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Як зазначає позивачка в своєму позові, дитина (син) проживає з нею - позивачкою та знаходиться на її утриманні, а відповідач зі свого боку не надає матеріальну допомогу на утримання дитини.

За таких обставин, позивачка просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі ? частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму / а. с. 3-5 /.

Відповідач позов визнав частково в розмірі 30% від мінімального розміру заробітної плати.

Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 24.09.2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені.

Суд стягнув з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Дніпропетровськ, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, що має ідентифікаційний номер НОМЕР_1, офіційно не працюючого, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 917 грн., та стягувати їх у такому розмірі щомісяця до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5, почавши стягнення із 18.06.2015 року.

Також, суд стягнув із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 243,60 грн. за розгляд справи у суді /а. с. 25-26/.

З рішенням суду, в частині розміру стягнених аліментів, не погодився відповідач ОСОБА_2, який звернувся з апеляційною скаргою, де просить змінити розмір стягнених аліментів, зменшивши його до 500 грн. на місяць, посилаючись на те, що він не має постійного місця роботи, офіційно ніде не працевлаштований і за своїм матеріальним станом не може сплачувати аліменти на дитину в розмірі 917 грн. щомісячно / а. с. 33-35 /.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що, в силу ст. 309 ЦПК України, апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду, в частині розміру стягнених аліментів, - змінити, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив, що сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі від якого мають неповнолітню дитин - сина ОСОБА_4., ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з матір'ю та знаходиться на її утриманні. Відповідач, будучи батьком цієї неповнолітньої дитини, в силу ст. 180 СК України, - зобов'язаний утримувати її до досягнення нею повноліття.

Судом встановлено, що відповідач офіційно ніде не працює, а тому висновок суду першої інстанції про те, що з відповідача підлягають стягненню аліменти в твердій грошовій сумі є правильним і таким, що відповідає вимогам ст. 184 СК України.

Згідно копії трудової книжки ОСОБА_2 він не працює з 30.04.2015 року / а. с. 21 /.

Доказів того, який дійсно матеріальний стан відповідача, ні позивачка, ні відповідач - суду не надали.

Відповідач у своїй апеляційній інстанції посилається на те, що він не працевлаштований, але не зважаючи на ці обставини він не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання дитини в розмірі 500 грн. щомісячно / а. с. 33-35 /.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦПК України - особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Отже, відповідач розпорядився своїми правами, визнавши позов частково, не заперечуючи проти стягнення з нього аліментів в розмірі 500 грн. щомісячно, не зважаючи на відсутність у нього постійної роботи та постійного заробітку.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно зависив розмір аліментів, стягнувши з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 917 грн. щомісячно, тоді як суду не були надані належні докази щодо розміру доходів відповідача, відповідач офіційно не працевлаштований, а отже має мінливий непостійний дохід.

Виходячи з дійсних обставин справи, матеріального становища відповідача, який офіційно не працює, має мінливий непостійний дохід, але який визнав позов частково (розпорядився своїми правами згідно з ч. 2 ст. 11 ЦПК України), - колегія суддів находить можливим зменшити розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини відповідача, з 917 грн. до 500 грн. щомісячно, тобто в межах тієї суми, яка була визнана відповідачем.

Згідно ст.. 191 СК України - аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

З матеріалів справи вбачається, що з позовом до суду про стягнення аліментів на утримання сина позивачка звернулася 17.06.2015 року / а. с. 3-5 /, що не прийняв до уваги суд першої інстанції присудивши аліменти з 18.06.2015 року, тоді як слід стягувати аліменти з 17.06.2015 року, а тому рішення суду першої інстанції, в частині визначення дати з якої присуджуються аліменти, - підлягає зміні.

Таким чином, апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні в частині визначеного розміру аліментів та в частині визначення дати з якої присуджуються аліменти.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 309 ЦПК України, колегія суддів ,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити

Рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2015 року, в частині визначеного розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини та в частині визначення дати з якої присуджуються аліменти, - змінити.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Дніпропетровська, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, - аліменти в розмірі 500 грн. щомісячно на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованої та проживаючою за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягнення аліментів проводити щомісячно до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5, починаючи стягнення з 17.06.2015 року.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

СУДДІ: