Ухвала суду № 53176762, 04.11.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/8686/15

Головуючий у першій інстанції Єршова Л. С.

Доповідач Черевко П. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого - Черевка П.М.

Суддів - Суворова В.О., Сватаненка В.І.

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 вересня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров'я, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров'я посилаючись на те, що 17.08.2012 року біля будинку в якому він мешкає зі своєю родиною на нього напав та побив відповідач ОСОБА_3

У безпорадному стані ОСОБА_2 відвезли до міської клінічної лікарні № 11 для надання медичної допомоги.

18.08.2012 року ОСОБА_2 звернувся з заявою до Портофранківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області щодо неправомірних дій сусіда по комунальній квартирі ОСОБА_3, який спричинив сварку, при цьому причинив тілесні ушкодження, що підтверджено талоном-повідомлення № 003168, реєстровий № 6578 за ЖРЗПЗ. 24.08.2012 року винесена постанова про відмову у відкритті кримінальної справи та рекомендовано для відшкодування моральної шкоди звернутися до суду або вирішити питання мирним шляхом.

Призначене лікування йому не допомагало, самопочуття після отриманих травм погіршилося і він звернувся за медичною допомогою, та поставлено діагноз - стан після закритої черепно-мозкової травми, струс головного мозку, астено-вегетативний синдром. В результаті його звернення проведено терапію та призначено медикаментозне та санітарно-курортне лікування.

Також позивач зазначив, що окрім матеріальної шкоди йому було завдано і моральну шкоду неправомірними діями відповідача, оскільки він зазнав фізичного болю, було завдано ряд тілесних ушкоджень, було порушено нормальний спосіб життя, оскільки був змушений докладати додаткові зусилля для захисту своїх прав і для лікування у закладі охорони здоров'я.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2013 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 16 квітня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено, ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2013 року скасовано, справу для продовження розгляду направлено до суду першої інстанції.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22 січня 2015 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 13 травня 2015 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 задоволено, ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22 січня 2015 року скасовано, справу для продовження розгляду по суті позовних вимог направлено до суду першої інстанції.

Рішенням Приморського районного суду м. одеси від 07 вересня 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено у повному обсязі.

Вважаючи рішення суду незаконним ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 вересня 2015 року та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2 суд обгрунтовано дійшов зазначеного висновку.

Судом встановлено, що 17.08.2012 року за адресою: АДРЕСА_1 між сторонами виник конфлікт, у зв'язку із чим позивач 18.08.2012 року звернувся із заявою до міліції, яка відібрала пояснення у сторін.

В поясненнях ОСОБА_2 зазначається про те, що ОСОБА_3вступив з ним в конфлікт, погрожував, а потім кинувся у бійку разом зі своєю дружиною. ОСОБА_3 надав пояснення, в яких зазначив, що він зі своєю дружиною та двомісячною дитиною прийшли провідати матір, в цей час сусід ОСОБА_2 влаштував лайку біля коляски дитини, потім дружина ОСОБА_2 схопила його дружину за волосся, а ОСОБА_2 став кидатися у бійку, після того, як він сказав, що викликає міліцію ОСОБА_2 та його дружина покинули квартиру.

В матеріалах справи наявна довідка від 17.08.2012 року № 4710, надана лікарем міської клінічної лікарні № 11 ОСОБА_6 про огляд позивача з встановленим діагнозом: забій м'яких тканин області правого плечового суглобу, поперекового відділу хребта.

18.08.2012 року позивача оглянув хірург, травматолог, нейрохірург та надано довідку № 3266, відповідно до якої встановлено діагноз: забій грудної клітини праворуч, забій поперекового відділу хребта, забій м'яких тканин правого плеча, пошкодження біцепсу, забій, синець правого передпліччя, забій м'яких тканин голови.

20.08.2012 року позивач звернувся до терапевта, який встановив діагноз: забій - садно м'яких тканин голови, забій поперекового відділу хребта, забій м'яких тканин правого плеча, забій., синець передпліччя, забій грудної клітини праворуч, на правому передпліччі гематома.

На підтвердження майнових витрат на придбання ліків та медикаментів позивач надав до суду копії фіскальних чеків від 21.12.12р., 26.12.12р, 15.01.13р. та 05.02.13р., видані ТОВ «ЕЛЕН» аптека «МЕДВИС» на суму 4818 грн.

Постановою Портофранківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 24 серпня 2012 року у порушенні кримінальної справи відмовлено до отримання акту судово-медичного обстеження. Також у вказаній постанові зазначено, що в ході розгляду матеріалів було встановлено, що між сусідами за вказаною адресою виникли неприязні відносини на побутовому ґрунті, у зв'язку із чим виникають конфліктні ситуації. З ОСОБА_3 проведена бесіда профілактичного характеру про неприпустимість порушення чинного законодавства. ОСОБА_2 було рекомендовано для відшкодування моральної шкоди, а також для вирішення питання по суті, звернутися до суду, або вирішувати всі спірні питання мирним шляхом.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно частини 1 статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Пленум Верховного Суду України у абз. 1 п. 2 постанови «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 р. № 6 (з наступними змінами) наголосив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Враховуючи зазначені правові норми, та правову позицію Верховного Суду України,в даних правовідносинах необхідно встановити факт заподіяння шкоди, у випадку наявності шкоди - встановити особу, яка її заподіяла, а також, що дії останньої були неправомірними і між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Враховуючи відмову у відкритті кримінального провадження по зазначеним позивачем обставинам, а також відсутність доказів притягнення відповідача до адміністративної відповідальності, недоведеним є як і факт заподіяння шкоди, так і протиправність (неправомірність) дій відповідача, його вина та безпосередній причинний зв'язок.

Також, у наявному в матеріалах справи акті судово-медичного обстеження від 27.08.2012 року № 2801немає вказівки, на те, що травми, наявні у позивача, отримані ним саме в результаті нанесення відповідачем ушкоджень, не зазначено про таку можливість, не вказано зв'язок травм із конкретними діями відповідача та датою їх вчинення.

Клопотань про призначення по справі судової експертизи позивач не заявляв.

Таким чином, матеріали справи не підтверджують, що понесені витрати позивач зазнав внаслідок протиправних дій відповідача.

На підставі наведеного, суд обгрунтовано дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову про стягнення матеріальної шкоди.

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд обгрунтовано не знайшов підстав для їх задоволення.

Стаття 23 ЦК України встановлює, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Для відшкодування моральної шкоди, в силу наведених норм, необхідні наступні підстави: наявність душевних страждань, яких позивач зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою щодо нього або приниження честі та гідності позивача. Необхідними умовами також є неправомірність рішень, дій чи бездіяльності та наявність вини відповідача.

Враховуючи недоведеність факту заподіяння позивачу шкоди діями відповідача, протиправності дій відповідача, наявності його вини та безпосереднього причинного зв'язку, якими позивач обґрунтовує заподіяння йому моральної шкоди, суд дійшов правильного висновку про безпідставність і даної вимоги.

За викладених обставин колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення його процесуальних прав в частині відмови у задоволенні клопотання про допит свідків, неправильну оцінку судом доказів вчинення відповідачем протиправних дій, якими позивачу заподіяно матеріальну та моральну шкоду в повному обсязі досліджені в судовому засіданні і їм дана судом правильна правова оцінка. Із зазначених доказів суд обгрунтовано не знайшов підстав для задоволення вимог позивача, оскільки таких в матеріалах справи не існує.

Тому доводи апелянта не є істотними та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 вересня 2015 року- залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий П.М. Черевко

Судді: В.О. Суворов

В.І. Сватаненко