Рішення № 53176751, 20.10.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1081/15

Головуючий у першій інстанції Домусчі Л. В.

Доповідач Плавич Н. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Плавич Н.Д.

суддів: Вадовської Л.М., Ващенко Л.Г.

при секретарі - Томашевській К.В.

у відкритому судовому засіданні у присутності ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах і представляє інтереси неповнолітньої дитини, ОСОБА_3, її представника за ордером і договором про надання правової допомоги, ОСОБА_4, представника ОСОБА_5, по довіреності,

розглянула апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах і представляє інтереси неповнолітньої дитини, ОСОБА_3, до вказаної апеляційної скарги приєднався ОСОБА_4,

на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28.05.2014р.

по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, в інтересах якої діє мати ОСОБА_2, ОСОБА_6, за участю третьої особи без самостійних вимог: ПАТ «УкрСиббанк»,

про визнання дійсним договору купівлі - продажу, визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування, зобов'язання сплатити заборгованість за комунальні послуги, стягнення частини витрат на поховання, судових витрат, -

ВСТАНОВИЛА:

15 травня 2013р. позивач ОСОБА_5 звернулася до відповідачів, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах, а також представляє інтереси неповнолітньої ОСОБА_3 з вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_5 помер її син, ОСОБА_7.

Після смерті спадкодавця вона як спадкоємець першої черги (мати) єдина звернулася до нотаріальної контори у передбачений законом строк з заявою про прийняття спадщини.

Інші спадкоємці, дружина сина, відповідач ОСОБА_2, донька, ОСОБА_3, 1997р.н., син від першого шлюбу, ОСОБА_4 у передбаченому законом порядку спадщину не прийняли, до нотаріальної контори не зверталися.

Нотаріус правовстановлюючи документи на спадкове майно позивачу не видала.

Після смерті спадкодавця залишилося його особисте майно ( рухоме та нерухоме), яке він придбав до шлюбу з ОСОБА_2, шлюб з якою був зареєстрований 26.01.2008р., а також рухоме майно, яке він придбав у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2

Інши спадкоємці з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталися. Позивач пояснювала це тим, що у спадкодавця ОСОБА_7 залишилися борги за кредитним договором перед ПАТ « УкрСиббанк».

Позивач ОСОБА_5, не заперечувала, що неповнолітня дитина сина, як спадкоємець першої черги, ОСОБА_3, 1997р.н., яка зареєстрована із своїм батьком за однією адресою: АДРЕСА_14, фактично прийняла спадщину, тому має право на частку спадкового майна.

Уточнив позовні вимоги позивач ОСОБА_8 просила:

визнати дійсним договір купівлі - продажу від 01.03.1995р., який був укладений на Одеській Товарній біржі між ОСОБА_6 ( продавець) і спадкодавцем ОСОБА_7 (покупець) щодо квартири АДРЕСА_1;

визнати за нею, ОСОБА_5, право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті сина, ОСОБА_7, а саме на:

квартиру за адресою: АДРЕСА_2, що належала спадкодавцю на праві власності на підставі договору купівлі - продажу від 01.03.1995р.;

? частину житлового будинку з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_15 що належав спадкодавцю на підставі договору дарування від 26.11.2004р.;

? частину земельної ділянки за цією ж адресою, що належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на землю від 23.08.2007р.;

автомобіль Хюндай Елантра, державний номер НОМЕР_2;

рухоме майно, що знаходиться в житловому будинку в с. Санжійка: інструменти «Bosсh», електродуховка, гідрофор, газові балони - 2 шт., набір садових інструментів - 1 шт, газонокосарка - 1 шт.;

перстень золотий;

срібний ланцюжок;

комплект золотих виробів;

люстра кришталева;

рояль.

Просила зобов'язати відповідача ОСОБА_2 сплатити позивачу заборгованість за комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_3;

стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ? частину витрат на поховання спадкодавця (а.с.173-180).

Позивач не заперечувала щодо прав неповнолітньої дитини сина, ОСОБА_3 в порядку спадкування після смерті батька на частку рухомого майна, а також на ? частину житлового будинку з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_16

? частину земельної ділянки за цією ж адресою;

квартиру АДРЕСА_4, враховуючи, що неповнолітня дитина фактично прийняла спадщину після смерті батька, зареєстрована за цією адресою (а.с.173-180).

Справа в суді 1 інстанції розглянута без участі відповідачів і їх представників.

Рішенням суду першої інстанції від 28.05.2014 р. позовні вимоги ОСОБА_5 задоволені частково.

Суд визнав за ОСОБА_5 право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 на:

? частину житлового будинку АДРЕСА_17

? частину земельної ділянки за цією ж адресою;

визнано дійсним договір купівлі - продажу нерухомого майна № 13537 від 01.03.1995 р., а саме квартири АДРЕСА_5, який був укладений на Одеській товарній біржі між ОСОБА_6 і ОСОБА_7;

визнано за ОСОБА_5 право власності у порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_3;

визнано за ОСОБА_5 право власності на автомобіль Хюндай Елантра, державний номер НОМЕР_1.

В решті позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено(а.с.206-214).

Позивач ОСОБА_5 законність рішення місцевого суду не оскаржує.

З апеляційною скаргою на рішення місцевого суду звернулася ОСОБА_2, дружина спадкодавця, яка діє в своїх інтересах і в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, 1997 р. н.

Апелянт стверджує, що рішення місцевого суду в частині визнання за позивачем її долі в спадковому нерухомому майні, рухомому майні ( автомобіль) є незаконним.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що суд не повідомив її про день і час розгляду справи, не врахував законні права та інтереси на спадкове майно інших спадкоємців, а саме, її, як дружини померлого, доньки померлого, яка на час смерті батька і до теперішнього часу є неповнолітньою, а також інтереси ОСОБА_4, сина спадкодавця від першого шлюбу.

Вважає, що всі спадкоємці першої черги, позивач, як мати, вона як дружина, діти померлого, мають право на нерухоме майно. Стверджує, що всі вони фактично прийняли спадщину, але їх долю у спадковому майні суд не врахував.

Крім того, апелянт оскаржує законність рішення місцевого суду в частині задоволення позову ОСОБА_5 про визнання дійсним договору купівлі - продажу нерухомого майна, квартири АДРЕСА_6, звертає увагу, що право власності спадкодавця на вказане нерухоме майно було зареєстровано у передбаченому законом порядку.

До апеляційної скарги приєднався син померлого від першого шлюбу, ОСОБА_4, який посилається на те, що при житті батька, ОСОБА_7, до часу його смерті, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_5, він проживав разом із батьком і його сім'єю, тому фактично прийняв спадщину після його смерті.

В апеляційному суді апелянт, її представник доводи апеляційної скарги підтримали.

ОСОБА_9, син спадкодавця від першого шлюбу, який приєднався до апеляційної скарги, доводи апеляційної скарги підтримав.

Позивач ОСОБА_5, її представник, доводи апеляційної скарги не визнали.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, доводи скарги, заперечення на неї, колегія дійшла висновку апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах і в інтересах неповнолітньої дитини задовольнити частково з наступних підстав.

Суд 1 інстанції дійшов висновку, що доля позивача ОСОБА_5 в спадковому майні ( рухомому і нерухомому) складає ? частину. На решту, ? частину спадкового майна має право неповнолітня дитина спадкодавця, ОСОБА_3.

Визнав право власності на частку спадкового майна лише за позивачем ОСОБА_5, суд 1 інстанції посилався на те, що вона визнавала за неповнолітньою дитиною її право на частку спадщини, але не надавала згоди на те, щоби за рішенням суду це право було визнано.

За позивачем ОСОБА_5 було визнано право власності на автомобіль Хюндай Елантра. Суд виходив з того, що вказаний автомобіль належав на праві власності спадкодавцю, відноситься до неподільної рухомої речі, відсутня оцінка вказаного майна. В мотивувальній частині рішення суду за позивачем визнано право власності на ? частину автомобіля, в резолютивній частині суд визнав за позивачем в порядку спадкування право власності на весь спірний автомобіль.

Колегія з висновком місцевого суду в частині долі позивача ОСОБА_5 в спадковому майні, в частині висновку суду щодо спірного автомобіля не погоджується, вважає, що вказаний висновок не ґрунтується на доказах, що зібрані по справі.

Перевіряючи законність рішення місцевого суду колегія враховувала вимоги ч1ст.303 ЦПК України і перевіряла законність рішення суду лише в межах доводів апеляційної скарги.

Тому законність рішення місцевого суду перевіряється лише в межах вимог позивача на спадкове нерухоме майно( квартири, житловий будинок, земельну ділянку), рухоме майно - тільки автомобіль Хюндай Елантра. В решті законність рішення не перевірялася.

До суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5, звернулася лише спадкоємець першої черги, мати померлого, ОСОБА_5, і просила визначити її долю в спадковому майні, визнати за нею право власності на цю долю.

Інші спадкоємці до суду з позовом про визнання за ними права власності на спадкове майно не зверталися.

В матеріалах справи є заяви спадкоємців ОСОБА_2 ( дружина), ОСОБА_3 ( донька), ОСОБА_4( син від першого шлюбу), які вони направили до нотаріальної контори про прийняття спадщини (всі заяви приєднані до матеріалів справи).

Суд не вправі привласнювати собі функції нотаріуса.

Для правильного визначення долі позивача ОСОБА_5 на рухоме і нерухоме спадкове майно, колегія перевіряла права інших спадкоємців, дружини, дітей померлого на спадщину, і з урахуванням зазначеного, визнала розмір долі (частки) на це спадкове майно позивача ОСОБА_5.

Що стосується інших спадкоємців( дружина, діти), то вони не позбавлені права в нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини отримати правовстановлюючи документи на спадщину у відповідності з вимогами закону.

По матеріалам справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 р. помер ОСОБА_7, на час смерті спадкодавець був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_18.

Спадкодавець ОСОБА_7 при своєму житті заповіт не складав.

Правовідносини сторін, спадкоємців щодо спадкового майна, регулюються вимогами ЦК України, який набув чинності з 01.01.2004р.

Статтею 1258 ЦК України врегульована черговість спадкування за законом.

У відповідності з вимогами ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Мати спадкодавця, позивач ОСОБА_5, звернулася до нотаріальної контори у передбачений законом строк з заявою про прийняття спадщини. Вказане підтверджується матеріалами спадкової справи(а.с.97-120). Встановлено, що нотаріус не видала позивачу правовстановлюючи документи на спадкове майно.

На час смерті спадкодавець перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_10, їх шлюб був зареєстрований 26.01.2008р. (а.с.73).

У подружжя ОСОБА_10 народилася дитина, ОСОБА_3, 1997р.н.

Крім того, у спадкодавця ОСОБА_7 є дитина від першого шлюбу, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7

Таким чином, спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_7 є:

дружина померлого, ОСОБА_2, шлюб з якою був зареєстрований 26.01.2008р.,

донька ОСОБА_11, 1997р.н.,

син від першого шлюбу, ОСОБА_4, 1993р.н.

мати, ОСОБА_5, позивач по справі.

Частино 3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною 4 ст.1268 ЦК України врегульовано, що малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

У відповідності з вимогами ч.1 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Частиною 1 ст. 1270 ЦК України врегульовано, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців , який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкодавець ОСОБА_7, на час смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_18.

За цією ж адресою зареєстрована, донька, ОСОБА_3, 1997р.н., на час смерті батька вона була неповнолітня, досягла віку 15років.

Враховуючи, що донька спадкодавця ОСОБА_3 постійно проживала і була зареєстрована разом із спадкодавцем за однією адресою, крім того, на час смерті спадкодавця вона була неповнолітньою, колегія дійшла висновку, що неповнолітня дитина спадкодавця, ОСОБА_3 у відповідності з вимогами ч.ч.3,4 ст. 1268, ст.1270 ЦК України має право на частку майна, що входить до спадкової маси.

Дружина спадкодавця ОСОБА_2 зареєстрована за адресою, АДРЕСА_19

Частиною 3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Враховуючи вимоги діючого законодавства « спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини».

Колегія вважає, що місце реєстрації це адміністративний акт, різні місця реєстрації подружжя ОСОБА_2 не дають підставу для висновку, що подружжя ОСОБА_2 не проживали разом однією сім'єю.

Колегія дійшла такого висновку враховуючи наступне.

Із спадкодавцем ОСОБА_7., ОСОБА_2 перебувала в зареєстрованому шлюбі з 26.01.2008р. до часу смерті спадкодавця.

В ході розгляду справи не надано доказів тому, що подружжя проживали за різними адресами.

В сім'ї в 1997р. народилася дитина, ОСОБА_3, яка виховувалася батьками. На час смерті спадкодавця ОСОБА_7 неповнолітня дитина досягла віку лише 15 років. Місце реєстрації неповнолітньої дитини співпадає з місцем реєстрації і проживання батька, АДРЕСА_4, відповідно, виховання батьками неповнолітньої дитини передбачає, що батьки дитини проживали разом до смерті спадкодавця.

Дав оцінку вказаним доказам, колегія дійшла висновку, що дружина спадкодавця, відповідач ОСОБА_2, на час смерті свого чоловіка, проживала з ним разом і вважається такою, що прийняла спадщину, відповідно, має право на частку спадкового майна, що залишилося після смерті її чоловіка.

Колегія перевірила права на спадкове майно сина спадкодавця від першого шлюбу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7

ОСОБА_3 до участі у справі в якості відповідача залучений не був, позов про визнання за ним права власності на спадкове майно ОСОБА_3 не подавав, законність рішення суду 1 інстанції не оскаржує.

ОСОБА_3 подав заяву про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_2, і в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції посилався на те, що він також має право на частку спадкового майна, оскільки постійно до часу смерті батька проживав з ним разом.

Перевіряючи доводи ОСОБА_3, сина спадкодавця від першого шлюбу, про його право на спадкове майно, колегія встановила наступне.

Син спадкодавця, ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_20

На час смерті спадкодавця ОСОБА_7, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_5, його син від першого шлюбу ОСОБА_3 досяг повноліття.

Відповідно, як доросла, повнолітня працездатна людина він мав право звернутися у передбачений законом строк до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

З заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори ОСОБА_3 звернувся лише в травні 2015р., тобто, через три роки після смерті батька. В матеріалах справи є лист Першої Одеської державної нотаріальної контори на ім'я ОСОБА_3 де йому запропоновано звернутися до суду з заявою для надання додаткового строку для прийняття спадщини. На час розгляду справи ОСОБА_3 не звертався до суду з заявою про надання йому додаткового строку для прийняття спадщини ( лист з Одеської державної нотаріальної контори в матеріалах справи).

Дав оцінку вказаним вище доказам, колегія дійшла висновку, що спадкоємцями, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_7 є:

його дружина, яка пережила чоловіка, ОСОБА_2, проживала разом із своїм чоловіком до його смерті,

донька ОСОБА_3, 1997р.н., яка проживала із своїм батьком до його смерті, була разом з ним зареєстрована за однією адресою,

мати спадкодавця, ОСОБА_5, яка у передбачений законом строк звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Доля кожного з них в спадковому майні складає 1/3 частку.

На підставі рішення місцевого суду задоволено позов ОСОБА_5 про визнання дійсним договору купівлі - продажу від 01.03.1995р., який був зареєстрований на Одеській товарній біржі між ОСОБА_6.( продавець) і ОСОБА_7 (покупець) щодо квартири АДРЕСА_7.

Апеляет ОСОБА_2 не погоджується з рішенням місцевого суду в цій частині позову.

Колегія вважає, що рішення місцевого суду в цій частині вимог відповідає вимогам закону, тому апеляційна скарга ОСОБА_2 в цій частині відхиляється.

Угода між ОСОБА_6 і ОСОБА_7 щодо вказаної квартири була укладена на Одеській товарній біржі 01.03.1995р., тобто до 01.01.2004р., угода відповідає вимогам ст. 47 ЦК України в редакції 1963р. (а.с.10-13).

З урахуванням зазначеного, суд правильно дійшов висновку визнати вказану угоду дійсною і включив нерухоме майно, предмет вказаної угоди, квартиру АДРЕСА_7 до спадкової маси.

Подружжя ОСОБА_7 і ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 26.01.2008р.

З урахуванням доказів, що зібрані по справі в спадкову масу входить наступне спадкове майно:

квартира АДРЕСА_8, яка належала спадкодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого міською агенцією по приватизації 03.12.1996р.(а.с 25-30)

квартира АДРЕСА_9, яка належала спадкодавцю на підставі договору купівлі - продажу нерухомого майна від 01.03.1995р.(а.с.11)

житловий будинок з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_15 який належить спадкодавцю на підставі договору дарування від 26.11.2004р. (а.с.23);

земельна ділянка площею 0,260га, за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, АДРЕСА_15, яка належить спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 23.08.2007р.(а.с.14).

Спадкодавцю ОСОБА_7 на праві власності належав автомобіль Хюндай Елантра , державний номер НОМЕР_1, 2007р.в., бежевого кольору , свідоцтво про реєстрацію видано НОМЕР_3 від 12.08.2008р.(лист з ДАІ).

На час видачі свідоцтва про реєстрацію вказаного спірного автомобіля, спадкодавець ОСОБА_7 з 26.01.2008р. перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, відповідно вказане рухоме майно, автомобіль, належав подружжя ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, з долею кожного подружжя по ? частині. Відповідно, після смерті ОСОБА_7, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_5, в спадкову масу входить лише ? частина вказаного автомобіля.

Таким чином, доля позивача, спадкоємця першої черги, ОСОБА_5 в спадковому майні складає 1/3 частину в спадковій масі і колегія визнає за нею право власності в порядку спадкування після смерті сина, ОСОБА_7 на наступне спадкове майно:

на 1/3 частину квартири АДРЕСА_10;.

на 1/3 частину квартири АДРЕСА_11;

на 1/3 частину житлового будинку з господарськими спорудами за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Санжійка, АДРЕСА_15;

на 1/3 частину земельної ділянки площею 0,250га, за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, АДРЕСА_15;

на 1/6 частину ( 1/3 від ?) автомобіля Хюндай Елантра, державний номер НОМЕР_1, 2007р.в., бежевого кольору , свідоцтво про реєстрацію видано НОМЕР_4 від 12.08.2008р.

Інші спадкоємці, що звернулися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини вправі оформити у нотаріуса свої права на спадкове майно.

В ході розгляду справи представник позивача посилався на те, що дружина спадкодавця не має права на частку спадкового майна, оскільки подружжя проживали за різними адресами. Крім того, за доводами представника позивач спадкодавець ОСОБА_7 за характером своєї роботи знаходився за межами країни, він працював за кордоном, що дає підставу для висновку, що подружжя ОСОБА_7 не проживали разом.

Судова колегія не погоджується з вказаними доводами. Колегія звертає увагу на те, що за дружиною спадкодавця, його неповнолітньою донькою не визнається за рішенням суду права власності на спадкове майно, оскільки вказані спадкоємці не зверталися до суду з зазначеними вимогами.

Правовстановлюючи документи на спадкове майно дружина і донька спадкодавця мають право отримати в нотаріальній конторі. Між тим, при визначені долі позивача ОСОБА_5, яка звернулася до суду, колегія встановила, що дружина померлого, його неповнолітня дитина мають право на частку спадкового майна.

Крім того, за висновком колегії, робота спадкодавця за межами країни, в іншій місцевості, не дає підстави для висновку що подружжя ОСОБА_5 не проживали разом до часу смерті спадкодавця.

Оскільки суд 1 інстанції допустив порушення вимог матеріального і процесуального права, судова колегія частково задовольняє апеляційну скаргу ОСОБА_2, по справі в частині вимог позивача щодо розміру її долі в спадковому майні, ухвалюється нове рішення.

Рішення місцевого суду в частині задоволення позову ОСОБА_5 про визнання дійсним договору купівлі - продажу від 01.03.1995р. квартири АДРЕСА_7 залишається без змін.

В решті законність рішення місцевого суду не оскаржувалася і не перевірялася.

До апеляційної скарги ОСОБА_5 приєднався ОСОБА_3, про що ним була подана заява. Заявник просив надати йому відстрочку сплати судового збору. Ухвалою апеляційного суду від 05.01.2015р. відстрочено ОСОБА_3 сплата судового збору 1827грн. до розгляду справи по суті.

У відповідності з вимогами ст. 299 ЦПК України, Закону України « Про судовий збір», колегія стягує з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 1827грн.

Керуючись ст. ст. 303,307ч1п2,309ч1п.п.3,4,316,317,319 ЦПК України, судова колегія,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах, а також в інтересах неповнолітньої дитини, ОСОБА_3, 1997р.н., задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28.05.2014р. в частині позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах, в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, 1997р.н., в частині визнання права власності на спадкове майно, що залишилося після смерті спадкодавця ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах, в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, 1997р.н. про визнання права власності на спадкове майно, що залишилося після смерті спадкодавця ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті спадкодавця ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5, а саме на:

1/3 частину квартири АДРЕСА_12 загальною площею 42,10кв.м;

1/3 частину квартири АДРЕСА_13 загальною площею 90,80кв.м:

1/3 частину земельної ділянки площею 0,250га за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Санжійка, АДРЕСА_15;

1/3 частину житлового будинку з господарськими спорудами АДРЕСА_15, Овідіопольський район, Одеська область, який складається: житловий будинок загальна площа 42,5кв.м, літня кухня загальна площа 30,4кв.м, підвал 30,4кв.м, баня 10,9кв.м, літня кухня 18,2кв.м, 1-5 спорудження;

1/6 частину автомобіля Хюндай Елантра, державний номер НОМЕР_1, 2007р.в., бежевого кольору, свідоцтво про реєстрацію видано НОМЕР_3 від 12.08.2008р.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28.05.2014р. в частині задоволення позову ОСОБА_5 до ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах і в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, ОСОБА_6 про визнання дійсним договору купівлі - продажу, який був укладений на Одеській товарній біржі 01.03.1995р. між ОСОБА_6 і ОСОБА_7 щодо квартири АДРЕСА_7 залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави на відповідний рахунок судовий збір в сумі 1827грн.

Рішення набирає чинності негайно після його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду Одеської області: Плавич Н.Д.

Ващенко Л.Г.

Вадовська Л.М.