Ухвала суду № 53125694, 29.10.2015, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2605/15Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 19 Гудзюк І. В. Доповідач в апеляційній інстанції Храпко В. Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоХрапка В. Д.суддівВініченка Б. Б. , Новікова О. М. при секретаріВинник І. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17 вересня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

В жовтні 2014 року позивач ПАТ «Укргазбанк» пред'явив позов до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх вимог вказував, що 12.10.2007 року між Банком та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № АФВ-38-07/00, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в сумі 6 680 доларів США на придбання автомобіля, зі сплатою 11.9% річних з кінцевим строком повернення по 22 жовтня 2012 року. Позивач ПАТ «Укргазбанк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленого договором. Проте, боржник не виконав за вказаним договором належним чином взяті на себе зобов'язання і банк змушений був звернутися до суду з позовом про стягнення суми боргу. Заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 29.01.2010 року стягнуто з ОСОБА_6 на користь банку заборгованість, розраховану станом на 10.11.2009 року. Позичальником було в повному обсязі погашено заборгованість згідно рішення суду лише до 10.10.2011 року. За період з 12 жовтня 2007 року по 10 жовтня 2011 року відповідачу відповідно до умов кредитного договору, нараховувалися проценти за користування неповернутою частиною кредитних коштів, яка становить по процентах 784,73 доларів США, по пені за несвоєчасну сплату процентів 11 913 грн. 69 коп., яку позивач просить суд стягнути на свою користь з ОСОБА_6

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17 вересня 2015 року в позові ПАТ «Укргазбанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено.

Стягнуто із ПАТ «Укргазбанк» на користь ОСОБА_6 1 500 грн. витрат на правову допомогу адвоката.

В апеляційній скарзі ПАТ «Укргазбанк» просить рішення суду скасувати, як незаконне, постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, а по справі ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про відхилення апеляційної скарги по наступних підставах:

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Виходячи із системного аналізу ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору слід дійти висновку про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору , не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року по справі № 6-1206 цс15, яка повинна враховуватися іншими судами загальної юрисдикції відповідно до ст. 3607 ЦПК України.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (належне виконання).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей же строк (термін). Зобов'язання, строк ( термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події ( частина перша статті 530 ЦК України).

Згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики , що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Отже, сторони кредитного договору встановили строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі цього договору.

За змістом частини третьої статті 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові ( частина четверта статті 267 ЦК України).

Перебіг позовної давності переривався вчиненням особою дії, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново ( частина перша, статті 264 ЦК України) .

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня , коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку ( частина п'ята статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться в статтях 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами ( фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Пунктом 3.3.3 кредитного договору встановлено здійснення розрахунку щомісячно з 1-го по 10 (десяте) число кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту.

Аналізуючи умови кредитного договору та зміст зазначених правових норм, необхідно дійти до висновку про те, що у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислятися з моменту настання строку погашення чергово платежу.

Відповідно до розрахунку заборгованості відповідач не сплачував проценти за користування кредитом і пеню з 10.11.2009 року по 09.10.2011 року. Позовна заява здана на почту 10.10.2014 року, тобто з пропуском строку позовної давності.

Що стосується посилання в апеляційній скарзі на перерив строку позовної давності, а саме сплати частини боргу батьком відповідача, то суд виходить із наступного.

Частина перша статті 510 ЦП України визначає, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У частині першій ст. 527 ЦК України сформульовано загальне правило, відповідно до якого боржник зобов'язаний виконати зобов'язання, а інша сторона (кредитор) повинна особисто прийняти виконання, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно із частиною другою статті 527 ЦК України виконання зобов'язання належним боржником або прийняття виконання належним кредитором визначається і у випадках здійснення цих дій уповноваженими особами.

Аналіз норм частини першої статті 238, частини другої статті 527 ЦК України в контексті поняття «уповноважена особа» дає підстави для висновку, про те, що між нею і кредитором повинні існувати відносини представництва ( стаття 237, 242, 244 ЦК України).

Отже, під уповноваженою особою слід розуміти будь-яку особу, яка має повноваження від боржника на виконання обов'язку по виконанню зобов'язання.

Батько відповідача по справі не мав представництва по виконанню кредитного договору. Тому внесення ним коштів по частковому виконанню зобов'язання не перериває строку позовної давності.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17 вересня 2015 року - відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з часу проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :