Ухвала суду № 53118008, 13.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2015 року м. Київ К/800/19975/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі: Бруй О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року

у справі №2а-3239/10/0470

за позовом Публічного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (надалі - ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Діпропетровську Державної податкової служби (СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську №0000492330/3 від 21.06.2004 р.

Справа судами розглядалась неодноразово.

За наслідками останнього перегляду, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2013р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2015р., позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом проведено планову документальну перевірку ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2002р. по 01.07.2003р., про що складено акт №31/233-111/00191023 від 24.12.2003р.

У висновках акту перевірки, зокрема, зазначається про порушення позивачем ст.ст.1, 2, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», ст. 1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення на територію України валютних цінностей, які незаконно знаходяться за її межами» №319/94 від 18.06.1994р. а саме - порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД), що стало підставою для нарахування пені.

Судами встановлено, що між фірмою «Uni Metal (UK) Ltd», Великобританія та ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» укладено імпортний контракт №2002/16/12s від 16.12.2002p., згідно з яким Продавець продає, а Покупець купує насосну установку для відкачування пульпи відходів збагачення руди обладнання та запасних частин до нього на умовах поставки DDU - Кривий Ріг. В наступному укладені додаткові угоди до контракту, якими змінювались вартість та строк поставки та здійснено повернення раніше перерахованих валютних коштів.

Як зазначено в акті перевірки, у зв'язку з неможливістю своєчасно поставити товар, Продавцем з порушенням термінів повернуто валютних коштів на загальну суму 150000,00 дол. США. Граничні терміни повернення 19.05.2003р. - 110000 дол. США, 10.06.2003р. - 40000 дол. США, а повернуто 20.05.2003р. - 110000 дол. США, 13.06.2003р. - 40000 дол. США, чим порушено ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», та на підставі ст.4 вищевказаного Закону, за несвоєчасне повернення валютних цінностей на територію України нарахована пеня у сумі 3679,80грн.

Між фірмою «Alderson GB Limited», Suite ЗС, Third Floor, Standbrook House, 2-5 Old Bond Street, London W1X 3TB, UK (далі - Продавець) та BAT «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - Покупець) укладено імпортний контракт №0313-302/02 від 15.03.2002р., згідно з яким Продавець продає, а Покупець купує алюмінат-кальцієвий цемент, вогнетривкий, марка SECAR 71 на загальну суму 67699,33 євро. Умови поставки продукції, згідно контракту, DDU - м. Кривий Ріг.

На виконання умов контракту фірмою «Alderson GB Limited» згідно ВМД поставлено продукції на загальну суму 67699,33 євро (387880,73 грн.). Оплату за поставлену продукцію ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» у перевіряємому періоді здійснював 12.12.2002р. у сумі 32815,68 дол. США., що, згідно діючого курсу складає 32597,27 євро, та 21.01.2003р. у сумі 36239,76 євро. Дебіторська заборгованість станом на 01.07.2003р. складає - 1137,71 євро, граничний термін повернення 21.04.2003р.

У зв'язку з чим, за порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (зі змінами та доповненнями) та на підставі ст.4 вищевказаного Закону, за несвоєчасне повернення валютних цінностей на територію України відповідачем нарахована пеня у сумі 1391,61 грн.

Окрім того, в ході перевірки дебіторської та кредиторської заборгованості, відображеної у бухгалтерських документах станом на 01.07.2003р., перевіркою встановлено дебіторську заборгованість, яка відображена у бухгалтерському обліку у національній валюті (грн.), зокрема, по «Steelmet int AG» контракт № 3821-S - 22805,15грн. Експортна заборгованість у сумі 22805,15 грн., відображена у журналі обліку дебіторської та кредиторської заборгованості станом на 01.07.2003 р. по контракту №3821-S від 09.10.1997 р. з фірмою «Steelmet int AG» М.Цюріх Швейцарія.

Додатковою угодою №1 від 05.05.1999р. «покупець» «Steelmet int AG» (Швейцарія) пред'явив претензію за нестачу ваги продукції (залізорудний концентрат) у кількості 1711,92 тн. на суму 34352,31 дол. США, «продавець» - ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» розглянув пред'явлену рекламацію та прийняв її обґрунтованою. Тобто, за згодою сторін зменшено експорт на суму 34352,31 дол. США. Балансовою звіркою між підприємствами, проведеною станом на 07.06.1999р., встановлено, що 29.03.1999р. ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» визнав претензію та контракт є закритим.

За висновками податкового органу, станом на 01.04.2002р. дебіторська заборгованість по контракту № 3821-3 від 09.10.1997р. з фірмою «Steelmet int AG» (Швейцарія) складає 34352,31 дол. США., граничний термін її повернення - 27.06.1999р., а тому за порушення ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків з іноземній валют» та на підставі ст.4 Закону за неповернення валютних цінностей на територію України по контракту № 3821-5 від 09.10.1997р., укладеного з фірмою «Steelmet int AG» (Швейцарія) позивачеві нараховано пеню у сумі 185644,94 грн.

Також, податковим органом встановлено порушення законодавства за контрактом №55 від 25.02.1997р., укладеним з фірмою «Турстрой» (Росія). Так, ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» визнав претензію зазначеного контрагента на суму 3680177,11 дол. США., що у національній валюті складає 6327369,84 грн. пені за прострочення платежів. Розрахунки проведено поставкою обкотишів на загальну суму 6327369,84 грн. та проведено залік заборгованості з нерезидентом. Претензію фірми «Турстрой» погашено без рішення арбітражного суду. Попередніми актами перевірки встановлена відсутність заборгованості по виконанню контракту з фірмою «Турстрой».

За висновками податкового органу, розрахунку при пені підприємством не враховано, що є порушенням ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», якою встановлено, що розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Таким чином, перевіряючи дійшли висновку, що станом на 01.04.2002р. дебіторська заборгованість з фірмою «Турстрой» (Росія) складає 3680177,11дол. США. у зв'язку з чим, за неповернення валютних цінностей на територію України нарахована пеня у сумі 23265852,99 грн.

Перевіркою також встановлено, що заборгованість у деклараціях про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами, підприємством в перевіряємому періоді також не відображена.

Щодо експортної заборгованості, відображеної у журналі обліку дебіторської та кредиторської заборгованості станом на 01.07.2003р., у сумі 15580,67грн. з фірмою «Метал Трейд», то перевіркою встановлено, що заборгованість виникла внаслідок сплати штрафних санкцій, без їх нарахування. Претензії фірми «Метал Трейд» та рішення арбітражного суду відсутні. Попередніми актами перевірки встановлена відсутність заборгованості по виконанню контрактів з фірмою «Метал Трейд», а тому податковий орган зазначив, що станом на 01.04.2002р. дебіторська заборгованість з фірмою «Метал Трейд» складає 15580,67 грн.

У зв'язку з чим, за порушення ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та на підставі ст.4 вищевказаного Закону за неповернення валютних цінностей на територію України позивачеві нараховано пеню у сумі 21314,36грн.

На підставі зазначених висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000492330/0, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у вигляді пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та строку декларування валютних цінностей.

Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що протягом дії мораторію заборонено нарахування неустойки, в тому числі і за порушення валютного законодавства, лише на ті грошові зобов'язання, строк виконання яких настав до дня введення мораторію.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з такими висновками судів попередніх інстанції з огляду на наступне.

Так, згідно з ч.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

У зв'язку з чим, слід зазначити, що відносно ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» порушена справа про банкрутство та ухвалою у справі №Б15/107/03 від 01.07.2003 р. введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Крім того, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2002р. у справі №Б 15/49/02 було введено мораторій, який діяв під час перевірки.

Отже, для визначення суми штрафних санкцій, які могли бути застосовані до позивача за порушення розрахунків у сфері ЗЕД, необхідно врахувати період з 01.04.2002р. по дату введення мораторію в справі про банкрутство № Б/15/49/02.

Разом з цим, апеляційним судом встановлено, що згідно з актами звіряння розрахунків станом на 31.12.2003р., 31.12.2004р., 31.12.200 р., 01.12.2014р. та 01.02.2015р. за даними територіального податкового органу Міндоходів пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконаних зобов'язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства не обліковуються, що також підтверджується витягами з картки особового рахунку платника податків та листом позивача про відсутність спірних податкових зобов'язань за даними бухгалтерського обліку станом на 01.02.2015р.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Слід також зазначити, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не є підставою для висновку щодо протиправності спірного рішення та його скасування, якщо таке рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та якщо можливо встановити зміст цього рішення, зокрема порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції та їх розмір.

В даному випадку, контролюючим органом не надано доказів правомірності застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (пені).

Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську №0000492330/3 від 21.06.2004р.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ухвалив:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 червня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ Ю.І. Цвіркун