Ухвала суду № 53118007, 13.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/19299/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В, Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі Бруй О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року

у справі №810/6624/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія БТС» (надалі - ТОВ «Компанія БТС»)

до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (надалі - ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області)

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив суд:

- визнати протиправними дії ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області щодо проведення зустрічної звірки, на підставі якої було складено акти №547/10-13-22-03/38275495 від 02.10.2014 року та №615/10-13-22-03/38275495 від 30.10.2014 року;

- визнати протиправними дії ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області щодо внесення до бази даних «Податковий блок» інформації на підставі актів про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія БТС» №547/10-13-22-03/38275495 від 02.10.2014 року та №615/10-13-22-03/38275495 від 30.10.2014 року;

- зобов'язати ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області відновити в електронній базі даних «Податковий блок» суми податкового кредиту та суми податкових зобов'язань, які ТОВ «Компанія БТС» включило до податкових декларацій з податку на додану вартість за періоди з 01.05.2014 року по 31.05.2014 року, з 01.06.2014 року по 30.06.2014 року, з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26.01.2015 року в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2015 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено в частині. Визнано протиправними дії ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області щодо внесення до інформаційної системи «Податковий блок» інформації на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія БТС» №547/10-13-22-03/38275495 від 02.10.2014 року, та №615/10-13-22-03/38275495 від 30.10.2014 року. Зобов'язано ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області відновити в інформаційній системі «Податковий блок» показники податкової звітності, які ТОВ «Компанія БТС» включено до податкових декларацій з податку на додану вартість. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, відповідачем було здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Компанія БТС».

За результатами вказаних заходів складено акти №547/10-13-22-03/38275495 від 02.10.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія БТС» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та з контрагентами-покупцями за період з 01.06.2014 року по 30.06.2014 року», та акт №615/10-13-22-03/38275495 від 30.10.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія БТС» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та з контрагентами-покупцями за період з 01.05.2014 року по 31.05.2014 року та з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року».

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що дії з проведення зустрічної звірки та зі складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, та враховуючи, що податковий орган має законодавчо визначене право на проведення таких звірок, то дії щодо проведення зустрічної звірки не можуть вважатись протиправними. Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій та зобов'язання вилучити з інформаційних систем інформацію суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність таких вимог, оскільки коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, які задекларовані позивачем не відбулося.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині та задовольняючі позовні вимоги у відповідній частині, колегія суддів апеляційної інстанції виходила з того, що єдиною підставою для внесення змін до бази є наявність узгоджених податкових зобов'язань, які визначені податковим повідомленням-рішенням, на підставі висновків акта перевірки про порушення платником податків податкового законодавства. Висновок щодо правильності або недостовірності задекларованих платником даних податкового обліку, як підстави для внесення змін до бази, може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податків податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку, а не лише з посиланням на акт про неможливість проведення зустрічної звірки.

Надаючи оцінку обставинам у справі, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод (ст. 2, п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України).

З наведених процесуальних норм права вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

У пункті 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. (підпункт 62.1.3 пункту 62.2 статті 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.73.5 ст.3 ПК України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначає Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 27.12.2010р. №1232.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач є органом державної влади і, відповідно, його діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам Податкового кодексу України. Право податкового органу на проведення зустрічної звірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Суд може захистити право платника податку у разі проведення перевірки, зустрічної звірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такого податкового контролю для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане з самою протиправністю дій.

Разом з тим, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що при здійсненні заходів з метою проведення зустрічної звірки, за результатами якої складено акти про неможливість проведення зустрічної звірки, посадовими особами відповідача порушено вимоги податкового законодавства в частині дотримання порядку її проведення та протиправно внесено зміни до аналітично-інформаційної системи «Податковий блок».

Поряд з цим, необхідно враховувати, що способом здійснення податкового контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК України).

Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У пункті 74.1 статті 74 ПК України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Виходячи із системного тлумачення статей 71, 72, 74 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Вищезазначене також узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема, у постанові від 09 грудня 2014 року у справі №21-511а14.

Отже, під час нового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, звернути увагу на правомірність призначення підстав для проведення зустрічної звірки та дій контролюючого органу щодо її проведення з метою належного захисту прав позивача.

При цьому, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного та всебічного з'ясування обставин справи, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та вичерпано всі можливості збирання й оцінки доказів.

Разом з тим, ч. 4 та ч.5 статті 11 КАС України, встановлює, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Відповідно до частини 2 статті 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Виходячи з положень статті 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що судами з'ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій всім обставинам справи.

Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі статті 227 КАС України дійшла висновку про неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для повного, достовірного з'ясування та правильного вирішення цього спору.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області - задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року та постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 січня 2015 року - скасувати та направити справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ Ю.І. Цвіркун