Ухвала суду № 53112560, 29.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11659/15 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

29 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

при секретарі Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.08.2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, третя особа: Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва про визнання протиправними дій, стягнення суддівської винагороди, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, третя особа: Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва про визнання протиправними дій, стягнення суддівської винагороди, зобов'язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.08.2015 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача та третя особа не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 з 26.10.2010 р. працювала на посаді судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

26.12.2013 р. позивач подала заяву про відставку, за наслідками розгляду якої 25.12.2014 р. Верховна Рада України постановила звільнити ОСОБА_2 з посади судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

29.12.2014 р. у зв'язку зі звільненням позивача, трудові відносини з відповідачем припинені, однак позивач вважає, що протягом серпня-грудня 2014 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ здійснював їй виплату суддівської винагороди у розмірі, що не відповідав вимогам Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого загальний розмір належної до виплати щомісячної суддівської винагороди складав 34692,54 грн.

Закон України «Про судоустрій та статус суддів» №2453-VI від 07.07.2010 р. визначає правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави на засадах верховенства права, визначає систему судів загальної юрисдикції, статус професійного судді, народного засідателя, присяжного, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування і встановлює систему і загальний порядок забезпечення діяльності судів та регулює інші питання судоустрою і статусу суддів (далі - Закон №2453-VI).

Відповідно до ст. 129 Закону №2453-VI (в редакції станом на момент звільнення позивача) суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.

Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року - 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат.

Посадові оклади інших суддів установлюються пропорційно до посадового окладу судді місцевого суду з коефіцієнтом: 1) судді апеляційного суду - 1,1; 2) судді вищого спеціалізованого суду - 1,2; 3) судді Верховного Суду України, судді Конституційного Суду України - 1,3.

З урахуванням наведених норм законодавства та наявних матеріалів справи, належна до виплати позивачеві щомісячна суддівська винагорода сатновила 34692,54 грн.

Водночас, згідно ст. 142 Закону №2453-VI (в редакції станом на момент звільнення позивача), фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з ст. 143 Закону №2453-VI (в редакції станом на серпень-грудень 2014 р. та момент звільнення позивача), суди загальної юрисдикції фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

При цьому, ч.ч. 2-3 ст. 23 Бюджетного кодексу України, визначено, що бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Якщо в процесі виконання бюджету зміна обставин вимагає менших бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики (місцевий фінансовий орган), готує пропозиції про зменшення відповідного бюджетного призначення Державного бюджету України (місцевого бюджету).

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 р. №1622-VII (далі - Закон №1622-VII), установлено, що максимальний місячний розмір суддівської винагороди обмежується 15 розмірами мінімальної заробітної плати.

Відповідно до зазначеного Закону, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. №228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», надісланих Державною казначейською службою України копії довідки «Про зміни до річного розпису державного бюджету на 2014 рік» від 05.08.2014 р. №849 та копії довідки «Про зміни до помісячного розпису державного бюджету на 2014 рік» від 05.08.2014 р. №893, внесено зміни до кошторису Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та зменшено видатки на загальну суму 1843,600 грн., з них: КЕКВ 2110 (оплата праці) на суму 1453,700 грн., КЕКВ 2120 (нарахування на оплату праці) на суму 389,900 грн.

Крім того, з листа Міністерства фінансів України №31-08020-08-26/21512 від 19.08.2014 р. вбачається, що за розрахунками Мінфіну реалізація вимог Закону №1622-VII в частині установлення обмеження максимального місячного розміру суддівської винагороди у розмірі 15 мінімальних заробітних плат призведе до економії у поточному році видатків Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у обсязі орієнтовно 5,0 млн. гривень. З огляду на зазначене, з метою ефективного витрачання бюджетних коштів Мінфін просив протягом двох днів підготувати та надати пропозиції щодо внесення змін до помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету, якими зменшити асигнування серпня-листопада за КЕКВ 2110 «Оплата праці» на суму щомісячної економії видатків та відповідно збільшити асигнування на грудень, а також забезпечити у подальшому повернення обсягу економії видатків на оплату праці до державного бюджету.

Відповідно до довідки Державної казначейської служби України «Про внесення змін до розпису Державного бюджету України на 2014 рік» №1192 від 02.09.2014 р. внесено зміни до кошторису Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та зменшено видатки за КЕКВ 2110 (оплата праці) на загальну суму 4200,000 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання вимог Закону України від 31 липня 2014 р. №1622 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», та, керуючись статтями 129, 130 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», 07.08.2014 р. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ прийняв наказ №792-к «Про встановлення максимального місячного розміру суддівської винагороди суддів ВССУ».

Пунктом 1.1 зазначеного наказу визначено установити з 03 серпня по 31 грудня 2014 року суддівську винагороду суддям ВССУ з урахуванням максимального місячного її розміру, обмеженого 15 розмірами мінімальної заробітної плати.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що протиправності дій з боку відповідача щодо виплати щомісячної суддівської винагороди немає, оскільки нарахування та здійснення відповідних виплат відбувалось на виконання вимог Закону №1622-VII на підставі наказу №792-к від 07.08.2014 р.

При цьому, доказів протиправності вказаного наказу або ж скасування його в судовому порядку суду не надано.

Позивач зазначає, що посилання відповідача на вимоги Закону №1622-VII, при неповній сплаті щомісячної суддівської винагороди є необґрунтованими, оскільки зміни до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» на підставі Закону №1622-VII, не вносились, а Конституцією України закону про Держбюджет не надано вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Водночас, станом на момент розгляду та вирішення даної справи положення Закону №1622-VII, на підставі якого нарахування та виплата суми щомісячної суддівської винагороди позивачу здійснювалось з урахуванням обмежень в розмірі 15 мінімальних заробітних плат, не визнано Конституційним Судом України неконституційним, а відтак, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.08.2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: О.Г. Хрімлі

А.Ю. Коротких

.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Хрімлі О.Г.

Коротких А. Ю.