Постанова № 53112559, 22.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5761/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2015 року адміністративну справу за позовом державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця» до Міжрегіонального головного управління ДФС-Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця» (надалі за текстом - «ДТГО «Південно-західна залізниця») звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000274201 від 23.03.2015 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 4 666 869 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0000284201 від 23.03.2015 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 4 350 903 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про задоволення позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 20.11.2014 р. по 25.02.2015 р. посадовцями Міжрегіонального головного управління ДФС-Центральний офіс з обслуговування великих платників (надалі за текстом - «Міжрегіональне головне управління») проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДТГО «Південно-західна залізниця» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток та податку на додану вартість про проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Київський машинобудівний завод» за період з 01.01.2010 р. по 31.10.2013 р.

Результати перевірки оформлено актом № 12/28-10-42/10/04713033 від 12.03.2015 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР (надалі за текстом - «Закон № 334/94-ВР»), ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі за текстом - «Закон № 168/97-ВР»), ст.ст. 138, 139, 198 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України») внаслідок віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту витрат з оплати товарів та послуг за договорами, укладеними з ТОВ «Київський машинобудівний завод».

Такий висновок контролюючого органу вмотивовано наступним.

ДТГО «Південно-західна залізниця» укладено договори № ПЗ/НХ-102097/НЮ від 16.09.2010 р., № ПЗ/НХ-102099/НЮ від 16.09.2010 р., № ПЗ/НХ-102856/НЮ від 21.12.2010 р., від 22 грудня 2010 р., № ПЗ/П-102862/НЮ від 22.12.2010 р., № ПЗ/П-102864/НЮ від 22.12.2010 р., № ПЗ/П-102984/НЮ від 28.12.2010 р., № ПЗ/П-103027/НЮ від 29.12.2010 р., № ПЗ/П-103031/НЮ від 29.12.2010 р., № ПЗ/П-103058/НЮ від 30.12.2010 р., № ПЗ/НХ-1182/НЮ від 28.01.2011 р., № ПЗ/НХ-111840/НЮ від 01.07.2011 р., № ПЗ/Л-112086/НЮ від 29.07.2011 р., № ПЗ/НХ-112134/НЮ від 04.08.2011 р., № ПЗ/НХ-112416/НЮ від 09.09.2011 р., № ПЗ/НХ-112533/НЮ від 26.09.2011 р., № ПЗ/НХ-112687/НЮ від 14.10.2011 р., № ПЗ/П-1132813/НЮ від 25.10.2011 р., №ПЗ/НХ-113270/НЮ від 12.12.2011 р., № ПЗ/НХ-113408/НЮ від 23.12.2011 р., № ПЗ/НХ-12762/НЮ від 12.04.2012 р., № ПЗ/НХ-12918/НЮ від 03.05.2012 р., № ПЗ/НХ-121668/НЮ від 25.07.2012 р., № ПЗ/НХ-121757/НЮ від 08.08.2012 р., № ПЗ/НХ-122757/НЮ від 06.12.2012 р., № ПЗ/Ш-131754/НЮ від 06.08.2013 р.

За умовами цих договорів TOB «Київський машинобудівний завод» зобов'язалось здійснити поставку товарів (дизельних двигунів, силових дизель-електричних установок, запасних частин до колійних машин, клапанів електропневматичних, електромагнітів соленоїдних, комплектів комплектуючих для капітального ремонту колійних машин, підшипників, вимикачів, магнітних пускачів, кабелю, гайкових ключів, викруток, патронів, терпугів, свердлів, мітчиків, плашок, фрез, різців, лопат, ковдр зимових, інструменту для свердління, калібраторів, мегометрів, електродвигунів постійного струму,насосів, дискових пил, та ін.) та надати послуги з модернізації колійних машин та капітального ремонту клещевидно-вагових уповільнювачів типу КВ-3, а позивач - прийняти та оплатити ці товари та послуги.

На підставі названих договорів були складені видаткові накладні, акти виконаних робіт та податкові накладні, а зазначені в них суми позивачем включено до валових витрат та податкового кредиту.

Разом з тим, по договорам № ПЗ/П-102862/НЮ від 22.12.2010 р., № ПЗ/П-102864/НЮ від 22.12.2010 р., № ПЗ/П-102961/НЮ від 27.12.2010 р., № ПЗ/П-102984/НЮ від 28.12.2010 р., № ПЗ/П-103027/НЮ від 29.12.2010 р, № ПЗ/П-103031/НЮ від 29.12.2010 р., № ПЗ/П-103058/НЮ від 30.12.2010 р., № ПЗ/П-112813/НЮ від 25.10.2011 р., № ПЗ/Ш-131754/НЮ від 01.08.2013 р. відсутні видаткові накладні, а за договором № ПЗ/НХ-121757/НЮ від 08.08.2012 р. відсутня одна видаткова накладна, а є в наявності лише податкова накладна.

Відповідно до постанови старшого слідчого першого відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про призначення позапланової документальної перевірки від 24.03.2014 р. в результаті фінансових операцій між ТОВ «Саунд-Прес» та ТОВ «Київський машинобудівний завод» занижено податок на додану вартість на 1 833 449 грн. 60 коп.

За змістом цієї ж постанови ТОВ «Бріліант Компані» сформувало для ТОВ «Київський машинобудівний завод» податковий кредит з ПДВ на суму 17 000 000 грн., ТОВ «Кепітал Прайд» - на суму 9 000 000 грн., ТОВ «Акурат Плюс» - на суму 13 000 000 грн.

Також, із названої постанови вбачається, що постачальником товарів (робіт, послуг» ТОВ «Київський машинобудівний завод» було ТОВ «Кепітал Прайд», а директор останнього заперечує свою причетність до фінансово-господарської діяльності товариства.

При цьому, згідно актів ДПІ у Солом'янському районі № 725/26-58-05-11/37107129 від 23.08.2013 р. та № 2144/7/26-58-22-05-08 «Про неможливість проведення зустрічної звірки» неможливо підтвердити господарські операції між ТОВ «Київський машинобудівний завод» та ТОВ «Біг-Шпік», ПП «Снаб-Грейд», ТОВ «Телсі», ТОВ «Голд-Лайд-Компані», ТОВ «Рост-Регіонал-Компані», ТОВ «Альфа Юніверсал», ТОВ «Кепітал Прайд», ТОВ «Акрос».

Крім того, відповідно до:

- акту ДПІ у Солом'янському районі м. Києва № 6859/22-01/37107129 від 08.06.2011 р. у ТОВ «Київський машинобудівний завод» відсутні власні складські, торгівельні, виробничі та інші приміщення, які можуть бути використані при здійсненні фінансово-господарської діяльності;

- акту ДПІ у Печерському районі м. Києва № 356/23-2/36844382 від 06.04.2011 р. не підтверджено наявність поставки товарів від ТОВ «Елаком Інвест» до ТОВ «Київський машинобудівний завод»;

- акту № 932/22-8/37107129 від 02.04.2012 р. у ТОВ «Київський машинобудівний завод» відсутні об'єкти оподаткування при придбання товарів у ТОВ «Декос Альянс» та подальшому їх продажу;

- акту № 13/22.7/37107129 від 07.06.2013 р. не встановлено факту реального здійснення господарських операцій з придбання ТОВ «Київський машинобудівний завод» товарів у ТОВ «Ангстрем Континенталь»;

- акту № 246/26-58-22-05-11/37107129 від 19.07.2013 р. ТОВ «Київський машинобудівний завод» неправомірно сформовано податковий кредит за операціями з ТОВ «Кепітал Прайд», ТОВ «Сіті Менеджмент», ТОВ «Телсі», ТОВ «Транс-Регіонал-Компані», ТОВ «Ленд Інвест», ПП «Апплікат»;

- акту № 725/26-58-22-05-11/37107129 від 23.08.2013 р. у ТОВ «Київський машинобудівний завод» відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання товарів у ТОВ «Біг-Шпік» та подальшій їх реалізації;

- акту № 813/26-58-22-05-11/37107129 від 06.09.2013 р. не підтверджується податковий кредит, сформований ТОВ «Київський машинобудівний завод» на підставі податкових накладних виданих ТОВ «Бріліант Компані»;

- акту № 955/26-58-22-05-11/37107129 від 14.10.2013 р. сформований ТОВ «Київський машинобудівний завод» податковий кредит за результатами господарських операцій з ПП «Снаб-Трейд», ТОВ «Телсі», ТОВ «Голд-Лайд-Компані», ТОВ «Рост-Регіонал-Компані», ТОВ «Альфа Юніверсал». ТОВ «Кепітал Прайд», ТОВ «Актрос» не підтверджується.

За даними акту планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності ДТГО «Південно-західна залізниця» МГУ ДФС-Центральний офіс з ОВП встановлено, що при проведенні процедур відкритих торгів на закупівлю товарів: «насоси для рідин та підйомники для рідин», «вузлів та деталей до локомотивів залізничних, трамвайних та рухомого складу», позивачем було порушено умови документації конкурсних торгів у зв'язку з чим не відхилено пропозиції учасників ТОВ «Юніто Техальянс», ТОВ «Техно-Транс», ТОВ «Київський машинобудівний завод».

Також, актом перевірки № 2/42-10/04713033 від 03.01.2013 р. з податкового кредиту позивача за грудень 2010 р. було знято 695 421 грн. 67 коп. ПДВ та не віднесено до складу витрат 3 414 400 грн. з придбання силових дизель електричних установок та печатних плат.

На думку відповідача наведене свідчить про відсутність реальної поставки товарів та послуг за договорами укладеними з ТОВ «Київський машинобудівний завод» та, як наслідок, про завищення валових витрат на 18 233 199 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за період з 2010 р. по 2013 р. на 4 030 954 грн., а також про завищення податкового кредиту за жовтень 2010 р., лютий, квітень-грудень 2011 р., січень, березень, квітень, червень-вересень, грудень 2012 р., березень, квітень, травень, жовтень 2013 р. на 4 574 637 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Міжрегіональним головним управлінням прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000274201 від 23.03.2015 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 4 666 869 грн., у тому числі 3 111 246 грн. за основним платежем та 1 555 623 грн. за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0000284201 від 23.03.2015 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 4 350 903 грн., в тому числі 2 900 602 грн. за основним платежем та 1 450 301 грн. за штрафними санкціями.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач необґрунтовано сформував валові витрати та не підтвердив своє право на податковий кредит, оскільки ДТГО «Південно-західна залізниця» не підтверджено реальність здійснення господарських операцій.

На думку судової колегія наведений висновок окружного адміністративного суду не можна вважати таким, що зроблений на підставі повно та всебічно досліджених встановлених фактичних обставин справи.

У період спірних правовідносин питання, пов'язані з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту, регулювались статтею 5 Закону № 334/94-ВР, статтею 7 Закон № 168/97-ВР та статтями 138, 139, 198 ПК України.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.3.9 пункту 5.3 цієї ж статті Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

В силу вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 названої статті Закону № 168/97-ВР встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2. цієї статті Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України (тут та надалі норми ПК України у редакції що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

За приписами пункту 138.8 ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно частини 2 статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Із матеріалів справи вбачається, та не заперечується сторонами, що на підтвердження товарності укладених угоди позивачем було надано копії: договорів та додатків до них, специфікацій, протоколу погодження вартості послуг, рахунків-фактур, видаткових накладних, актів приймання-передачі наданих послуг, транзитних рахунків-фактур, прибуткових ордерів, податкових накладних, платіжних доручень, актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, накладних на внутрішнє переміщення товару, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, сертифікатів якості, декларацій про відповідність, карток складського обліку, які свідчать, що зобов'язання за договорами між позивачем та ТОВ «Київський машинобудівний завод» виконувались сторонами у повному обсязі.

Таким чином, у ДТГО «Південно-західна залізниця» наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до складу витрат та податкового кредиту сум, сплачених позивачем контрагентові, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум валових витрат та податкового кредиту по операціям з ТОВ «Київський машинобудівний завод».

Суд попередньої інстанції помилково послався на те, що позивачем не спростовано висновки акту перевірки в частині відсутності видаткових накладних за договорами № ПЗ/П-102862/НЮ від 22.12.2010 р., № ПЗ/П-102864/НЮ від 22.12.2010 р., № ПЗ/П-102961/НЮ від 27.12.2010 р., № ПЗ/П-102984/НЮ від 28.12.2010 р., № ПЗ/П-103027/НЮ від 29.12.2010 р, № ПЗ/П-103031/НЮ від 29.12.2010 р., № ПЗ/П-103058/НЮ від 30.12.2010 р., № ПЗ/П-112813/НЮ від 25.10.2011 р., № ПЗ/Ш-131754/НЮ від 01.08.2013 р.

Згідно листа ДТГО «Південно-західна залізниця» № НДЕ-5/1665 від 13.10.2015 р. названі договори, за винятком договору № ПЗ/П-112813/НЮ від 25.10.2011 р., не виконувались.

Водночас, відповідно до додатків 3.1.1 та 3.2.1 до акту перевірки жоден із перелічених договорів не був підставою для висновку про неправомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту.

Судова колегія звертає увагу, що на підтвердження реальності поставки товарів за договором № ПЗ/НХ-121757/НЮ від 08.08.2012 р. позивачем було надано видаткові накладні № РН-0000009 від 13.08.2012 р., № РН-00000010 від 31.08.2012 р., № РН-00000011 від 30.11.2012 р., № РН-0000001 від 01.03.2013 р., № РН-0000003 від 04.03.2013 р., № 6 від 24.04.2013 р., усі платіжні доручення, усі податкові накладні, а також відображено цю господарську операцію у регістрах бухгалтерського обліку.

Разом з тим, за вказаним договором в матеріалах справи відсутня одна видаткова накладна на поставку 24 підшипників та 1 печатної плати.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно пунктів 201.6, 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна є податковим документом. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Тобто, позивачем підтверджено фактичну поставку товару іншими документами, а відтак відсутність самої лише видаткової накладної, яка за твердженням представника ДТГО «Південно-західна залізниця» була вилучена відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів, не може бути підставою для висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення № 0000274201 від 23.03.2015 р.

Не може бути визнано обґрунтованим посилання Міжрегіонального головного управління на те, що згідно акту планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності ДТГО «Південно-західна залізниця» позивачем було порушено умови документації конкурсних.

Наведене може свідчити про порушення законодавства у сфері державних закупівель, проте не є підставою для висновку про безтоварність господарських операцій.

Крім того, постановою слідчого від 08.05.2015 р. закрито кримінальне провадження № 12014100000000810 у зв'язку з тим, що встановлена відсутність в діяннях службових осіб ТОВ «Київський машинобудівний завод» та структурних підрозділів Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця» складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Помилковим є посилання відповідача на те, що актом перевірки № 2/42-10/04713033 від 03.01.2013 р. з податкового кредиту ДТГО «Південно-західна залізниця» за грудень 2010 р. було знято 695 421 грн. 67 коп. ПДВ та не віднесено до складу витрат 3 414 400 грн. з придбання силових дизель електричних установок та печатних плат.

Підпункт 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України зобов'язує контролюючий орган самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Порядок узгодження грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом, встановлено ст. 56 ПК України.

Приймаючи до уваги, що за результатами перевірки від 03.01.2013 р. податкове повідомлення-рішення не приймалось, самі по собі висновки контролюючого органу не можуть слугувати підставою для коригування показників податкової звітності.

Крім того, зазначені факти мали місце у 2010 р.

Відповідно ж до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Не підтверджується матеріалами справи і висновок контролюючого органу про те, що контрагент позивача не має основних засобів, необхідних для провадження господарської діяльності.

За даними договору купівлі-продажу, Витягу про державну реєстрацію прав та звіту про оцінку майна у власності ТОВ «Київський машинобудівний завод» перебуває майновий комплекс з під'їзною залізничною колією.

Помилковим є твердження відповідача про відсутність реальної поставки товарів з огляду на те, що згідно актів перевірки контрагент ДТГО «Південно-західна залізниця» неправомірно формував податковий кредит і згідно листа слідчого управління № 1570/7/26-58-09-01 від 18.06.2015 р. в результаті фінансових операцій між ТОВ «Саунд-Прес» та ТОВ «Київський машинобудівний завод» занижено податок на додану вартість на 1 833 449 грн. 60 коп. і кримінальне провадження направлено до суду.

При дослідженні факту здійснення господарської операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини ж між іншими учасниками поставок товарів, робіт та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та ТОВ «Київський машинобудівний завод».

В ході проведеної перевірки податковим органом не було встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагентів, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат та податкового кредиту.

Водночас, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

З огляду на викладене ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000274201 від 23 березня 2015 р. та № 0000284201 від 23 березня 2015 р.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Постанова складена в повному обсязі 27 жовтня 2015 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Мацедонська В.Е.

Грищенко Т.М.