Ухвала суду № 53058864, 26.10.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"26" жовтня 2015 р. Справа № 917/995/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І., суддя Івакіна В.О.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх.№ 4779 П/1-7) на рішення господарського суду Полтавської області від "11" вересня 2015 р. у справі

за позовом першого заступника прокурора Полтавської області, м. Полтава,

в інтересах держави в особі ПАТ акціонерний банк "Укргазбанк", м.Київ,

до ПАТ "Полтавський дослідний механічний завод", м.Полтава,

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 11.09.15 (суддя Безрук Т.М.) прийнято заяву заступника прокурора Полтавської області про уточнення позовних вимог; позов задоволено повністю.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки без оформлення заставної № 35-КЛ-Ю від 22.06.07 (промислові будівлі і споруди), що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Панянка, 26, та належить іпотекодавцю на праві власності, за рахунок якого судом вирішено погасити заборгованість ПАТ "Полтавський дослідний механічний завод" перед ПАТ акціонерний банк "Укргазбанк" за кредитним договором № 35-КЛ-Ю від 22.06.08 в загальній сумі 18594925,14 грн., з них: заборгованість по поверненню отриманого кредиту в сумі 7494292,10 грн.; заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом в сумі 9006950,01 грн.; пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 1059305,77 грн.; пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом в сумі 1034377,26 грн. Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення публічних торгів в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження", встановлено початкову ціну продажу предмета іпотеки на рівні вартості, визначеної судовою оціночно-будівельною експертизою у розмірі 34781280,00 грн. Стягнуто з ПАТ "Полтавський дослідний механічний завод" на користь ПАТ акціонерний банк "Укргазбанк" 11088,00 грн. відшкодування витрат на проведення судової експертизи. Стягнуто з ПАТ "Полтавський дослідний механічний завод" в доход Державного бюджету України 182700,00 грн. судового збору.

Відповідач, ПАТ "Полтавський дослідний механічний завод", подав апеляційну скаргу, в якій просить вищевказане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити повністю.

При повторному зверненні до Харківського апеляційного господарського суду, не дивлячись на те, що попередня апеляційна скарга була повернута заявникові із роз'ясненням в ухвалі Харківського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 року того, що спір у даній справі носить майновий характер, в апеляційній скарзі заявником зазначено, що, на його думку, даний спір є немайновим, та додано до скарги квитанції про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1218,00 грн. та 121,8 грн. Тобто загалом заявником сплачено 1339,80 грн. судового збору.

Колегія суддів не погоджується з твердженням апелянта про те, що даний спір є немайновим, з наступних підстав.

Статтею 55 ГПК України передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір". Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у п.2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду №7 від 21.02.13 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є звернення стягнення на предмет іпотеки (нерухоме майно) в рахунок погашення заборгованості відповідача перед ПАТ акціонерний банк "Укргазбанк" в загальній сумі 18594925,14 грн. Відповідно до договору іпотеки, укладеного відповідачем із банком (т.1, а.с.25, зворотній бік), сторонами оцінено предмет іпотеки у 18072528,18 грн.

Оскаржуваним рішенням суду встановлено початкову ціну продажу предмета іпотеки на рівні вартості, визначеної судовою оціночно-будівельною експертизою у розмірі 34781280,00 грн.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що вимога в даній справі підлягає вартісній оцінці (зокрема, виходячи із суми заборгованості, в рахунок погашення якої звертається стягнення на предмет іпотеки). Таким чином, спір у даній справі 917/995/15 має бути визначено як майновий - відповідно, розмір ставок судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги в даній справі визначається за приписами п.п. 1 та п.п.4 п. 2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Посилання апелянта на постанову пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.12 №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до п.6 ч.2 ст.36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пленум Вищого спеціалізованого суду за результатами аналізу судової статистики та узагальнення судової практики дає роз'яснення рекомендаційного характеру з питань застосування спеціалізованими судами законодавства при вирішенні справ відповідної судової спеціалізації. Отже рекомендації, викладені у постановах пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, підлягають врахуванню в роботі судами, що розглядають зазначені справи (у даному випадку рекомендації стосуються цивільних справ, провадження в яких здійснюється за правилами ЦПК України).

Натомість, господарські суди керуються ГПК України, а також враховують правову позицію, викладену у постановах пленуму Вищого господарського суду України (зокрема, вищенаведені положення п.2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду №7 від 21.02.13 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Окрім того, згідно з п.6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.12 №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", на яку посилається апелянт, вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави оплачується судовим збором як вимога немайнового характеру, якщо така вимога пред'явлена після вирішення вимоги про виконання основного зобов'язання (стягнення заборгованості тощо). Вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави, пред'явлена до звернення до суду з вимогою про виконання основного зобов'язання, оплачується судовими збором як вимога майнового характеру. При цьому ціна позову визначається розміром виконання, на яке претендує заставодержатель за рахунок заставленого майна.

Як вбачається з матеріалів справи, до подання прокурором позову про звернення стягнення на предмет іпотеки вимога про виконання основного зобов'язання (стягнення заборгованості за кредитним договором) дійсно заявлялася банком та розглядалася в судовому порядку в інших справах.

Так, рішенням господарського суду Полтавської області від 29.07.10 у справі № 17/47 стягнуто з ВАТ Полтавський дослідний завод (правопопередника ПАТ "Полтавський дослідний механічний завод") на користь банку заборгованість за кредитним договором № 35-КЛ-Ю від 22.06.07, яка виникла станом на 16.04.10 та складалась з неповернутого кредиту в сумі 7494292,10 грн., заборгованості за процентами в сумі 1163035,07 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 54615,94 грн. та пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом в сумі 91830,71 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 21.08.12 у справі 8/1091/12 з ВАТ Полтавський дослідний завод стягнуто заборгованість, що виникла за цим же кредитним договором в період з 16.04.10 по 23.04.12, а саме - заборгованість по сплаті нарахованих за користування кредитом процентів в сумі 2873701,99 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 1004689,83 грн. та пеню за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом в сумі 434971,68 грн.

Тобто усього в судовому порядку з ПАТ "Полтавський дослідний механічний завод" стягнуто 13117137,32 грн. за вимогами про виконання основного зобов'язання (стягнення заборгованості за кредитним договором). Однак у даній справі сума вимог, в рахунок погашення яких звернено стягнення на предмет іпотеки, є більшою (18594925,14 грн.), оскільки включає в себе також нарахування, здійснені за період 23.04.12 по 28.04.15, про стягнення яких окремого позову не заявлялося.

Таким чином, навіть у розумінні вищенаведених приписів з п.6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.12 №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", позовна заява у даній справі має майновий характер, а відтак, судовий збір повинен сплачуватися апелянтом виходячи з відповідних ставок, встановлених для таких заяв (скарг) Законом України "Про судовий збір" в редакції, чинній з 01.09.15 - про що було зазначено вище.

Колегія суддів також не погоджується із твердженням апелянта про неможливість визначення розміру судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі із посиланням на те, що на думку відповідача місцевий господарський суд невірно визначив розмір ставки судового збору за подання позовної заяви.

Та обставина, що на момент подання позовної заяви у даній справі (травень 2015 року) діяли інші розміри ставок судового збору, на думку колегії суддів, не впливає на визначення розміру судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги у вересні 2015 року, оскільки у Законі України від 22.05.15 N 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" зазначено, що він набирає чинності з 01.09.15 і не встановлено жодних винятків (зокрема, для випадків, коли провадження в суді першої інстанції було розпочато під час дії попередньої редакції Закону України "Про судовий збір").

Також відповідачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, розглянувши яке, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 8 Господарського процесуального кодексу України враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно листа Державної податкової інспекції у м. Полтава ПАТ "Полтавський дослідний механічний завод" станом на 15.10.2015 року має 4 відкриті рахунки, а не один рахунок, як зазначає заявник у своєму клопотанні, а наданий звіт про фінансовий стан на 01.07.2013 року не може бути підтвердженням майнового стану відповідача на час подання апеляційної скарги - жовтень 2016 року.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання відповідача про відстрочення судового збору.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що заявником апеляційної скарги в даній справі не сплачено судовий збір у встановлених порядку і розмірі, що, згідно з п.3 ч.1 ст.97 ГПК України, є підставою для повернення апеляційної скарги заявникові.

УХВАЛИЛА:

1. Повернути апеляційну скаргу.

2. Після усунення обставин, що стали причиною повернення скарги, зазначених у пункті 3 частини 1 ст. 97 ГПК України, сторона у справі має право повторно подати апеляційну скаргу у загальному порядку.

У разі пропуску строку оскарження апеляційна скарга має бути подана повторно лише з мотивованим клопотанням про його відновлення.

Додаток: заявнику - матеріали скарги на 38 арк. та конверт.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Івакіна В.О.