Рішення № 5305161, 06.08.2009, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 2-37

2009 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

6 серпня 2009 року смт. Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

у складі головуючої судді : Калиній Г.В.

секретаря Федишин І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Служби автомобільних доріг в Івано-Франківській області, ДП «Івано-Франківський облавтодор» ВАТ Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», філії «Долинська ДЕД», ТОВ «Кроно - Україна», третя особа що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином, -

В С Т А Н О В И В :

У своїй позовній заяві позивач просить постановити рішення, яким стягнути з відповідачів у солідарному порядку 142067 гривень в рахунок відшкодування втраченого заробітку, 6910 гривень витрат на придбання ліків, 400 гривень витрат на отримання юридичної допомоги , 150000 в рахунок відшкодування моральної шкоди та стягувати щомісячно, починаючи з дати постановлення рішення і до досягнення ним пенсійного віку п»ятикратний розмір мінімальної заробітної плати в рахунок відшкодування втраченого заробітку.

У судовому засіданні представник позивача по дорученню його дружина ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та пояснила, що 15 та 16 грудня 2005 року у смт. Брошнів - Осада проводилися роботи по прокладанню газопроводу середнього тиску до ТзОВ «Кроно-Україна» вздовж автодороги державного значення Р-05 Стрий-Чернівці на 49 + 830 – 49 + 990 км. Контроль за дотриманням безпеки за проведенням вищевказаних робіт та проведення відновлення дороги після їх завершення здійснювала «Долинська ДЕД». При відновленні автодороги працівником вказаного підприємства ОСОБА_2 було проявлено безконтрольність та залишено не засипаною частину траншеї довжиною приблизно 5 - 8 метрів без відповідних попереджувальних знаків та огороджень.

19 грудня 2005 року приблизно о 17 годині 30 хвилин, проїжджаючи у смт. Брошнів-Осада по вул. 22 Січня на велосипеді та рухаючись по узбіччю дороги, її чоловік – позивач, з’їхав у вищезазначену траншею, внаслідок чого отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді відкритого гвинтоподібного перелому нижньої третини діалізу лівої гомілки із зміщенням відламків і обширної забійно - рваної рани лівої гомілки у зв»язку з чим тривалий час лікувався, став інвалідом ІІ групи, та продовжує лікуватися у даний час, оскільки рани не заживають, а отримати відповідне лікування та реабілітацію він не має можливості через відсутність коштів.

До отримання тілесних ушкоджень чоловік працював електромонтером п'ятого розряду ВАТ «ЕВ Автоматика», мав постійний заробіток, утримував родину, оскільки вона є пенсіонером а син на той час був студентом. Ставши інвалідом він був звільнений з роботи у зв'язку із невідповідністю займаній посаді внаслідок стану здоров'я.

У результаті чоловікові завдана матеріальна шкода - він втратив заробіток а також поніс значні витрати на лікування. Відповідачі у добровільному порядку йому не відшкодували ні копійки, а тому він змушений був звертатися до спеціалістів для складання позову до суду, та поніс витрати на правову допомогу.

Виходячи з того, що заробіток потерпілого до ушкодження здоров»я був меншим за п»ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, відповідачі повинні відшкодувати втрачений заробіток виходячи з п’ятикратної мінімальної заробітної плати .

Враховуючи, що з часу отримання каліцтва пройшло більше трьох років, відшкодування матеріальної шкоди слід збільшити на індекс інфляції.

Також, неправомірними діями відповідачів позивачу була завдана моральна шкода у розмірі суми позовних вимог, яка виражається у перенесенні ним сильного фізичного болю після падіння з велосипеда. Від отриманих травм він став інвалідом II групи, тож не міг продовжувати працювати та забезпечувати свою родину, що негативно впливало нього, постійно пригнічувало. Окрім цього, під час лікування він був прикутий до ліжка, що також створювало йому незручності та негативно впливало на нього. По сьогоднішній час він не може вести нормальний спосіб життя, не може себе обслуговувати, не має можливості нормально рухатися.

По даному факту Рожнятівським РВ УМВС було порушено кримінальну справу. Вироком Рожнятівського районного суду від 21 вересня 2007 року майстра «Долинської ДЕД» ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину передбаченого ст. 288 КК України та засуджено.

Представник Служби автомобільних доріг в Івано-Франківській області позов не визнала та пояснила, що вина у спричиненні тілесних ушкоджень позивачу лежить на Долинській ДЕД, яка несе відповідальність за стан даної ділянки автодороги та на ТзОВ «Кроно-Україна», яке проводило роботи по будівництву газопроводу у зоні відчуження дороги. Крім того вважає, що позивачем безпідставно в основу розрахунку втраченого заробітку береться мінімальна заробітна плата по мірі її збільшення. Розрахунок втраченого заробітку слід проводити виходячи з мінімальної заробітної плати на час отримання каліцтва з послідуючою індексацією.

Представник ДП «Івано-Франківський облавтодор» ВАТ Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» позову не визнав та пояснив, що відповідальність за спричинення збитків позивачу слід покласти на ТзОВ «Кроно-Україна», працівники якого не дотрималися виданих технічних умов при прокладанні газопроводу та після відновлення автодороги самовільно прокопали траншею у яку впав потерпілий.

Представник Долинської ДЕД у судове засідання не з»явився повторно. Хоч про час розгляду справи у встановленому законом порядку повідомлявся, а тому суд вважає за необхідне справу розглянути у відсутності представника вказаного відповідача.

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів ОСОБА_2 позову не визнав також та дав у судовому засідання показання про те, що дійсно вироком Рожнятівського районного суду засуджений за вчинення злочину, ніби то внаслідок його злочинних дій потерпілому спричинено шкоду. З вироком суду він не погоджується, оскільки при відновленні автодороги траншея була засипана повністю. Вважає, що пізніше працівники підприємства «Кроно - Україна», прокладаючи газопровід по другорядній вулиці, розрили траншею у вказаному місці, а тому збитки потерпілому слід відшкодувати за рахунок вказаного підприємства.

Вислухавши учасників процесу, свідків та вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового відшкодування, а шкоду, заподіяну позивачу ушкодженням здоров»я слід відшкодувати за рахунок ДП «Івано-Франківський облавтодор» ВАТ Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» з таких підстав.

Копією вироку Рожнятівського районного суду від 21 вересня 2007 року (а.с. 10-12) підтверджено, що ОСОБА_2, будучи відповідальною особою за утримання шляхів, порушив норми і стандарти, що стосуються убезпечення дорожнього руху, що спричинило ОСОБА_1 тяжкі тілесні ушкодження.

Зокрема ОСОБА_2, працюючи у філії “Долинська ДЕД” майстром по мостах, був відповідальним за забезпечення цілодобового безпечного проїзду на автодорозі Стрий-Чернівці (км 40+500 - 55+948), ліквідацію пошкоджень дороги та виставлення попереджувальних знаків та написів з метою недопущення травмування людей і пошкодження транспортних засобів. 15 і 16 грудня 2005 року у смт. Брошнів проводилися роботи по прокладанню газопроводу середнього тиску до ТзОВ “Кроно-Україна” вздовж автодороги державного значення Р-05 Стрий Чернівці (км 49+830 - 49+990). 14 грудня 2005 року підсудний отримав усне розпорядження начальника філії Долинська ДЕД здійснювати контроль за дотриманням безпеки при проведенні вищевказаних робіт та проведенням відновлення дороги після їх завершення. При відновленні автодороги він проявив безконтрольність та допустив залишення не засипаною частини траншеї довжиною приблизно 5 – 8 метрів без відповідних попереджувальних знаків та огороджень.

19 грудня 2005 року, приблизно о 17 годині 30 хвилин, проїжджаючи у смт. Брошнів по вул..22 Січня на велосипеді та рухаючись по узбіччю дороги, ОСОБА_1 з”їхав велосипедом у вказану не засипану траншею, внаслідок чого отримав тяжкі тілесні ушкодження, що були небезпечними для життя у момент отримання.

Отже вироком Рожнятівського районного суду встановлено, що позивачу заподіяно каліцтво з вини ОСОБА_2, який неналежно виконував свої службові обов»язки.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов»язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою.

Показання допитаних у судовому засіданні за клопотанням представника ДП «Івано-Франківськимй облавтодор» свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4- працівників Долинської ДЕД, у підтвердження того, що траншея була повністю засипана у процесі проведення відновлювальних робіт і у послідуючому розрита працівниками підприємства «Кроно-Україна», суперечать вироку суду та не відповідають дійсності.

Відповідно ст. 1172 ЦК України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових обов»язків.

Копією наказу № 10-к від 14 грудня 2005 року (а.с.94) підтверджено, що ОСОБА_2 з 14 листопада 2005 року прийнятий на роботу у філію Долинська ДЕД по переводу з філії Калуська ДЕД майстром по мостах.

Копією Статуту дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (а.с.84-96) та копією Положення філії «Долинська дорожня експлуатаційна дільниця» дочірнього підприємства «Івано-Франківськимй облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» підтверджено, що Долинська ДЕД є відокремленим структурним підрозділом дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», не є юридичною особою. А тому відповідальність слід покласти на юридичну особу - ДП «Івано-Франківський облавтодор».

Виписками з історії хвороби, довідками МСЕ (а.с.18-22) підтверджено, що з 19 грудня 2005 року внаслідок отриманих з вини ОСОБА_2 тілесних ушкоджень позивач тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні у різних лікувальних закладах, став інвалідом другої групи.

Висновком комісійної судово-медичної експертизи № 25 від 16-24 лютого 2009 року (а.с.170-175) підтверджено, що внаслідок отриманих 19 грудня 2005 року тілесних ушкоджень, позивач ОСОБА_1 втратив 30% загальної працездатності та 100% професійної працездатності.

Копією трудової книжки позивача (а.с. 6) підтверджено, що він працював електромонтером п’ятого розряду в ВАТ «ЕВ Автоматика» і 02 червня 2006 року звільнений з роботи у зв»язку з невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров»я.

Довідкою № 74, виданою ВАТ «ЕВ Автоматика» про заробітну плату та інші прибутки позивача за 2005 рік (а.с.221) підтверджено, що позивач до ушкодження здоров»я працював, його середньомісячна заробітна плата менша від п»ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа , яка завдала шкоду каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я іншій особі, зобов»язана відшкодувати потерпілому заробіток, втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати пов»язані з придбанням ліків.

Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я, відшкодовується без врахування пенсії, призначеної у зв»язку із втратою здоров»я.

Стаття 1107 ЦК України визначає, що розмір втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров»я заробітку, що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середньомісячного заробітку, який потерпілий мав до каліцтва, з врахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності.

За умови, що середньомісячний заробіток потерпілого є меншим за п»ятикратний розмір заробітної плати, розмір втраченого заробітку обчислюється виходячи з п»ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Оскільки потерпілий втратив 100% професійної працездатності, то він втратив 100 % заробітку. Враховуючи, що його заробітна плата до ушкодження здоров»я була меншою п»ятикратної мінімальної заробітної плати, то відшкодування втраченого заробітку йому слід проводити виходячи з п»ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст.1208 ЦК України, за заявою потерпілого у разі підвищення вартості життя, розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом підлягає індексації, а у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати – підлягає відповідному збільшенню, а тому суд погоджується з розрахунком відшкодування втраченого заробітку, зробленим позивачем (а.с.218) з врахуванням збільшення розміру мінімальної заробітної плати та індексу інфляції.

За даним розрахунком, у рахунок відшкодування втраченого заробітку позивача за період з січня 2006 року по 1 серпня 2009 року слід стягнути 142067 гривень 40 копійок ( щомісячно п»ятикратний розмір мінімальної заробітної плати за 43 місяці, з врахуванням коефіцієнту інфляції).

Станом на 1 серпня 2009 року мінімальний розмір заробітної плати складає 630 гривень, а тому починаючи з 1 серпня 2009 року у користь позивача слід стягувати втрачений заробіток у розмірі 3150 гривень (630Х5) щомісячно.

Відповідно до наданих позивачем квитанцій та товарних чеків (а.с.26-34, 186-191) та зробленого ним розрахунку (а.с.218) за період 2006-2009 років на придбання медикаментів ним витрачено 5111 гривень, що з врахуванням коефіцієнту інфляції на даний час складає 6910 гривень.

Вказані витрати підлягають до відшкодування у повному обсязі.

Відповідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Внаслідок отримання тілесних ушкоджень потерпілий терпів фізичний біль, а через отримане каліцтво терпів і терпить моральні страждання по сьогоднішній час, оскільки потребує затрат додаткових зусиль для організації свого життя. Крім того копією диплома спеціаліста (а.с.36) та довідкою № 1988 виданою Управлінням пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 22 листопада 2002 року (а.с.37) підтверджено, що на час отримання каліцтва позивачем він був єдиним працездатним членом родини, оскільки його син був студентом а дружина – пенсіонеркою, що не могло позначитися на емоційному і моральному стані потерпілого. З врахуванням глибини моральних страждань позивача суд вважає, що позов у частині відшкодування моральної шкоди, слід задовольнити частково.

За змістом ст.1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її заподіяла.

Судом встановлено, що шкода позивачу заподіяна саме з вини Долинської ДЕД.

З повідомлення прокурора Рожнятівського району від 16 грудня 2008 року (а.с.138) вбачається, що на виконання окремої постанови суду від 21.09.2007 року інших осіб за спричинення спричинення шкоди потерпілому до відповідальності не притягнуто.

Отже у судовому засіданні та не знайшли свого підтвердження доводи представників ДП «Івано-Франківський облавтодор» про те, що це сталося з вини працівників підприємства «Кроно Україна», а тому шкода із вказаного підприємства до відшкодування не підлягає.

Також у судовому засіданні встановлено, що Долинська ДЕД є структурним підрозділом ДП «Івано-Франківський облавтодор» , а не Служби автомобільних доріг України в Івано-Франківській області, а тому позов до Служби автомобільних доріг України в Івано-Франківській області заявлено безпідставно.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України.

На підставі ст.ст. 1166, 1167, 1172, 1190, 1195, 1197, 1202 1208 ЦК України, керуючись ст. ст. 212 - 215, 218 ЦПК України, суд , -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково. Стягнути з Дочірнього підприємства «Івано-Франквський облавтодор» державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» ідентифікаційний код № 31790584 на користь ОСОБА_1 :

- в рахунок відшкодування шкоди заподіяної втратою заробітку за період з 1 січня 2006 року по 1 серпня 2009 року 142067 гривень;

- в рахунок відшкодування витрат на придбання ліків 6910 гривень;

- в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров»я 50 000 гривень;

- в рахунок відшкодування судових витрат по справі 400 гривень;

Стягтягувати Дочірнього підприємства «ОСОБА_4 - Франквський облавтодор» державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 1 серпня 2009 року до досягнення ОСОБА_1 пенсійного віку, втрачений заробіток у розмірі 3150 гривень щомісячно.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор» державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» у доход держави судовий збір у розмірі 1700 гривень та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Рожнятівський районний суд шляхом подачі заяви про його апеляційне оскарження на протязі десяти днів з часу проголошення рішення та апеляційної скарги на протязі двадцяти днів з часу поданої у строк заяви, або у строк подачі заяви.

Суддя :