Ухвала суду № 53023681, 26.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2015 р. Справа № 876/1323/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Сапіги В.П.

суддів: Левицької Н.Г., Обрізка І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30.12.2014 року у справі за позовом Олицького споживчого товариства до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

У грудні 2014 року Олицьке споживче товариство звернулося в суд з адміністративним позовом до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.10.2014 р. №0002592101 та №0002562101.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 30.12.2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 30.10.2014 р. №0002562101 - повністю та №0002592101 - в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 340 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ОДПІ просила зазначене судове рішення скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що перевіркою встановлено порушення товариством п.п. 9, 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» - незбереження в КОРО 3-х фіскальних звітних чеків та відсутність накладних на алкогольні напої.

При цьому апелянт зазначає, що судове рішення суду першої інстанції ухвалене на підставі поверхневого дослідження та оцінення доказів з порушенням принципу всебічного повного з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

Сторони в судове засідання апеляційного суду не з'явились, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.1ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з таких міркувань.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, 15.10.2014р. у магазині, що розташований за адресою: Ківерцівський район, с.Ставок, вул.Кузнецова, 17 та належить Олицькому споживчому товариству, проведено фактичну перевірку.

За результатами перевірки було складено акт фактичної перевірки № 03/154/21-02/01743588 від 16.10.2014р., яким зафіксовано вчинення позивачем ряду порушень, в тому числі й ті, що є предметом даного адміністративного позову, зокрема п.п. 9, 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» - незбереження в КОРО 3-х фіскальних звітних чеків та відсутність накладних на алкогольні напої.

Керівник суб'єкта господарювання - ОСОБА_1 та продавець магазину ОСОБА_2 від підписання акта перевірки та додатків №№1-3 відмовились, про що було складено акт відмови від 15.10.2014р. №00000529.

На підставі висновків вказаного акту перевірки ОДПІ 30.10.2014 року прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення.

Щодо висновків контролюючого органу про необхідність застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 680 грн податковим повідомленням-рішенням форми «С» від 30.102014 року №0002592101 апеляційний суд виходить із такого.

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону №265/95 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Згідно із п. 4 ст. 17 Закону №265/95 у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання за рішенням відповідних органів доходів і зборів до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання.

На думку суду апеляційної інстанції, аналіз змісту п. 9 ст. 3 та п. 4 ст. 17 Закону №265/95 дає підстави для висновку, що зазначена фінансова санкція встановлена за порушення суб'єктами підприємницької діяльності вимоги закону неналежного друкування на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальних звітних чеків у разі здійснення розрахункових операцій і забезпечення їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Враховуючи те, що згідно зі ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, за дії (бездіяльність), які у своїй сукупності складають єдине продовжуване чи триваюче правопорушення, можливо притягнути до відповідальності лише один раз.

Отже, слід погодитися із судом першої інстанції у тому, що за вчинення порушень, про які йдеться у п. 4 ст. 17 Закону №265/95, відповідний орган державної податкової служби України може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості виявлених під час перевірки суб'єкта підприємницької діяльності контрольних стрічок.

Тому застосування ОДПІ штрафних (фінансових) санкцій до товариства за порушення вимог п. 9 ст. 3 Закону №265/95 є правомірним лише в розмірі 340 грн, а отже застосування таких в іншій частині в розмірі 340 грн. є протиправним.

Додатком №3 до акту фактичної перевірки від 15.10.2014р. (Відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів) стверджується наявність в магазині (на підлозі в підсобному приміщенні) алкогольних напоїв, на які відсутні накладні, а саме: 19 пляшок горілки «Хлібний дар класична» міст.0,5 л, 40% об.спирту, вартістю 53грн. за пляшку, на загальну суму 1 007грн.; 1 пляшка горілки «Хлібний дар на пророщеному зерні» міст.0,5 л, 40% об.спирту, вартістю 53грн. за пляшку, на загальну суму 53грн.; 9 пляшок горілки «Етнос Полісся оригінал.» міст.0,5 л, 40% об.спирту, вартістю 30грн. за пляшку, на загальну суму 270грн.

Сторонами не заперечується факт знаходження в магазині вказаних 29-ти пляшок алкогольних напоїв, однак позивач стверджує про їх належність фізичній особі ОСОБА_3, надаючи письмові пояснення останньої, а відповідач, з посиланням на письмові пояснення продавця магазину ОСОБА_2, про те, що дані ТМЦ належать позивачу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що є доведеним неналежне ведення обліку позивачем 29-ти пляшок алкогольних напоїв на складі (підсобному приміщенні магазину), незалежно від того, хто є його власником, з огляду на встановлення факту перебування 29-ти пляшок алкогольних напоїв в магазині за адресою: Ківерцівський район, с.Ставок, вул.Кузнецова, 17, та відсутність накладних на вказаний товар.

Разом з тим, як застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі ст.20 Закону України №265/95-ВР, так і їх розмір, суд вважає безпідставним та необґрунтованим, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.20 Закону України №265/95-ВР до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідачем жодним чином не доведено факт реалізації позивачем алкогольних напоїв, які було виявлено в підсобному приміщенні магазину, а лише встановлено відсутність накладних на такі ТМЦ, що, зокрема, підтверджується відсутністю на вітрині магазину горілки «Етнос Полісся оригінал.» міст.0,5 л, 40% об.спирту.

Стаття 21 Закону України №265/95-ВР, яка саме передбачала можливість застосування до суб'єкта господарювання фінансової санкції у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у разі не ведення або ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання, була виключена згідно із Законом України від 02.12.2010 р. №2756-VI.

Крім того, встановлення вартості 9 пляшок горілки «Етнос Полісся оригінал.» міст.0,5 л, 40% об.спирту на підставі письмового пояснення продавця магазину щодо ціни їх придбання, а не за цінами реалізації, яка не була встановлена, суперечить вимогам Закону України №265/95-ВР.

Беручи до уваги наведені нормативно-правові акти та встановлені обставини справи, що підтверджені належними та допустимими письмовими доказами, колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення від 30.10.2014р. №0002562101 є протиправним та підлягає скасуванню повністю.

Приведені в апеляційні скарзі доводи висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Зважаючи на те, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30.12.2014 року у справі №803/2423/14- без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.П. Сапіга

Судді Н.Г. Левицька

ОСОБА_4