Ухвала суду № 53023621, 20.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 року Справа № 876/7847/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді:Хобор Р.Б.

суддів:Попка Я.С., Сеника Р.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Ковельської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року про закриття провадження у справі № 803/1322/15-a за позовом Ковельської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до товариства з обмеженою відповідальністю Клесівські граніти про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,-

В C Т А Н О В И В:

Ковельська обєднана державна податкова інспекція головного управління ДФС у Волинській області звернулася в суд з поданням до товариства з обмеженою відповідальністю Клесівські граніти про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

На підтвердження позовних вимог покликається на те, що наказом Ковельської ОДПІ від 15 червня 2015р. № 432 була призначена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ Клесівські граніти. Працівниками Ковельської ОДПІ 15.06.2015р. було здійснено виїзд за юридичною адресою платника податків для проведення перевірки, однак посадові особи ТзОВ Клесівські граніти відмовились від допуску працівників Ковельської ОДПІ до перевірки, про що складено відповідний акт.

Рішенням заступника начальника Ковельської ОДПІ від 15 червня 2015 року застосовано умовний адміністративний арешт майна ТзОВ Клесівські граніти, обґрунтованість якого Ковельська ОДПІ просить підтвердити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року провадження у справі за поданням Ковельської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до товариства з обмеженою відповідальністю Клесівські граніти про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків закрито.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржив позивач, Ковельська обєднана державна податкова інспекції Головного управління ДФС у Волинській області, яка покликаючись на те, що вказана ухвала суперечить вимогам податкового законодавства, просить ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року скасувати та постановити нову ухвалу про відкриття провадження у справі.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла до висновку про те, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено те, що наказом начальника Ковельської ОДПІ від 15 червня 2015 року №432 на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, пункту 81.1 статті 81, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, призначена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ Клесівські граніти тривалістю 5 робочих днів з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 01 травня 2015 року

З метою проведення перевірки головні державні ревізор інспектори відділу податкового аудиту Ковельської ОДПІ 15 червня 2015 року прибули на товариство, однак їм було відмовлено у допуску, що підтверджується актом від 15 червня 2015 року №7/03-06-22/31430844 про відмову посадових осіб ТзОВ Клесівські граніти від проведення документальної перевірки та допуску посадових осіб.

15 червня 2015 року заступником начальника Ковельської ОДПІ прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТзОВ Клесівські граніти.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд прийшов до висновку про те, що між сторонами існує спір про право, що виключає можливість судового провадження в порядку статті 183-3 КАС України, а відтак провадження у справі слід закрити.

Апеляційний суд вважає вірними вказані висновки суду першої інстанції з наступних міркувань.

Відповідно до підпунктів 20.1.31 та 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення, а також звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобовязань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень.

Згідно із пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України до платника податків застосовується арешт майна, якщо він відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової.

Пунктом 94.10 ст. 94 ПК України передбачено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Особливості провадження у справах за зверненням до суду органів державної податкової служби передбачені ст. 183-3 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст.183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо, зокрема, підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків та зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 183-3 КАС України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що спір про право в контексті норми, що розглядається має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, передбачених ст. 183-3 КАС України.

Так, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання, а саме платником податків оскаржено до суду законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту чи звернення щодо зупинення видаткових операцій.

Наявність спору про право може бути виявлена i після відкриття провадження у справі за відповідним поданням.

Як було встановлено під час розгляду справи судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТзОВ Клесівські граніти подано до Волинського окружного адміністративного суду позов до Ковельської ОДПІ про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки від 11.06.2015р. №426, про що свідчить копія позовної заяви з відміткою суду про її прийняття.

Крім того, представником ТзОВ Клесівські граніти 16.06.2015р. подано до суду заяву про збільшення позовних вимог у справі №803/1301/15-а, в якій також заявлена вимога про визнання протиправним та скасування наказу Ковелької ОДПІ від 15.06.2015 р. №432 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, що підтверджується копією заяви з відміткою суду про її прийняття.

Разом з тим, судом також встановлено, що відповідач не погодився з рішенням заступника начальника Ковельської ОДПІ від 15.06.2015р. про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТзОВ Клесівські граніти та оскаржив його в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у Волинській області, що підтверджується копією скарги від 18.06.2015р. №51/01-1314КГ.

Відтак, на даний час у судовому порядку вирішується питання наявності законних підстав проведення перевірки, недопущення до якої призвело до звернення податкового органу із даним поданням.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про наявність між сторонами спору про право, оскільки предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів. При цьому, платник податків заперечує не лише правомірність застосування таких заходів, а й законність проведення самої перевірки.

За таких обставин, подання податкового органу щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту та зупинення видаткових операцій на рахунках платника не може бути розглянуте в порядку окремого виду провадження адміністративного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Тому, оскільки заявлені ДПІ вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу, апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про необхідність закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 157 КАС України.

Вказані висновки апеляційного суду узгоджуються із правовою позицією Вищого адміністративного суду України, що висловлена в ухвалах від 19 січня 2015 року, 23 вересня 2015 року у справах № К/800/53850/13, № К/800/54861/14, відповідно.

Додатково, слід також звернути увагу на те, що закриття провадження у справі за поданням податкового органу не позбавляє заявника права звернутися до суду з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і в повному обсязі встановив обставини справи, прийняв обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Ковельської обєднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року про закриття провадження у справі № 803/1322/15-a без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддяР.Б. Хобор

СуддіЯ.С. Попко

ОСОБА_1