Постанова № 53020869, 22.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2015 року Справа № 876/13316/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Носа С. П.,

суддів Яворського І. О., Кухтея Р. В.;

за участю секретаря судового засідання Мартинишина Р. С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року в справі за позовом Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до Державної фінансової інспекції у Тернопільській області про скасування пунктів вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

19 червня 2013 року Тернопільським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до Державної фінансової інспекції у Тернопільській області про скасування п. 2 та п. 3 вимоги Державної фінансової інспекції в Тернопільській області № 19-07-13-14/4175 від 10 червня 2013 року про усунення порушень фінансової дисципліни (з урахуванням зменшення позовних вимог).

В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що відповідачем, при формуванні оспорюваної позивачем вимоги невірно застосовано положення законодавства, яке регулює правовідносини щодо надання Державною екологічною інспекцією в Тернопільській області послуг щодо вимірювання рівня радіаційного забруднення вантажів без стягнення плати за їх проведення.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано п. 2 листа-вимоги Державної фінансової інспекції в Тернопільській області № 19-07-13-14/4175 від 10 червня 2013 року про усунення порушень фінансової дисципліни. Визнано протиправними та скасовано п. 3 листа-вимоги Державної фінансової інспекції в Тернопільській області № 19-07-13-14/4175 від 10 червня 2013 року про усунення порушень фінансової дисципліни.

Зазначену постанову мотивовано тим, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність винесеного ним рішення (вимоги).

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем Державною фінансовою інспекцією у Тернопільській області, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови було порушено норми матеріального права.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Встановлено, що відповідно до п.1.1.5.5 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Тернопільській області на ІІ квартал 2013 року Держфінінспекцією проведено ревізію Державної екологічної інспекції у Тернопільській області за період з 01 квітня 2010 року по 31 березня 2013 року, результати якої зафіксовано в акті № 07-20/85 від 22 травня 2013 року.

10 червня 2013 року Державна фінансова інспекція в Тернопільській області надіслала позивачу лист № 19-07-13-14/4175 «Про усунення порушень фінансової дисципліни» з вимогами, в тому числі п. 2 зобов'язано позивача стягнути із замовників вартість наданих екологічних послуг в сумі 127,75 тис. грн., та перерахувати їх в дохід державного бюджету, п. 3 зобов'язано позивача ініціювати перед головним розпорядником бюджетних коштів - Державною екологічною інспекцією України коригування в сторону зменшення фінансування по кошторису на 2013 рік на видатки за КЕКВ 2110 «Оплата праці» на суму 84,87 тис. грн. та 2120 «нарахування на оплату праці» на суму 28,63 тис. грн.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, яке затверджене Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі - Положення) Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України та який входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (пункт 1 цього Положення).

Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів. (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями п. 7 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими органу державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів. Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність в органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

У справі, яка розглядається, Інспекція пред'явила вимоги про усунення порушень, виявлених під час ревізії. При цьому оскаржувані вимоги вказують на виявлені збитки та їхній розмір. Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною. За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними і скасування вимоги Державної фінансової інспекції у Тернопільській області щодо вжиття Державною екологічною інспекцією в Тернопільській області заходів, спрямованих на відшкодування збитків.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необєктивно і всебічно не зясованих обставинах, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 41, 158-163, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Тернопільській області задовольнити.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року в справі № 819/1635/13-а скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до Державної фінансової інспекції у Тернопільській області про скасування пунктів вимоги відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у випадку коли, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, складення постанови в повному обсязі відкладено - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: І. О. Яворський

ОСОБА_1

Постанову складено в повному обсязі 27 жовтня 2015 року.