Рішення № 5302082, 14.07.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" липня 2009 р.Справа № 9/13 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2

фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_3

до відповідача: відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", м. Кіровоград, просп. Комуністичний, 15

про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії

за зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", від імені якого діє Олександрійський міський район електричних мереж ВАТ "Кіровоградобленерго", Кіровоградська область, м.Олександрія, вул. Діброви, 1

до відповідачів: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2

фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_3

про розірвання договору

Представники сторін:

від позивачів за первісним позовом та відповідачів за зустрічним позовом - участі не брали;

від відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом - Григоренко В.В., довіреність №219/07 від 14.01.2009 р., заступник начальника юридичного відділу та Фатовенко О.О., довіреність №3345/07 від 07.07.2008 р., юрисконсульт.

Фізичні особи - підприємці ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до господарського суду з позовною заявою від 11.02.2009 року, яка містить вимоги до відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" наступного змісту:

-визнати незаконними дії відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" в частині односторонньої відмови від своїх зобов'язань, передбачених договором №546 від 01.02.2007 року та припинення електропостачання ОСОБА_1;

-зобов'язати відкрите акціонерне товариство "Кіровоградобленерго" належним чином виконувати свої зобов'язання, передбачені п. 2.2. договору №546 від 01.02.2007 року та утриматися від дій по односторонній відмові від своїх зобов'язань, передбачених договором №546 від 01.02.2007 року, а саме по припиненню постачання електроенергії ОСОБА_1.

Відповідач вимоги позивачів не визнав, посилаючись на його безпідставність та недоведеність, та подав зустрічну позовну заяву до фізичних осіб - підприємців ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розірвання договору про постачання електричної енергії №546 від 01.02.2007 року.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зустрічний позов не визнав, просить в його задоволенні відмовити.

Фізичні особи - підприємці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відзив на зустрічний позов не подали, зустрічний позов не заперечили.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача за первісним позовом, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2007 року між відкритим акціонерним товариством "Кіровоградобленерго", в особі Олександрійського міського району електричних мереж (надалі - постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №546 (надалі - договір №546 від 01.02.2007 року).

Відповідно до умов договору №546 від 01.02.2007 року постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з загальною приєднаною потужністю 36,0 кВт(кВА), величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені в п. 6, 7 додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Додатком №7 до договору №546 від 01.02.2007 року визначено перелік струмоприймачів, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4.

Згідно п. 9.4 договору №546 від 01.02.2007 року, строк його дії встановлено до 31.12.2007 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку визначеному законодавством України.

У зв'язку з відсутністю заяв про припинення дії договору №546 від 01.02.2007 року за місяць до закінчення терміну його дії, а саме до 31.12.2007 року, дія цього договору продовжена до 31.12.2009 року.

Як вбачається із матеріалів справи, частини торговельного комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_4, орендуються фізичними особами-підприємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі договорів оренди нежитлового приміщення відповідно від 22.09.2006 року та 24.11.2006 року, укладених між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та фізичними особами-підприємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Вирішуючи спір у даній справі, господарський суд враховує положення статті 714 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ст. 3 Закону України "Про електроенергетику" відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 1.2. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року №28, з наступними змінами та доповненнями (надалі - Правила), споживачем електричної енергії є юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору, а об'єктом є електрифікована споруда або частина споруди, що належить суб'єкту господарювання на правах власності або користування.

В силу п. 5.2. зазначених Правил для укладення договору про постачання електричної енергії, договору про технічне забезпечення електропостачання або договору про спільне використання технологічних електричних мереж споживача заявник має надати відповідній організації, зокрема копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) та/або земельну ділянку споживача.

Об'єктом договору №546 від 01.02.2007 року є в цілому торговельний комплекс нежитловою площею 798,7 кв.м., що розташований по АДРЕСА_4, належний фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу торговельного комплексу від 11.09.2006 року, укладеного з ОСОБА_4.

Однак, в лютому 2008 року ОСОБА_1 було продано належний йому торговельний комплекс іншій особі.

Листом №739 від 04.02.2009 року ВАТ "Кіровоградобленерго" повідомило фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 про те, що останнім не виконано вимог енергопостачальної організації щодо надання правовстановлюючих документів на об'єкт електропостачання - торгівельно-розважальний центр "Оріон", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4. Тому, враховуючи надходження заяви іншого власника цього об'єкту про переукладення договору електропостачання, цим же листом фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 було попереджено про припинення постачання електричної енергії з 16.02.2009 року о 10 год. 00 хв.

Посилаючись на те, що такі дії відповідача за первісним позовом є неправомірними та такими, що порушують права позивачів за первісним позовом, оскільки відсутні заяви про припинення дії договору №546 від 01.02.2007 року і на день подання позову він є діючим, позивачі звернулися до господарського суду з позовною заявою за захистом порушеного права.

Проте жодного доказу, в розумінні ст. ст. 33. 34 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження того, що станом на день подання позову (12.02.2009 року) їх права були порушені позивачі не надали.

Позивачами не надано доказів на підтвердження того, що в порушення умов укладеного договору про електропостачання електричної енергії №546 від 01.02.2007 року відкритим акціонерним товариством "Кіровоградобленерго" було припинено виконання зобов'язань щодо постачання електричної енергії за цим договором.

З огляду на викладене, в задоволенні первісного позову слід відмовити.

Розглядаючи зустрічний позов, господарський суд враховує наступне.

Частинами 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Частиною 2 цієї статті передбачено: якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Аналізуючи наявні матеріали справи, господарський суд вважає, що дійсно обставини, якими сторони керувалися при укладені спірного договору змінилися настільки, що, якби позивач (за зустрічним позовом) міг це передбачити, то уклав би його на інших умовах.

Так, при укладенні договору №546 від 01.02.2007 року, відкрите акціонерне товариство "Кіровоградобленерго" та фізична особа-підприємець ОСОБА_1, виходили з того, що останній є власником в цілому торговельного комплексу нежитловою площею 798,7 кв.м. та земельної ділянки площею 590,00 кв.м., яка призначена для обслуговування торговельного комплексу, які розташовані по АДРЕСА_4.

Згідно з умовами пункту 2.5. цього договору фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зобов'язався у разі відчуження у будь-який спосіб займаного приміщення повідомити постачальника за 20 діб до дня зміни власника приміщення і в цей самий термін здійснити сплату усіх видів платежів, передбачених цим договором, до дня зміни власника приміщення включно, а постачальник зобов'язаний припинити постачання електричної енергії з дня звільнення споживачем приміщення.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу торговельного комплексу та земельної ділянки від 08.02.2008 року продав належний йому торговельний комплекс. Але в порушення умов п. 2.5. договору №546 від 01.02.2007 року не повідомив про це ВАТ "Кіровоградобленерго" та не звільнив приміщення.

Не дивлячись на перехід права власності на торговельний комплекс нежитловою площею 798,7 кв.м. та земельну ділянку площею 590,00 кв.м., яка призначена для обслуговування торговельного комплексу, які розташовані по АДРЕСА_4, до іншої особи, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 продовжував споживати електричну енергію за спірним договором і лише 27.05.2009 року звернувся до ВАТ "Кіровоградобленерго" з заявою про відключення електроенергії, але не у зв'язку з звільненням приміщення, а в зв'язку з тимчасовим припиненням роботи орендарів.

В добровільному порядку фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не розірвав договору №546 від 01.02.2007 року.

Тоді як абзацами першим та четвертим пунктом 6.18. Правил визначено, що у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно. З новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема цих Правил та нормативно-технічних документів після розірвання договорів із споживачем, який звільняє приміщення.

Припинення постачальником постачання електроенергії за договором №546 від 01.02.2007 року за відсутності заяви споживача про його розірвання позбавляє постачальника можливості укласти договір з новим споживачем та отримувати кошти від реалізації електроенергії, тобто відкрите акціонерне товариство "Кіровоградобленерго" фактично позбавлений того, на що воно розраховувало при укладенні договору №546 від 01.02.2007 року.

Аналізуючи умови спірного договору, положення ст. 652 Цивільного кодексу України та матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку, що мають місце всі чотири умови, передбачені ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, необхідні для розірвання договору №546 від 01.02.2007 року, а тому зустрічний позов відносно фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відносно фізичних осіб - підприємців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зустрічний позов не обгрунтовано та не підтверджено належними доказами, тому відносно даних осіб зустрічний позов не підлягає задоволенню.

Заперечення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо недотримання позивачем за зустрічним позовом вимог, передбачених ст. 188 Господарського кодексу України, спростовується правовою позицією Верховного Суду України, який зазначив таке.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 року у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

За таких обставин, недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обовязку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору, у разі виникнення такої необхідності, не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору.

Відповідно до частини першої статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобовязання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно з частиною другою зазначеної статті Цивільного кодексу України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони (постанова Верховного Суду України від 17.06.2008 року № 8/32пд).

З огляду на викладені обставини та норми чинного законодавства, зустрічний позов про розірвання договору про постачання електричної енергії №546 від 01.02.2007 року, укладеного між відкритим акціонерним товариством "Кіровоградобленерго", в особі Олександрійського міського району електричних мереж ВАТ "Кіровоградобленерго", та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю. В задоволенні зустрічного позову щодо фізичних осіб - підприємців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід відмовити.

В задоволенні первісного позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу по первісному позову покладаються на позивачів за первісним позовом, по зустрічному позову - на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні первісного позову відмовити повністю.

Зустрічний позов щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Розірвати договір про постачання електричної енергії №546 від 01.02.2007 року, укладений між відкритим акціонерним товариством "Кіровоградобленерго", в особі Олександрійського міського району електричних мереж ВАТ "Кіровоградобленерго", та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" (м. Кіровоград, просп. Комуністичний, 15, ідентифікаційний код 23226362) - 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні зустрічного позову щодо фізичних осіб - підприємців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовити.

Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя Дата підписання рішення - 20.07.2009 р.