Рішення № 5301923, 11.08.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" серпня 2009 р.Справа № 17/75 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С. В., розглянувши матеріали справи №17/75

за позовом: відкритого акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія", м. Київ

до відповідача: фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Кіровоград

про визнання договору недійсним

представники:

від позивача - Кінебас О.М., довіреність № 124/09/08 від 22.09.2008 року;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 1199 від 09.07.2009 року.

Відкритим акціонерним товариством "Страхове товариство "Гарантія" (далі - ВАТ "Страхове товариство "Гарантія") подано позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - приватний підприємець ОСОБА_1) про визнання недійсним з моменту укладення договору про надання консультаційних послуг в сфері страхування від 01.07.2008 року.

Відповідач позов заперечив, посилаючись на те, що його повноваження на підписання оспореного договору з боку ВАТ "Гарантія" підтверджувались довіреністю №08/02/08 від 14.02.2008 року, виданої позивачем відповідачеві, як комерційному представникові (а.с. 33).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

01.07.2008 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, що діяв на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В01 №НОМЕР_2 від 30.11.2005 року ("підприємець") та Кіровоградською регіональною дирекцією філії ВАТ "Страхове товариство "Гарантія" ("товариство") в особі в.о. директора ОСОБА_1, що діяв на підставі статуту та положення про філію, було укладено договір від 01.07.2008 року про надання консультаційних послуг в сфері страхування (далі - договір від 01.07.2008 року), відповідно до якого підприємець зобов'язався надавати товариству консультаційні послуги у сфері страхування, а товариство- здійнювати оплату за надані йому послуги (а.с. 8).

За своєю правовою природою даний договір є договором про надання послуг.

Відповідно до вимог статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Позивач вважає, що в.о. директора ОСОБА_1 не мав права укладати договір про надання консультаційних послуг в сфері страхування від 01.07.2008 року з самим собою, а тому з посиланням на статті 215, 238 Цивільного кодексу України просить визнати його недійсним.

При вирішенні даного господарського спору господарський суд виходить із наступного.

Відповідно до пункту 1.1 положення про "Кіровоградську регіональну дирекцію" філію відкритого акціонерного товариства "Страхове товариство" Гарантія", затвердженого загальними зборами ЗАТ "Страхове товариство "Гарантія" 10.02.2005 року (далі - Положення) зазначена філія є структурним підрозділом ВАТ "Страхове товариство "Гарантія", безпосередньо підпорядкована виконавчому органу товариства, і діє від імені товариства в межах повноважень, визначених статутом товариства та цим Положенням (а.с. 9-12).

Оперативне керівництво філією на підставі довіреності здійснює її директор, який призначається виконавчим органом товариства. Директор філії підзвітний виконавчому органу товариства, організовує виконання його рішень (пункт 3.1 Положення).

Наказом президента ВАТ "Страхове товариство "Гарантія" №02 від 14.02.2008 року ОСОБА_1 призначено виконуючим обов'язки керівника (директора) "Кіровоградської регіональної дирекції" філії ВАТ "Страхове товариство "Гарантія", в зв'язку з чим надано останньому доручення (довіреність) на повне представництво інтересів товариства (а.с. 13).

Із змісту довіреності №08/02/08 від 14.02.2008 року вбачається, що виконуючого обов'язки директора "Кіровоградської регіональної дирекції" філії ВАТ "Страхове товариство "Гарантія" ОСОБА_1 уповноважено представляти інтереси філії в органах державної влади та місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях будь-яких форм власності, господарювання та галузевої належності, а також перед фізичними особами, з питань, пов'язаних з діяльністю філії в межах її повноважень. Для виконання представницьких функцій від імені товариства ОСОБА_1 має право здійснювати, зокрема, такі дії: укладати договори страхування у межах зазначених лімітів відповідальності відповідно до ліцензій на право здійснення страхової діяльності товариства, за встановленими правилами та умовами страхування; укладати договори, пов'язані з господарською та іншою діяльністю філії тощо (а.с. 34), що не протирічить пункту 3.3 Положення.

Вказане свідчить про існування між позивачем та виконуючим обов'язки директора ОСОБА_1 правовідносин з представництва, що виникли на підставі акту органу юридичної особи (наказу ВАТ "Страхове товариство "Гарантія" №02 від 14.02.2008 року, довіреності №08/02/08 від 14.02.2008 року) та на підставі трудового договору (а.с. 15).

Під представництвом розуміють правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (стаття 237 Цивільного кодексу України).

Згідно правил статті 238 Цивільного кодексу України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

В силу частини першої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Враховуючи викладені вище норми, а також те, що ОСОБА_1 представляв одночасно інтереси обох сторін за оспореним договором: з одного боку він виконував функції директора філії підприємства позивача, з другого - власні інтереси як приватного підприємця, договір про надання консультаційних послуг в сфері страхування від 01.07.2008 року має бути визнаний судом недійсним.

Твердження відповідача про те, що він діяв від імені філії позивача як комерційний представник, до уваги господарським судом не приймається з наступних підстав.

У відповідності до статті 243 Цивільного кодексу України комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності. Повноваження комерційного представника можуть бути підтверджені письмовим договором між ним та особою, яку він представляє, або довіреністю.

В той же час згідно частини четвертої статті 95 Цивільного кодексу України керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Ні оспорений договір, ні довіреність №08/02/08 від 14.02.2008 року, видана на виконання наказу ВАТ "Страхове товариство "Гарантія" №02 від 14.02.2008 року виконуючому обов'язки директора філії ОСОБА_1, не містить посилань або відомостей, що останній діяв при укладенні договору про надання консультаційних послуг в сфері страхування від 01.07.2008 року як комерційний представник.

За таких обставин, позовні вимоги заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним з моменту укладення договір про надання консультаційних послуг в сфері страхування від 01.07.2008 року, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Кіровоградською регіональною дирекцією філії відкритого акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія".

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р №НОМЕР_3 в філії "Придніпровське регіональне управління відкритого акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", МФО 331564, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь відкритого акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" (01011, м. Київ, вул. Печерський узвіз, 3, р/р №26507010031815 у ВАТ "Укрексімбанк" м. Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 14229456) - 85 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини третьої статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя С.В. Таран