Рішення № 5301920, 11.08.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" серпня 2009 р.Справа № 14/79 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б. розглянувши справу

за позовом: приватного підприємства "Сіам-М", м. Черкаси

до відповідача: дочірнього підприємства "Заріна" товариства з обмеженою відповідальністю "Раст Трейдінг", м. Кіровоград

про стягнення боргу, пені, індексу інфляції та процентів річних 13775,09 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Караван С.В., директор, наказ № 1, від 14.02.2006р.;

від відповідача: Синенький В.П., довіреність № 101 від 11.08.2009р.

Подано позов про стягнення з Дочірнього підприємства "Заріна" товариства з обмеженою відповідальністю "Раст Трейдінг" на користь приватного підприємства "Сіам-М" у зв'язку з неналежним виконанням договору № 5 від 17.02.2009р. основного боргу в сумі 11600 грн., пеню в сумі 790,34 грн., індекс інфляції в сумі 396,80 грн., проценти річні в сумі 987,95 грн., всього 13775,09 грн.

11.08.2009р. позивач подав заяву про зміну позовних вимог, яка фактично є заявою про збільшення позовних вимог. Зокрема у зв'язку з частковою сплатою боргу, позивач просить стягнути 6 600 грн. основного боргу, в іншій частині припинити провадження у справі на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору. Також позивач перерахував станом на 11.08.2009р. пеню, яка тепер складає 1 249,87 грн., індекс інфляції, що складаю 537,40 грн., 30 % річних, що складають 1 590,07 грн.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача визнав позов у повному обсязі, але письмового відзиву суду не надав.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи та заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

17.02.2009р. між приватним підприємством "Сіам-М" (далі - Продавець, Постачальник) та дочірнім підприємством "Заріна" товариства з обмеженою відповідальністю "Раст Трейдінг" (далі - Покупець) укладено договір № 5 (далі - Договір), відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця продукцію виробництва ЗАТ "Запорізький МЖК", а також продукцію ТОВ "Львівського жирокомбінату" (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар на умовах даного договору.

Пункт 3.1. Договору передбачає, що Покупець зобов'язаний оплатити вартість отриманого товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом п'яти банківських днів з дати відвантаженого товару, що вказана у видатковій накладній.

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений круглими печатками.

Продавець поставив покупцю продукцію на загальну суму 19 600 грн. відповідно до видаткової накладної № РН-0000016 від 19.02.2009р. (а.с. 10).

Відповідно до статей 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За нормою статті 692 цього Кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи пункт 3.1 Договору строк виконання зобов'язання у Покупця наступив 26.02.2009р.

Але відповідач лише частково здійснив оплату боргу: 2 000 грн. відповідно до платіжного доручення № 91 від 18.03.2009р., 2 000 грн. відповідно до платіжного доручення № 155 від 15.04.2009р., 2 000 грн. відповідно до платіжного доручення № 149 від 15.04.2009р., 2 000 грн. відповідно до платіжного доручення № 165 від 17.04.2009р., 1 000 грн. відповідно до платіжного доручення № 142 від 22.05.2009р., 1 000 грн. відповідно до платіжного доручення № 145 від 28.05.2009р., 1 000 грн. відповідно до платіжного доручення № 279 від 02.06.2009р., 1 000 грн. відповідно до платіжного доручення № 166 від 15.06.2009р., 1 000 грн. відповідно до платіжного доручення № 358 від 07.07.2009р.

Наявність залишкової заборгованості за Договором в сумі 6 600 грн. відповідач не заперечив, доказів оплати суду не надав.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 6 600 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що позов поданий до суду 18.05.2009р., то в частині позовних вимог про стягнення 5 000 грн., що сплачені після подання позову, господарський суд припиняє провадження у справі за відсутністю предмету спору на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Судові витрати пропорційно цій частині покладаються на відповідача, так як борг сплачений після порушення провадження у справі і відповідач допустив вказане порушення своїх зобов'язань по Договору, у зв'язку з чим позивач змушений був звернутися до суду і понести судові витрати у зв'язку з поданням позову.

Відповідно до пункту 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно пункту 1 статті 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до пункту 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Пункт 9.2 Договору передбачає, що при несвоєчасному виконанні грошових зобов'язань (пункт 3.2 договору) Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день простроченого платежу, а також тридцять відсотків річних з простроченої суми у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України.

При розрахунку штрафних санкцій, зокрема пені позивач керується Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", відповідно до якого нараховує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, позовні вимоги по стягненню пені в сумі 1 249,87 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню господарським судом.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача сума втрат від інфляції за період з березня по червень 2009р. складає 538,40 грн., що підлягає задоволенню господарським судом.

Як зазначено вище пунктом 9.2 Договору передбачено що при несвоєчасному виконанні грошових зобов'язань (пункт 3.2 договору) Покупець сплачує Постачальнику тридцять відсотків річних з простроченої суми у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України.

Отже у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України сторонами у Договорі передбачено інший розмір процентів, що складає 30 % і відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача розмір відсотків річних за період з 27.02.2009р. по 11.08.2009р. складає 1 590,07 грн., що підлягають задоволенню господарським судом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 6 600 грн. боргу за отриманий товар відповідно до договору № 5 від 17.02.2009р.1 249,87 грн. пені, 537,40 грн. інфляційних втрат, 1 590,07 грн. 30% річних, всього 9 978,34 грн. боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню господарським судом.

Провадження у справі в частині стягнення 5 000 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80Господарськогоо процесуального кодексу України.

На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, у зв'язку зі збільшенням позовних вимог позивачем, з відповідача також підлягає стягненню 12,03 грн. державного мита до Державного бюджету.

Керуючись статтями 49, 80, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства "Заріна" товариства з обмеженою відповідальністю "Раст Трейдінг" (25014, м. Кіровоград, пров. Промисловий, 19, ідентифікаційний код 32718582) на користь приватного підприємства "Сіам-М" (18016, м. Черкаси, вул. Толстого, 22, кв. 70, ідентифікаційний код 34076659) 6 600 грн. боргу за отриманий товар відповідно до договору № 5 від 17.02.2009р.1 249,87 грн. пені, 537,40 грн. інфляційних втрат, 1 590,07 грн. 30% річних, а також 137,75 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з дочірнього підприємства "Заріна" товариства з обмеженою відповідальністю "Раст Трейдінг" (25014, м. Кіровоград, пров. Промисловий, 19, ідентифікаційний код 32718582) в доход державного бюджету (отримувач коштів - УДК у м. Кіровограді, банк отримувача - ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, р/р 31115095700002, код 24145329) - державне мито в сумі 12,03 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову припинити провадження у справі.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення направити сторонам.

Суддя С.Б. Колодій

Дата підписання рішення - 14.08.2009р.