Ухвала суду № 53015293, 15.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2015 року м. Київ К/800/30221/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Бовкун В.В.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 15.10.2015 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2014

у справі № 826/4080/13-а

за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі

Головного управління Міндоходів у м. Києві

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу у розмірі 3040314, 65 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду від 13.06.2013 позовні вимоги задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2014 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.06.2013 скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем проведено документальну планову виїзну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 31.12.2011 та складено акт № 25/674/17-3161622133 від 27.02.2012.

За результатами перевірки позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0004801740 від 04.01.2013, яким позивачу нараховані податкові зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 953658, 26 грн.; № 0004781740 від 04.01.2013, яким позивачу нараховані податкові зобов'язання по податку на додатну вартість на загальну суму 2086896, 25 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 3040314, 65 грн., позивач послався на те, що обов'язок їх сплати у відповідача виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 04 січня 2013 року № 0004801740 від 04.01.2013; № 0004781740 від 04.01.2013, які до державного бюджету не були сплачені.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.08.2013, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення: № 0004781740 від 04.04.2012; № 0004801740 від 04.04.2012.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.04.2014 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013 залишити без змін. Частиною 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до вимог абз. 4 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що не має підстав для задоволення вимог податкового органу про стягнення з відповідача 3040314, 65 грн.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2014 у справі № 826/4080/13-а залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2014 у справі № 826/4080/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко