Ухвала суду № 53015295, 08.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2015 року м. Київ К/800/3701/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Олендера І.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Новгород-Сіверської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року

у справі № 825/2554/13-а

за позовом Новгород-Сіверської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 року позов Новгород-Сіверської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - Новгород-Сіверська ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області; позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3; відповідач) задоволено. Стягнуто з ФОП ОСОБА_3 податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 43 252,50 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ФОП ОСОБА_3 оскаржила його в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року апеляційну скаргу відповідача задоволено частково. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 року скасовано. Позов залишено без розгляду з підстав його подання з порушенням 1095-денного строку.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року та залишити в силі постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Підпунктом 15.2.1 пункту 15.2 статті 15 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент початку перебігу строку звернення контролюючого органу до суду; далі - Закон № 2181-III) передбачено, що у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.

При цьому відповідно до підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181-III при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

В розглядуваному випадку судом апеляційної інстанції, зокрема, встановлено, що спірна сума заборгованості відповідача з податку на додану вартість виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № 0001861740/3 від 05 березня 2009 року, яке оскаржувалось ФОП ОСОБА_3 в судовому порядку.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2009 року у справі № 2а-8597/09/2570, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Відповідно до частин 3, 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відтак, подання податковим органом позову до суду 04 липня 2013 року здійснено в межах 1095-денного строку, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції необґрунтовано залишив його без розгляду з цієї підстави.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року слід скасувати з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 220 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Новгород-Сіверської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області задовольнити частково.

Скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року.

Справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Олендер І.Я.