Ухвала суду № 53014538, 11.06.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"11" червня 2012 р. Справа № 0670/6561/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Євпак В.В.

ОСОБА_2,

при секретарі Волянська О.В. ,

за участю представників позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Житомирському районі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "01" лютого 2012 р. у справі за позовом Приватного підприємства "Давидівський гранкар'єр" до Державної податкової інспекції у Житомирському районі про скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 підприємство "Давидівський гранкар'єр" звернулось до адміністративного суду з вказаним позовом. Зазначало, що за результатами виїзної планової перевірки ПП "Давидівський гранкар'єр" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2011 року, складений акт №1123/23-0/31962503/0110 від 30.05.2011 року, в якому зафіксовано з боку ПП "Давидівський гранкар'єр" декілька порушень, зокрема вимог пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.2, пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.9 ст.5, п.8.7 ст.8 Закону України Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"; пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість". На підставі вказаного акту ОСОБА_4 податковою інспекцією у Житомирському районі визначено: податкове повідомлення-рішення №0001052301 від 16.06.2011 року, яким за порушення пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 33860,00 грн., в т.ч. основний платіж - 27088,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 6772,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №0001042301 від 16.06.2011 року, яким за порушення пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.2, пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.9 ст.5, п.87 ст.8 Закону України Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 239999,00 грн., в т.ч. основний платіж - 191999,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 48000,00 грн. Позивач не погодився з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та просив їх скасувати. Зазначав, що перевірка податковими інспекторами проведена з порушеннями. В позові вказало, що операції з придбання ТМЦ у ПП "Джілайт" підтверджені всіма необхідними первинними документами і матеріали придбавались для використання в господарській діяльності підприємства, тому підприємством правомірно формувався податковий кредит та валові витрати. Вказує, що підприємством у перевіряємому періоді не здійснювалось капітального ремонту устаткування, а лише його технічне обслуговування і тому правомірно суми, витрачені на техобслуговування, включались до валових витрат.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 1 лютого 2012 року позовні вимоги задоволені.

Скасувані податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Житомирському районі від 16.06.2011 року №0001052301 та №0001042301/0.

В апеляційній скарзі ДПІ у Житомирському районі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт зазначив, що всі викладені в акті перевірки факти порушень чинного податкового законодавства мали місця і підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень у суду першої інстанції не було.

Розглянувши справу та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах, передбачених статтею 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстації встановлено, що ОСОБА_4 податковою інспекцією в Житомирському районі проведена виїзна планова перевірка ПП "Давидівський гранкар'єр" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2011 року, про що складений акт №1123/23-0/31962503/0110 від 30.05.2011 року.

В акті перевірки зафіксовано, що ПП "Давидівський гранкар'єр" в порушення вимог:

- пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.9 ст.5, п.8.7 ст.8 Закону України Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством завищено валові витрати по придбанню ТМЦ. В 2010 році зайво віднесено до складу валових витрат 125440 грн. вартості цементу, стеарату кальцію, добавки Хідетал, пігмент, які придбані у ПП "Джілайт";

- пп.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством неправомірно включено до складу валових витрат, витрати на реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів в сумі 158139 грн. (вартість ТМЦ, які оприходувано на 207 рахунок);

- пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" підприємством до податкового кредиту віднесено суму ПДВ в лютому 2009 року - 14780грн., березні 2009 року - 10608 грн., травні 2009 року - 1700 грн., по податковій накладній №22 від 025.02.2008 року (стеарат кальцію, цемент М-500, добавка "Хідетал", пігмент з/о кор.), №66 від 04.03.2009 року (стеарат кальцію, цемент М-500, добавка "Хідетал", пігмент з/о кор.), 75.1. Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки №153 від 13.05.22009 року (стеарат кальцію, цемент М-500, добавка "Хідетал", пігмент з/о кор.).

На підставі вказаного акту видані ОСОБА_4 податковою інспекцією у Житомирському районі податкові повідомлення-рішення: - №0001052301 від 16.06.2011 року, яким за порушення пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 33860,00 грн., в т.ч. основний платіж - 27088,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 6772,00 грн. та - №0001042301 від 16.06.2011 року, яким за порушення пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.2, пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.9 ст.5, п.87 ст.8 Закону України Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 239999,00 грн., в т.ч. основний платіж - 191999,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 48000,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд дійшов висновку, що процес проведення перевірки, то порядок проведення виїзних планових перевірок визначений Податковим кодексом України.

Так, згідно п.75.1 ст.75 ПК України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка (пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України).

Відповідно до п.77.4 ст.77 ПК України, про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Умови та порядок допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення перевірок визначені 81 статтею Податкового кодексу України, а саме: посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Позивач в позові зазначив і представники позивача підтримали в судовому засіданні, що відповідачем порушено порядок допуску посадових осіб органів ДПС до проведення перевірки, так як в направленнях на перевірку відсутні номер та дата направлення, номер наказу про проведення відповідної перевірки, а тому, перевірка проведена неправомірно.

Встановлено, що на підставі направлень від 06.05.2001 року №61, №60, №59, №62 згідно з ст. 77 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання на II квартал 2011 року, проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання приватним підприємством „Давидівський гранкар'єр" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.03.2011р. відповідно до затвердженого плану перевірки.

Направлення вручені під розписку ОСОБА_5, головному бухгалтеру ПП „Давидівський гранкар'єр", що не заперечувалось представникоми позивача в судовому засіданні. Податкові інспектори були допущені до проведення перевірки, службовими особами гранкар"єра надані всі необхідні для здійснення перевірки документи.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги, що позивач не скористався своїм правом щодо недопущення посадових осіб ДПІ до проведення перевірки, суд першої інстанції правильно вважав, що перевірку було проведено відповідно до вимог чинного законодавства.

Щодо господарських операцій позивача та контрагента ПП "Джілайт".

В акті перевірки зазначено, що позивачем у перевіряємий період безпідставно збільшено валові витрати та сформовано податковий кредит на суму витрат та ПДВ, понесених у зв'язку із проведенням господарських операцій з контрагентом ПП "Джілайт"

Зазначено, що позивачем не надано товарно-транспортних накладних на підтвердження факту поставки ТМЦ, по контрагенту позивача ПП "Джілайт" до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей підприємства, у 2009 році кількість осіб, що рахується на підприємстві - 1(керівник), у декларації про податок на прибуток сума валового доходу за 2009 рік - 0 грн.

Встановлено, що між ПП "Давидівський гранкар'єр" (покупець) і ПП "Джілайт" (постачальник) укладений договір №26/01 від 26.01.2009 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти й оплатити товар - стеарат кальцію, цемент, добавки, пігменти, які використовуються для виробництва виробів з бетону у кількості, якості й асортименті, зазначеним у специфікаціях.

Відповідно до п.4.1.2 вказаного договору, постачальник зобов'язаний нести усі витрати, прямо чи побічно пов'язані з передачею товару згідно з умовами розділу 4 цього договору, до моменту підписання сторонами акта прийому - передачі (виписки накладної чи оформлення інших аналогічних документів, що засвідчують факт поставки).

У специфікації №1 до договору №26/01 від 26.01.2009 року зазначений товар (стеарат кальцію, цемент, добавки, пігменти, які використовуються для виробництва виробів з бетону), його кількість на суму 143100,00 грн., в т.ч. ПДВ - 23850,00 грн.

Зазначені ТМЦ придбавались позивачем для виготовлення тротуарної плитки.

На виконання умов договору відповідачем виписані видаткові накладні №22 від 02.02.2009 року на суму 88680,00 грн., №66 від 04.03.20009 року на суму 63648,00 грн., №153 від 13.05.2009 року на суму 10200,00 грн. та податкові накладні №22 від 02.02.2009 року на суму 88680,00 грн., №66 від 04.03.2009 року на суму 63648,00 грн., №153 від 13.05.2009 року на суму 10200,00 грн. (а.с.157, 158, 179, 180, 199, 200).

Розрахунок за поставлений товар проводився відповідно до рахунків-фактури №26/01-09 від 26.01.2009 року на суму 88680,00 грн., №04/03 від 04.03.2009 року на суму 63648,00грн., №11/05 від 11.05.2009 року на суму10200,00 грн.

Придбаний товар у ПП "Джілайт" доставлявся позивачем на власному автомобілі, що підтверджується наказом на відрядження (а.с.175) посвідченнями на відрядження водіїв гранкар"єру для отримання ТМЦ у ПП "Джілайт" (а.с.159, 163, 167, 171, 181, 186, 190, 192, 201, 204), витягом з книги наказів за 2009 рік (а.с.208-210), наказами про прийняття осіб на посади водіїв (а.с.211-215), подорожніми листами (а.с.162, 166, 168, 174, 185, 187, 191, 193, 202, 205), актами прийому-передачі ТМЦ (а.с.160, 161, 164, 165, 169, 170, 172,173, 182-184, 188, 189, 191а, 194,195, 203, 206).

На підтвердження факту транспортування позивачем наданий договір фінансового лізингу №01-18/07 авт від 14.02.2007 року, предметом якого є надання лізингодавцем (ТзОВ "Українська лізингова компанія") в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізингоодержувачу (ТзОВ "Енергетичнаа група") предмету лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого наведена в специфікації, для підприємницьких цілей лізиногоодержувача на визначений строк (а.с.140-141).

У специфікації до договору №01-18/07-авт від 14.02.2007 року зазначені найменування, модель, ціна одиниці, кількість майна на суму 495300,00 грн., в т.ч. ПДВ - 82550,00 грн. (а.с.142).

Згідно договору оренди автомобілів №05/01 від 05.01.2009 року орендодавець (ТзОВ "Енергетична група" ) зобов'язується передати орендареві (ПП "Давидівський гранкар"єр") в строкове, на строк 1 один) рік, платне користування 3 (три) одиниці автомобілів марки ISUZU-NOR 71 з номерними знаками АА 8435 СМ, АА8436СМ, АА8413СМ, а орендар зобов'язується прийняти названі автомобілі та використовувати їх виключно за цільовим призначенням, а також сплачувати орендодавцеві орендну плату

Також, позивачем надані свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів .

Вставлено, що контрагент позивача на час здійснення господарських операцій перебував в Єдиному державному реєстрі підприємств і був платником податку на додану вартість.

У перевіряємому періоди постачальниками позивача для виготовлення тротуарної плитки, крім ПП "Джілайт" були і інші постачальники, що підтверджується довідкою ПП "Давидівський гранкар"єр" та первинними документами і не заперечувалось відповідачами (а.с.216-250 т.1, 1-26 т.2). Готову продукцію позивач реалізовував кінцевому споживачу, що підтверджується первинними документами (26-48 т.2).

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено, що позивач повністю підтвердив факт поставки ТМЦ та реалізації виготовленої продукції кінцевому споживачу пакетом первинних документів

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено в тому числі і вимоги п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", однак жодного доказу що купівля товар/послуг не пов'язана з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, в акті перевірки не наведені і суду першої інстанції не надані.

Згідно матеріалів справи, одним із видів діяльності приватного підприємства "Давидівський гранкар'єр" є виробництво виробів з бетону для будівництва (а.с.64 т.1). Для здійснення своєї діяльності позивач купував матеріали для виготовлення тротуарної плитки, продажу її з метою отримання доходу, що є необхідним для здійснення господарської діяльності.

Акт перевірки не містить відомостей про порушення позивачем правил формування податкового кредиту, встановлених Законом України "Про податок на додану вартість" та валових витрат відповідно до вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Суд першої інстанції вірно зазначив, що неможливість проведення перевірки, недекларування контрагентом позивача зобов'язань не може впливати на результати діяльності підприємства позивача і не може бути підставою для застосування санкцій ПП "Давидівський гранкар'єр".

За таких обставин покупець не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства продавця, якщо він виконав усі передбачені законодавством умови щодо декларування податкових зобов'язань та сплати необхідних податків до бюджету та має всі документальні підтвердження розміру своїх валових витрат на податкового кредиту.

Така ж правова позиція неодноразова викладена в постановах ВСУ .

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем неправомірно нараховані позивачу зобов'язання з податку на додану вартість в сумі основного платежу - 27088 грн. та застосованих штрафних санкцій - 6772 грн. та з податку на прибуток підприємств в сумі основного платежу - 135440 грн. і нарахованих штрафних санкцій.

Щодо нарахування податкових зобов'язань по податку на прибуток підприємств у зв'язку з ремонтом основних засобів, то в акті перевірки зазначено, що позивачем відбулось поліпшення основних фондів при технічному обслуговуванні ДСЗ шляхом установки живильника ТК15 (в зборі з бункером). Крім того підприємством в 2008 році проводилось поліпшення о/ф при технічному обслуговуванні техніки, дробильних установок, цеху по виготовленню плитки та інших агрегатів, що відображено в бухгалтерських проведеннях оборотно сальдової відомості по рах.631 та підтверджується прибутковими накладними на отримання запчастин (пров. Дт207-Кт631) та актами на списання тих же запчастин (пров. Дт 23-Кт.201) в загальній сумі 262345 грн. (а.с. 24-25 т.1).

Судом першої інстанції встановлено, що в порушення вимог п.5.2 Наказу ДПА від 22.12.2010, №984 "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" в акті перевірки №1123/23-0/31962503/0110 від 30.05.2011 року викладено лише факти виявлених порушень без будь-яких посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів, зміст порушень викладений нечітко, не зазначено період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому до акта не додано письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень, не зазначено первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Висновки про порушення позивачем податкового законодавства в акті перевірки відображені на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтверджених доказів.

За вимогою суду відповідачем надано письмове пояснення з переліком ТМЦ, використання яких, на думку ДПІ, є поліпшення основних фондів (а.с. 133-134 т.2).

Згідно пояснень за 2 квартал 2008 року поліпшення відбулось на суму 43506 грн., а саме: квітень 2008 року - ПРФ 18 ПТ 10 СБ (матрац із матеріалу Х12М) 1 шт. нв суму без ПДВ 17673 грн.; травень 2008 року - броня конуса КМД -1200 (м.11171) 1 шт. на суму без ПДВ 10833 грн.; червень 2008 року - плита дробяща подвижна 1 шт. та неподвижна 1 шт. на суму без ПДВ 15833 грн..

Однак, шляхом математичного складення сум встановлено, що загальна сума ТМЦ складає 44339 грн., а не 43506 грн., як зазначено в поясненнях.

Крім того, в поясненнях зазначено, що на неправомірне формування валових витрат у 3 кварталі 2008 року вплинуло використання, в тому числі, в серпні 2008 року валу ведучого 1 шт. на суму без ПДВ -13000 грн. на загальну суму 29885 грн. та в вересні 2008 року ПРФ 18ПТ 10 СБ комп. 1 на суму 7800 грн. Однак, згідно даних бухгалтерського обліку за 2008 рік вал ведучий екг 13000 грн., (накладна №74 від 26.08.2008 року), ПРФ 18 ПТ10 7800 грн. (накладна №90 від 30.04.2008 року) на кінець 2008 року залишились на складі невикористаними, що підтверджується журналом-ордером і відомостями по рахунку 207 за 2008 рік, (а.с.135-140 т.2).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що витрати підприємства щодо заміни запчастин є технічним обслуговуванням обладнання, а не поточним ремонтом основних засобів з огляду на наступне.

За таких обставин з огляду на зміст документів, щодо впровадження на підприємстві системи технічного огляду, періодичності та порядку його проведення, за допомогою зазначеного в поясненнях інспектора устаткування, на підприємстві здійснювалось періодичне технічне обслуговування обладнання, що використовується підприємством для здійснення господарської діяльності позивача.

Отже, суд першої інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, постановив обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195,196,200,205,206,212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Житомирському районі залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 1 лютого 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: ОСОБА_6 ОСОБА_2

ОСОБА_1

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 підприємство "Давидівський гранкар'єр" с.Давидівка,Житомирський район, Житомирська область,12415

3- відповідачу ОСОБА_4 податкова інспекція у Житомирському районі пл. Перемоги, 2,м.Житомир,10014