Ухвала суду № 52965596, 22.09.2015, Рівненський міський суд Рівненської області

У Х В А Л А

Справа № 569/13000/15-к

22 вересня 2015 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області Наумов С.В., розглянувши клопотання слідчого СВ Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області лейтенанта міліції ОСОБА_1, про надання дозволу на затримання підозрюваного з метою приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області лейтенант міліції ОСОБА_1 звернувся в суд з клопотанням, яке погоджено із прокурором прокуратури м. Рівне ОСОБА_2, про надання дозволу на затримання підозрюваного з метою приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання, зазначив, що ОСОБА_3 будучи 25.01.2011 засудженим Київським районним судом м. Сімферополя Автономної Республіки Крим за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ст. 198 КК України до покарання у виді 6 років позбавлення волі, на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий умисний корисливий злочин проти власності.

Так, ОСОБА_3, 04.11.2014, у невстановлений досудовим слідством час, перебуваючи на зупинці неподалік «Поліклініки № 3», що по вул. Грушевського в м. Рівне, діючи умисно, повторно, з метою заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, ввівши в оману ОСОБА_4 щодо дійсності своїх злочинних намірів, шляхом обману, під приводом отримання майна в користування на два дні на умовах оренди, незаконно заволодів ноутбуком марки «Acer Aspire E1-531G-20206G75Mnks» з серійним номером NXM 58EU0043080EE671601, вартістю 6854,00 грн., який належить останньому, однак в подальшому ОСОБА_3 ноутбук не повернув, чим завдав потерпілому ОСОБА_4 майнової шкоди на вищевказану суму.

Окрім цього, ОСОБА_3, 31.08.2015, у невстановлений досудовим слідством час, перебуваючи біля терміналу «ПриватБанк», що в м. Рівне по вул. Київська, 26В, діючи умисно, повторно, з метою заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, ввівши в оману ОСОБА_5 щодо дійсності своїх злочинних намірів, шляхом обману, під приводом допомоги в поверненні його втраченого мобільного телефону, незаконно заволодів грошовими коштами в сумі 700,00 гривень, чим завдав потерпілому ОСОБА_5 майнової шкоди на вищевказану суму.

Вина підозрюваного ОСОБА_3 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами зокрема: протоколами заяви про вчинення кримінальних правопорушень; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4 від 14.11.2014; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 15.11.2014; протоколом предявлення особи для впізнання від 07.09.2015; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 від 08.08.2015; протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_7 від 08.09.2015.

Слідчий вказує, що ОСОБА_3 на даний час підозрюється у вчиненні злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, тобто він на шлях виправлення не став, що дає підстави вважати, що ОСОБА_3 у подальшому буде вчиняти інші кримінальні правопорушення корисливої спрямованості, що у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є ризиком. ОСОБА_3 офіційно не працює, живе за рахунок вчинення злочинів, на даний час постійного місця проживання не має, тобто у подальшому може здійснювати переховування від суду у разі не продовження застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України є ризиком. 09.09.2015 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні вказаних інкримінованих кримінальних правопорушень, тому є підстави вважати, що перебуваючи на волі у випадку не обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, він зможе незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні шляхом зміни показань, що у відповідності до п.3, ч.1 ст.177 КПК України є ризиком. Таким чином, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177КПК України.

Також вказує, що в ході досудового розслідування ОСОБА_3 з серпня 2014 року згідно допиту свідка ОСОБА_8, рапортів оперуповноваженого ВКР Рівненського МВ ОСОБА_9 та старшого оперуповноваженого ВКР Рівненського МВ ОСОБА_10 за адресою тимчасового місця проживання відсутній, місце його перебування по теперішній час невідоме.

Беручи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_3 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності переховується від органів досудового розслідування, двічі не прибув на розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначеного ризику застосуванням більш мяких запобіжних заходів, просить клопотання задовольнити.

В судовому засіданні слідчий Микитюк П.О. та прокурор Соботюк О.О. клопотання підтримали, просили суд його задовольнити.

Заслухавши слідчого та прокурора в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає до задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 188 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 189 КПК України, суд не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу.

Частиною 4 цієї ж статті, слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що: 1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду; 2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, а також те, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ст. 198 КК України; наявність ризиків зазначених у клопотанні про застосування запобіжного заходу; переховування останнього від органів досудового розслідування, у звязку з чим його оголошено в розшук; що ухилення підозрюваного ОСОБА_3 від явки до суду перешкоджає розгляду клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід надати дозвіл на затримання з метою його приводу для розгляду клопотання.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 40, 131, 132, 176-178, 183-189, 200 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити.

Надати дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Крим, громадянина України, не одруженого, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, без постійного місця проживання, раніше судимого, для його участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Після затримання підозрюваного ОСОБА_3 доставити його до слідчого судді Рівненського міського суду не пізніше тридцяти шести годин з моменту затримання, а також негайно вручити копію даної ухвали підозрюваному.

Ухвала втрачає законну силу з моменту приводу підозрюваного до суду, чи по закінченню двох місяців із дати постановлення ухвали тобто 20 листопада 2015 року або відкликання ухвали прокурором.

Адреса та телефон слідчого: м. Рівне, вул. Пушкіна, 4, тел. (0362) 679401, моб. НОМЕР_1.

Копію ухвали для виконання направити в Рівненський МВ УМВС України в Рівненській області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Рівненського міського суду С.В. Наумов