Рішення № 5294512, 28.07.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

28 липня 2009 р. Справа 7/115-09

за позовом: Вінницької міської ради, м.Вінниця

до: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Вінниця.

про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки

та за зустрічним позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

до Вінницької міської ради

про визнання недійсним та скасування п. 3 рішення Вінницької міської ради від 27.02.2009 року № 2280.

Головуючий суддя Банасько О.О.

Cекретар судового засідання Юрчак Л.C.

Представники

Вінницької міської ради, Малашкін М.А. - головний спеціаліст, довіреність № 7 від 03.01.2009 року.

Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - довіреність № б/н від 01.06.2007 року.

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про розірвання договору оренди земельної ділянки від 04.09.2006 року зареєстрованого в реєстрі за № 2396, скасування державної реєстрації договору від 29.09.2006 року № 040600100234 у Вінницькій регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" та зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку шляхом підписання акту прийому-передачі.

Ухвалою від 15.05.2009 року порушено провадження у справі № 7/115-09 та призначено до розгляду на 16.06.2009 року.

Позивач в судове засідання 16.06.2009 року не з'явився та виконав вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі. При цьому суд констатує що про час та місце судового засідання позивач повідомлений належним чином, оскільки 16.06.2009 року від нього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи мотивоване тим, що його представник перебуває у відпустці.

Враховуючи неявку в судове засідання позивача, ненадання витребуваних судом документів розгляд справи було відкладено до 14.07.2009 року.

09.07.2009 року відповідач подав зустрічну позовну заяву про визнання недійсним та скасування п. 3 рішення Вінницької міської ради від 27.02.2009 року № 2280 щодо визнання таким, що втратило чинність рішення Вінницької міської ради від 25.05.2006 року.

В обґрунтування пов'язаності первісного та зустрічного позову СПД ФО ОСОБА_4 посилається на те, що підставою первісного позову є рішення від 27.02.2009 року № 2280, один із пунктів якого і просить позивач за зустрічним позовом визнати недійсним.

14.07.2009 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги позивача не визнає вважаючи їх безпідставними посилаючись при цьому на наступні обставини: СПД ФО ОСОБА_1 виконує умови договору оренди належним чином, даний договір укладено у формі передбаченій законом та пройшов державну реєстрацію; причиною відсутності будівельних робіт на орендованій ділянці вказано наявність в провадженні судів різних юрисдикцій судових спорів між мешканцями прилеглих до орендованої земельної ділянки домоволодінь та Орендарем, які вирішились на користь останнього; помилковість та безпідставність прийнятого 27.02.2009 року рішення міською радою прийнятого всупереч наявним судовим рішенням та нормам законодавства; пропозиція про розірвання договору на адресу орендаря не надходила.

Також 14.07.2009 року позивач надав відзив на зустрічну позовну заяву, в якому погоджується з обставинами наведеними в зустрічній позовні заяві, зокрема з тим, що Вінницькою міською радою під час прийняття рішення № 2280 від 27.02.2009 року не було враховано рішення судів в справах щодо скасування рішень Вінницької міської ради від 11.10.2005 року та від 25.05.2006 року.

У зв'язку з необхідністю витребування додаткових документів розгляд справи було відкладено до 28.07.2009 року.

Також ухвалою від 14.07.2009 року зустрічний позов Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 прийняти до провадження та призначити для спільного розгляду з первісним.

За письмовим клопотанням представників позивача та відповідача справа розглядається без здійснення технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Рішенням Вінницької міської ради від 25.05.2006 року № 124 "Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельних ділянок в оренду" було затверджено проект відведення земельної ділянки та передано ФОП ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку на розі вулиць 30-річчя Перемоги та Л.Чайкіної площею 0,0806 га для комерційного використання терміном на 10 років.

Відповідно до зазначеного рішення міської ради 04.09.2006 року між Вінницькою міською радою та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки. При цьому судом встановлено, що даний договір зареєстровано в Вінницькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.09.2006 року за № 040600100234.

29.09.2006 року згідно акту прийому-передачі земельної ділянки зазначену земельну ділянку було передано відповідачу.

Як вказує позивач за первісним позовом, відповідно до абзаців 2, 3 п. 30 договору оренди орендар зобов'язаний приступити до використання орендованої земельної ділянки після підписання акту прийому-передачі земельної ділянки та використовувати земельну ділянку відповідно до мети, яка визначена в п. 8 договору - з метою несільськогосподарського використання для комерційного використання (будівництва, експлуатації та обслуговування магазину).

За посиланням Вінницької міської ради станом на час розгляду справи в суді орендована земельна ділянка не використовується відповідно до мети в зв'язку з чим Вінницькою міською радою 27.02.2009 року було прийнято рішення № 2280 яким було визнано таким, що втратило чинність рішення Вінницької міської ради від 25.05.2006 року № 124.

Слід зауважити, що саме прийняття рішення Вінницькою міською радою 27.02.2009 року за № 2280 слугувало підставою для звернення до відповідача за первісним позовом з пропозицією про розірвання договору та подачі позову до суду.

Разом з тим як зазначає СПД-ФО ОСОБА_1 у своєму відзиві № 01/07/3-АС від 14.07.2009 року він не зміг приступити до використання земельної ділянки за призначенням, оскільки починаючи з осені 2006 року у використанні орендованої земельної ділянки йому почали чинити опір мешканці прилеглих до земельної ділянки будинків, посилаючись на те, що ця земля є їхньою власністю. Як вказує відповідач за первісним позовом мешканці прилеглих до орендованої ділянки будинків неодноразово звертались з позовними заявами до судів різних інстанцій, заявами до правоохоронних органів, органів влади тощо.

Зокрема, останній посилається на те, що судами протягом тривалого часу розглядалися позовні вимоги гр. ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Вінницької міської ради та ОСОБА_1 про визнання неправомірним рішення Вінницької міської ради (про складання проекту відведення земельної ділянки) та рішення Вінницької міської ради від 25.05.2006 року № 124 (про затвердження проекту відведення та укладення договору оренди земельної ділянки) та визнання права власності на земельну ділянку. В підтвердження наведеного відповідачем надано належним чином завірені копії рішення Ленінського районного суду м. Вінниці, згідно якого в позові відмовлено та ухвали апеляційного суду Вінницької області від 28.01.2008 року згідно якої рішення Ленінського районного суду залишено без змін.

Крім того, Київським апеляційним адміністративним судом у справах № 22-а-1350/08 та № 22-а-3955/08 підтверджено правомірність та правильність розгляду позовних вимог громадян ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за нормами цивільного процесу, а не адміністративного процесу (ухвала Київського апеляційного суду від 04.11.2008 року).

Як наголошує у відзиві відповідач за первісним позовом і з чим погоджується суд, Вінницькій міській раді було відомо про розгляд вказаних вище судових справ та їх результати виходячи з того, що остання була стороною у судовій справі.

Як вбачається із долучених до відзиву від 14.07.2009 року № 01/07/3-АС бухгалтерських документів (платіжні доручення, податкові декларації, квитанції тощо) СПД-ФО ОСОБА_1 свої зобов'язання в частині сплати орендної плати та земельного податку з моменту підписання договору і на момент розгляду справи в суді виконував в повному обсязі сплачуючи відповідні платежі.

Розглядом зустрічного позову судом встановлено, що в обґрунтування неправомірності та незаконності п.3 рішення Вінницької міської ради від 27.02.2009 року № 2280 СПД-ФО ОСОБА_1 посилається на те, що приступити до використання земельної ділянки відповідно до мети вказаної у договорі оренди не було можливості в зв'язку з обставинами, які знаходились поза його волею - судові процеси щодо права власності на орендовану земельну ділянку. При цьому позивач за зустрічним позовом вказує про те, що Вінницькій міській раді було відомо про вказані обставини, однак всупереч цьому вона прийняла оспорюване рішення.

Слід зауважити, що у відзиві на зустрічну позовну заяву від 13.07.2009 року Вінницька міська рада підтверджує факт наявності та інформованості про судові спори пов'язані із земельною ділянкою наданою в оренду СПД-ФО ОСОБА_1 та неврахуванням результатів розгляду судових спорів при винесенні оскаржуваного рішення від 27.02.2009 року № 2280.

В письмових поясненнях, які було надано Вінницькою міською радою 28.07.2009 року остання, посилаючись знову ж таки на рішення Ленінського районного суду м.Вінниці від 29.11.2007 року у справі № 2-4001/07 та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 28.02.2008 року, відповідач за зустрічним позовом (Вінницька міська рада) позовні вимоги за ним визнає.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку про відмову в частині вимог за первісним позовом щодо розірвання договору оренди та зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку шляхом підписання акту прийому-передачі, припинення провадження у справі в частині вимог щодо скасування державної реєстрації договору від 29.09.2006 року № 040600100234 у Вінницькій регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" та задоволення зустрічного позову в повному обсязі виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною 3 ст.291 Господарського кодексу України встановлено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1-4 ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про те, що намір змінити або розірвати договір може бути реалізований за погодженням з іншою стороною. У випадках коли сторони не досягли домовленості щодо зміни або розірвання договору, а одностороння зміна/розірвання договору не допускається, заінтересована сторона має право звернутися до суду із відповідним позовом.

Тобто, у разі відсутності реалізації однією із сторін механізму по розірванню договору передбаченого статтею 188 Господарського кодексу України (надіслання пропозиції, відсутність згоди на розірвання або ненадання відповіді протягом 20 днів) у суду відсутні підстави для розірвання договору.

Аналогічна позиція прослідковується в постанові Верховного Суду України від 30.12.2008 року у справі № 31/563 та постанові Вищого господарського суду України від 11.02.2009 року № 16/90.

Як встановлено судом, позивачем за зустрічним позовом всупереч вимогам ухвал суду від 15.05.2009 року, від 16.06.2009 року, від 14.07.2009 року не надано доказів надіслання листа з пропозицією про розірвання договору (лист від 30.03.2009 року № 04-3-11-2254). В письмовому поясненні, яке надійшло до суду 28.07.2009 року Вінницька міська рада вказує, що фіскальний чек, який підтверджує факт надіслання вказаного вище листа втрачено. Інших доказів на підтвердження надіслання листа від 30.03.2009 року № 04-3-11-2254 чи інших пропозицій про розірвання договору Вінницькою міською радою станом на 28.07.2009 року суду не надано.

Крім того, розглядаючи первісний позов суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Законодавець у ч.1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" передбачив, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст. ст. 24, 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Разом з тим, зважаючи на той факт, що СПД-ФО ОСОБА_1 належним чином виконує свої зобов'язання по сплаті орендної плати та платі за землю (навіть фактично не приступивши до використання земельної ділянки) та те, що невикористання земельної ділянки відповідно до умов договору від 04.09.2006 року було зумовлено наявністю судових спорів щодо права власності на останню, суд дійшов висновку про те, що в даному випадку, виходячи із встановлених станом на 28.07.2009 року обставин, відсутні підстави вважати порушення договору відповідачем за первісним позовом істотним.

Стосовно заявленої вимоги про скасування державної реєстрації договору від 29.09.2006 року № 040600100234 у Вінницькій регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" суд вважає, що остання не підлягає розгляду в господарських судах з огляду на наступне.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), яка визначає підвідомчість справ господарським судам, спори за позовами про скасування державної реєстрації договору до підвідомчості господарських судів не віднесено.

При цьому слід зауважити, що позивачу за первісним позовом слід було врахувати, що подібна вимога мала б заявлятись не до СПД-ФО ОСОБА_1, а до Вінницької регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" з огляду на характер спірних правовідносин та предмет позовної вимоги, що в свою чергу виключало б провадження за такою вимогою в порядку господарського судочинства.

З урахуванням викладеного провадження у справі слід припинити відповідно п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки така позовна вимога не підлягає розгляду у господарських судах України.

Розглядаючи зустрічний позов суд дійшов висновку про його задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Згідно ст.19 Закону України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Слід зазначити, що приймаючи рішення 27.02.2009 року про визнання таким, що втратив чинність п.3 рішення від 25.05.2006 року № 124 Вінницька міська рада посилалась, крім іншого, на ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування" .

Однак, згідно положень вказаної статті та ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування" до компетенції міської ради не входить право визнавати нечинним чи скасовувати раніше прийняті радою рішення.

Слід зауважити, що прийняття Вінницькою міською радою 27.02.2009 року оспорюваного рішення передувало в часі оприлюдненню рішення Конституційного суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009 року (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення зустрічного позову.

Крім того, розглядаючи зустрічний позов з огляду на характер заявлених у ньому вимог, суд дійшов висновку про підвідомчість даного предмету позову господарським судам.

Вказаний висновок зроблено судом виходячи із аналізу п.п. 14, 15 Рекомендації президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 27.06.2007 року № 04/5-120, п.6 інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України " від 12.03.2009 року № 01-08/163, п.1 пункт інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)" від 21.01.2009 року № 01-08/33.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Проте, всупереч наведеним нормам, позивач за первісним позовом не надав доказів та не довів факт реалізації ним механізму розірвання договору в порядку встановленому ст.188 Господарського кодексу України - доказів фактичного звернення з відповідною заявою до відповідача та отримання відмови останнього в розірванні договорів чи відсутності відповіді протягом 20 днів з моменту одержання відповідної пропозиції.

При цьому суд зауважує, що відмова в позові не позбавляє позивача за первісним позовом права звернутись до суду з аналогічним предметом позовних при умові дотримання встановленого ст.188 Господарського кодексу України порядку розірвання договору.

Принагідно суд зазначає, що Вінницька міська рада також не позбавлена права звернутися з окремим позовом до суду про скасування державної реєстрації договору від 29.09.2006 року № 040600100234 у Вінницькій регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" визначивши належним чином суб'єктний склад даного спору та його підвідомчість.

В зв'язку з тим, що в задоволенні первісного позову суд відмовив, витрати понесені Вінницькою міською радою на сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення за подання цього позову покладаються на неї відповідно до ч.5 ст.49 ГПК України.

Оскільки суд задовольнив зустрічний позов, витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені СПД-ФО ОСОБА_1 підлягають віднесенню на відповідача за зустрічним позовом відповідно до ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 26, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", ст.1, ч.ч. 3, 4, ч.1 ст.32 Закону України "Про оренду землі", ч.2 ст.651 ЦК України, ч.ч.1-4, ст.188, ч.3 ст.291 Господарського кодексу України , ст.ст. 4-3, 4-5, 12, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 49, п.1 ч.1 ст.80, ст.ст. 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Відмовити в задоволенні первісного позову в частині вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки від 04.09.2006 року зареєстрованого в реєстрі за № 2396 та зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку шляхом підписання акту прийому-передачі.

2. В частині вимог по первісному позову щодо скасування державної реєстрації договору від 29.09.2006 року № 040600100234 у Вінницькій регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" провадження у справі припинити.

3. Зустрічний позов задовольнити повністю.

4. Визнати недійсним пункт третій рішення Вінницької міської ради від 27.02.2009 року № 2280 щодо визнання таким, що втратило чинність, рішення Вінницької міської ради від 25.05.2006 року № 124.

5. Стягнути з Вінницької міської ради, вул.Соборна, 59, м.Вінниця, 21100 (ідентифікаційний код -25512617) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 21027 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) 85 грн. 00 коп. відшкодування витрат пов'язаних із сплатою державного мита та 315 грн. 00 коп. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

7. Копію даного рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.

Суддя Банасько О.О.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 03 серпня 2009 р.

віддрук.3 прим.:

1 - до справи.

2 - Вінницька міська рада, вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 2110.

3 - СПД ФО ОСОБА_1, АДРЕСА_2, 21036.