Ухвала суду № 52925427, 21.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/105/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Середа О. Ф.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченка К.В.

ОСОБА_1

при секретарі: Величко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного уравління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2015р. по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ''Будівельно-монтажне управління №13" до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2015р. товариство з обмеженою відповідальністю ''Будівельно-монтажне управління №13"(далі ТОВ "БМУ №13") звернулось в суд із позовом до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 3.11.2014р. за №0002552203 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість на 155750,00грн. (103833,00грн.- основний платіж, 51917 грн. - штрафна (фінансова санкція).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Первомайською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Миколаївській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариство з обмеженою відповідальністю ''Будівельно-монтажне управління №13" з питань перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТОВ "Будконсалтсервіс" за період лютий, березень 2014р. з ТОВ "Мегабудкомпані - 2014" за період липень 2014р. та з ТОВ "Альдебуд" за період - квітень 2014р..

За наслідками перевірки ДПІ складено акт перевірки від 22.10.2014р. за №3250/22/19292502, у висновках якого зазначено про порушення позивачем вимог п.198.6 ст.198 ПК України внаслідок чого ТОВ ''Будівельно-монтажне управління №13" занижено суму податку на додану вартість, що належить перерахуванню до бюджету, в розмірі 103833,0 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 3.11.2014р. за №0002552203, яким, позивачеві збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на 155750грн. (103833грн. - основний платіж, 51917грн. - штрафна (фінансова санкція).

Позивач вважає, що висновки акта перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідають існуючим фактичним обставинам та діючому податковому законодавству, у зв'язку з чим є протиправними. Посилаючись на зазначені обставини позивач просив позов задовольнити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2015р. адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення від 3.11.2014р. за №002552203, що було прийнято Первомайською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Миколаївській області.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що платником податку надані усі необхідні первинні документи податкового та бухгалтерського обліку на підтвердження реальності господарських операцій, а тому посилання ДПІ про порушення допущенні контрагентами постачальниками у другому ланцюгу не позбавляє права позивача на формування податкового кредиту.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань достовірності та своєчасності нарахування та сплати податків по взаємовідносинам з ТОВ "Будконсалтсервіс" за період лютий, березень 2014р. з ТОВ "Мегабудкомпані - 2014" за період липень 2014р. та з ТОВ "Альдебуд" за період - квітень 2014р. ДПІ 22 жовтня 2014р. складено акт за №3250/22/19292502 (а.с.9-23), в якому вказано на порушення платником податку вимог ст.198ПК України, що призвело до заниження ПДВ на суму 103833грн. За результатами проведеної перевірки ДПІ 3 листопада 2014р. прийнято податкове повідомлення-рішення за №0002552203 (а.с.8), яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ за основним платежем 103833грн., за штрафними санкціями 51917грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки ДПІ про те, що: по ТОВ "Будконсалтсервіс" - відсутні ТТН, до перевірки не були наданий договір, за результатами перевірки підприємство відсутнє за місцемзнаходження, контрагенти по другому ланцюгу постачання не декларували свої взаємовідносини з постачальниками; по ТОВ "Мегабудкомпані - 2014" не надано договір, підприємство відсутнє за своїм місцем, на дату складання акту свідоцтво платника ПДВ було анульовано; по ТОВ "Альдебуд" не надано договір, відсутня довідка про вартість виконаних робіт.

Перевіряючи правомірність і підстави прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, судова колегія виходить з наступного.

За правилами ст.9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Дані правові норми визначають, що до складу валових витрат (а отже витрат, на підставі яких може бути сформованих податкових кредит) можуть бути віднесені витрати, що безпосередньо повязані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та реалізацією продукції, робіт, послуг, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності та підтверджені належними та достатніми первинними документами.

За правилами ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (п.198.6).

На підтвердження реальності господарських операцій платником податку до перевірки надані первинні документи, а саме: по ТОВ "Будконсалтсервіс"- договір підряду №0303/1 від 3.03.2014р. на проведення будівельних робіт (а.с.24-27), довідку про вартість виконаних робіт за березень 2014р. (а.с.28-32), акти прийому передачі виконаних робіт за березень 2014р. (а.с.29-35), рахунок фактуру (а.с.36-38), видаткові накладні (а.с.39,40,43,45-47,49), податкові накладні (а.с.50-59), платіжні доручення на підтвердження факту оплати послуг (а.с.60-63); по ТОВ "Мегабудкомпані - 2014" договір підряду №1/07/14 від 1.07.2014р. на проведення робіт з реконструкції комплексу будівель та споруд (а.с.75-77), довідку про вартість виконаних робіт за серпень 2014р. (а.с.78), акт виконаних робіт за серпень 2014р. (а.с.79-82), податкові накладні (а.с.83), платіжні доручення (а.с.85); по ТОВ "Альдебуд" договір підряду №4/04/14 від 1.04.2014р. на проведення робіт по реконструкції комплексу будівель та споруд і станції нейтралізації (а.с.64-66), довідка про вартість виконаних робіт та послуг за березень 2014р. (а.с.67), акт прийому передачі виконаних робіт за квітень 2014р. (а.с.68-71), податкові накладні (а.с.72), платіжні доручення на оплату виконаних робіт (а.с.74).

Отже, позивачем до перевірки надані усі первинні документі, які підтверджують реальність господарських операцій, їх оплату.

Під час перевірки усіх обставин по справі в суді апеляційної інстанції, представник ДПІ, на підтвердження своєї позиції посилався на відсутність ТТН та на те, що контрагенти постачальники у другому ланцюгу постачання не декларували взаємовідносини з постачальниками, а тому позивач не мав право на формування податкового кредиту по цим операціям від зазначених контрагентів.

Судова колегія вважає, що аналіз вищенаведених правових норм вказує на те, що якщо добросовісний платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо документального підтвердження розміру валових витрат, податкового кредиту та фактичного здійснення господарських операцій, він не може бути позбавлений права на формування валових витрат та податкового кредиту.

В даному випадку визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, якій тільки містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Сам по собі факт недобросовісності учасників господарських правовідносин (контрагентів), які постачають товари (послуги) не може слугувати підставою для притягнення до юридичної відповідальності субєкта господарювання, який виконав зобовязання по правочинам та по сплаті податку на додану вартість в ціні придбаного товару та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту та фактичного здійснення господарських операцій.

Що стосується посилань ДПІ в акті перевірки на відсутність ТОВ "Будконсалтсервіс", ТОВ "Мегабудкомпані - 2014" за адресою та не підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом по другому ланцюгу, то судова колегія вважає, що складання акту про відсутність платника податку за місцем знаходження та відсутність документів по господарським операціям з іншим контрагентом не позбавляють права позивача на формування податкового кредиту з цими контрагентами.

Виходячи з наведеного судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно встановлено, що наданими до перевірки первинними документами бухгалтерського та податкового обліку позивачем доведений факт реальності господарських операцій з ТОВ "Будконсалтсервіс", ТОВ "Мегабудкомпані - 2014", ТОВ "Альдебуд" та відповідно оплату таких послуг.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2015р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:Ю.М. Градовський

Судді: К.В.Кравченко

ОСОБА_1