Ухвала суду № 52925425, 22.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/2159/15-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді доповідача ОСОБА_1 суддів ОСОБА_2 ОСОБА_3за участю: секретаряОСОБА_4

представника позивача ОСОБА_5 (довіреність від 27.11.2014 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2015 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонській тепличний комбінат» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Херсонський тепличний комбінат» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції ГУ ДФС у Херсонській області № НОМЕР_1 від 17.05.2015 року, яким було збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на 914757 гривень та штрафними санкціями у сумі 457378,50 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта камеральної перевірки, які стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, щодо заниження суми податкових зобовязань, заявлених у податковій декларації з ПДВ за березень 2015 року через неправомірне формулювання рядка 20.2 розділу ІІІ та рядка 27 розділу ІV податкової декларації з ПДВ за березень 2015 року, графи 7 у таблиці (Д2) додатку 2 до декларації з ПДВ за березень 2015 року, є необґрунтованими.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2015 року позов задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ДПІ, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі зясовано, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій декларації з ПДВ ТОВ «Херсонський тепличний комбінат» за березень 2015 року, поданої 20.04.2015 року, результати якої оформлено актом від 19.05.2015 року №166/21-03-15-02/37238536.

В ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.п. 8 п. 5 роз. V, п. 3 роз. ІХ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966, п.п. «а» п. 33 підроз. 2 розділу ХХ ПК України, а також п. 5 роз. ІХ зазначеного Порядку, підпункту «а» п. 33 підроз. 2 розділу ХХ ПК України у таблиці 1(Д2) (додаток 2) декларації з ПДВ за березень 2015 року внаслідок чого занижено суму податкових зобовязань, заявлених у податковій декларації з ПДВ за березень 2015 року на 914757 гривень.

Суть порушень, за висновком податкового органу, полягала в тому, що позивачем неправомірно сформовано рядок 20.2 розділу ІІІ та рядок 27 розділу ІV податкової декларації з ПДВ за березень 2015 року у розмірі 2500000 гривень, а також неправомірно сформовано графу 7.

За наслідками перевірки ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 17.05.2015 року, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на 914757 гривень та штрафними санкціями у сумі 457378,50 гривень.

Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване повідомлення-рішення прийняте податковим органом неправомірно, безпідставно та з порушенням положень чинного податкового законодавства України.

Колегія суддів такий висновок суду першої інстанції вважає правильним, з огляду на наступне.

У відповідності до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.7. ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. N 71-VIII, що набрав законної сили з 01.01.2015 року, запроваджена система електронного адміністрування податку на додану вартість стаття 2001 Податкового кодексу України.

Так Пунктом 2001.1 статті 2001 Податкового кодексу України передбачено, що система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Враховуючі положення пункту 35 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України та вимог постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» від 16.10.2014 року № 569, система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період з 01.01.2015 року по 01.07.2015 року (або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі, а з 01.07.2015 року - на постійній основі. При цьому вказана система електронного адміністрування не вносить змін до загальних принципів справляння ПДВ, об'єкту оподаткування, формування податкових зобов'язань та податкового кредиту, а також права на отримання бюджетного відшкодування.

Отже, аналіз вищезазначених норм дозволяє визначити сукупність підстав для отримання платником податку (позивачем у цій справі) бюджетного відшкодування, до яких відносяться: фактична оплата податку отримувачем товарів послуг у попередніх та звітному податкових періодах, та наявність позитивного значення суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

Згідно з п. 2001.4 ст. 2001 ПКУ на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти: а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу; б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку.

Пунктом 33 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, відємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок відємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість №966 від 23 вересня 2014 року було затверджено нову форму декларації з ПДВ, в якій для сум залишків відємного значення, непогашених станом на 01.02.2015 року, передбачено окремий розділ IV.

Як правильно було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, декларацію з ПДВ з додатком 2 за березень 2015 року позивачем було надано ДПІ у м. Херсоні засобами електронного зв'язку 20.04.2015 року з дотриманням вищезазначених вимог. В декларації позивачем було зазначено в рядку 18 позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту 914757 гривень. Належне до сплати ПДВ березня 2015 року було погашене від'ємним значенням з ПДВ попередніх податкових періодів, яке задеклароване позивачем рядком 20 та 20.2 декларації з ПДЗ за березень 2015 року.

Згідно Порядку № 966 за рядком 20 декларації з ПДВ відображається від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду рядок 20.1 + рядок 20.2 - рядок 20.3), за рядком 20.2 відображається сума залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, на яку збільшено розмір суми податку, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За рядками 20 та 20.2 у декларації з ПДВ за березень 2015 року позивачем відображено від'ємне значення у сумі 2 500 000 гривень. Вказана сума відповідає додатку 2 до декларації.

В декларації позивач прийняв рішення використати непогашені залишки ПДВ, тому був заповнений додаток 2 та одночасно відображено рішення в рядку 27 та 20.2 декларації .

В додатку 2 Розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року підприємством у графі 7 збільшено розмір суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення, - тобто в березні 2015 року.

Відповідно до підпункту 8 пункту 5 розділу V Порядку рядок 20.2 передбачений для відображення суми залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, на яку збільшено розмір суми податку, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Рядок 20.2 заповнюється в звітному (податковому) періоді, в якому було здійснено таке збільшення. Значення рядка 20.2 відповідає значенню рядка 27.

Пунктом 5 розділу ІХ Порядку передбачено, що значення рядка Усього, в т. ч.: графи 7 таблиці 1 (Д2) (додаток 2) переноситься до рядків 20.2 та 27 декларації поточного звітного (податкового) періоду. У графі 7 Додатка 2 до податкової декларації з ПДВ позивача за березень 2015 року правомірно зазначено суму усього 2500000 грн., яка з дотриманням вимог Порядку та Податкового кодексу України переноситься до рядків 20.2 та 27 декларації поточного звітного (податкового) періоду березня 2015 року. Відповідно рядок 31 податкової декларації з ПДВ декларації складає 3459395 грн., так як його значення має становити різницю: рядків 26 (5959395) та 27 (2500000).

Колегія суддів не приймає доводи апелянта відносно того, що від'ємне значення податку, сформоване до 01.02.2015 року, платник податків має направити на зменшення майбутніх зобов'язань за правилами, які діяли станом на 31.01.2014 року, тільки починаючи з квітня 2015 року, з дати подання декларації за березень 2015 року, а використати для погашення задекларованого в декларації податку не має права. Тобто, маючи у розділі IV декларації значні суми невідшкодованого податку позивач позбавлений можливості перенести необхідну частину такого значення до р.20.2 податкової декларації з ПДВ.

Жодна норма Податкового кодексу України та Порядку не визначає термін, з якого платник податку за власним бажанням враховуватиме залишки від'ємного значення (бюджетного відшкодування) з ПДВ за старими правилами чи враховуватиме зазначені суми (або їх частину) у складі від'ємного значення р. III декларації.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що саме заява платника податків є подією, з якою повязане збільшення розміру суми податку, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні, та одночасне збільшення податкового кредиту. Заповнення такої заяви у складі декларації (починаючи з лютого 2015 року) є достатньою підставою для включення заявлених у ній залишків ПДВ до податкового кредиту в цій же декларації. Платник податків самостійно вирішує, коли (в складі якої декларації) подати заяву та відобразити непогашені залишки ПДВ, а також напрям їх використання. При цьому всі непогашені залишки ПДВ без проведення перевірок, тобто автоматично, в силу заповнення заяви (додатку 2 до декларації), підлягають врахуванню як у збільшення реєстраційної суми, так і податкового кредиту. Так, якщо платник податків приймає рішення використати непогашені залишки ПДВ, він відображає таке рішення в декларації шляхом заповнення додатку 2. Відповідно, всі такі суми автоматично (без перевірок) мають збільшити реєстраційну суму в силу подання такої заяви (додатку 2 до декларації) та одночасно відображаються в рядку 20.2 декларації.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2015 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонській тепличний комбінат» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області судовий збір у розмірі 5359,20 гривень за подання апеляційної скарги на користь державного бюджету.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя - доповідач: /підпис/ОСОБА_1Судді: /підпис/ОСОБА_2 /підпис/ОСОБА_3