Ухвала суду № 52924812, 22.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 жовтня 2015 рокусправа № 808/657/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року у справі № 808/657/15 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІОН" до Запорізької митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛІОН" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2014/000295/1 від 06.08.2014 Запорізької митниці Міністерства доходів і зборів України (далі - відповідач); скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2014/00503 від 06.08.2014р.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІОН" задоволено.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, відповідач просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судове засідання представники сторін не зявились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ Кліон (Покупець) та Нілс ОСОБА_1, Норвегія (Продавець) було укладено контракт № 21S/2013N від 01.08.2013, відповідно до умов якого Продавець зобовязується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобовязується прийняти у власність від Продавця свіжозаморожену чи охолоджену рибу різних видів та морепродукти (далі товари). За дорученням Продавця безпосереднім відправником може бути інша компанія. Загальна сума Контракту встановлюється відповідно до суми всіх інвойсів і становить суму, що еквівалентна 5000000 доларів США. Контракт набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2014 (а.с. 21-27).

Згідно Інвойсу № 1421238 від 11.07.2014 товар, що поставлявся морожене філе оселедця, 6-10 шт/кг. у кількості 587 карт. короба по 20 кг, вага нетто 17140,00 кг, ціна 1,62 USD, морожене філе оселедця, 5-8 шт/кг. у кількості 101 карт. короба по 20 кг, вага нетто 2020,00 кг, ціна 1,80 USD. Загальна вартість товару 31402,80 USD. Умови поставки: CFR ОСОБА_2, тобто включається у ціну вартість розвантаження з судна та завантаження продукції на автотранспорт. (а.с. 28).

Згідно Інвойсу № 1421229 від 11.07.2014 товар, що поставлявся морожене філе оселедця, 6-10 шт/кг у кількості 965 карт. короба по 20 кг, вага нетто 19300 кг, ціна 1,62 USD, загальна вартість товару 31266,00 USD. Умови поставки: CFR ОСОБА_2, тобто включається у ціну вартість розвантаження з судна та завантаження продукції на автотранспорт. (а.с. 29).

Для проведення митного оформлення поставленого за зазначеним контрактом товару згідно вищевказаних інвойсів, позивачем до митного органу 29.07.2014 подана електронна митна декларація МД-2 № 112050000/2014/017424. Митна вартість товару визначена позивачем за ціною контракту.

Позивачем до митного оформлення були подані наступні документи: контракт № 21S/2013N від 01.08.2013; інвойси №№ 1421238, 1421229 від 11.07.2014; проформа інвойс №1421238 від 11.07.2014; калькуляція постачальника від 11.07.2014; прайс-лист від 08.07.2014; платіжне доручення №510 від 16.07.2014; лист від 25.07.2014 №06-1435 з поясненнями щодо призначення платежу; міжнародні товарно-транспортні накладні №№ 049342, 038827 від 17.07.2014; довідки про транспортні витрати б/н від 17.07.2014; каталог виробника; пакувальні листи; експертний висновок №ОИ-351 від 21.07.2014 Запорізької торгово-промислової палати; договір міжнародних перевезень №М01/01/2012А від 01.01.2012; дублікат ветеринарного свідоцтва від 22.07.2014 серії ГРД-00 №138635 та №138636; сертифікат відповідності від 25.07.2014 №UA1.041.Х005586-14; ветеринарний (санітарний) сертифікат від 17.07.2014 №LT0161861/L2-10923 та №LT011861/L2-10925; сертифікати походження №№ 234068 та 234069 від 17.07.2014; сертифікат якості №№ 52 та 53 від 11.07.2014; експортні декларації №№ 14LTLUA9000140DBDD3, 14LTLUA9000140DCD38 від 17.07.2014.

29.07.2014 по електронній системі, декларанту надійшло повідомлення від митниці про те, що документи, надані до митного оформлення товару не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена та містять розбіжності. Так: 1) вінвойсах №1421229 та №1421238 від 11.07.2014 зазначено умови поставки CFR ОСОБА_2, натомість в митних деклараціях країни відправлення №№14LTLUA9000140DBDD3, 14LTLUA9000140DCD38 від 17.07.2014 пункт поставки не зазначено, що не дає можливості однозначну ідентифікувати партію товару; 2) наявні розбіжності у висновку №ОИ-351 від 21.07.2014 (код товару НОМЕР_1) та в митних деклараціях країни відправлення №№14LTLUA9000140DBDD3, 14LTLUA9000140DCD38 від 17.07.2014 (код товару 030499); 3) висновок ТПП не містить характеристик товару (харчові добавки та приправи), що не дає повної інформації стосовно оцінюваного товару; 4) фактурна вартість згідно графи 22 МД відрізняється від суми, зазначеній в платіжному доручені від 16.07.2014 №п/д у ін. валюті №510.

У звязку з виявленням розбіжностей у позивача вимагалось надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) специфікації.

На повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів, декларантом подано лист постачальника від 04.08.2014 з поясненнями щодо бухгалтерської документації та відсутності специфікацій згідно умов контракту.

06.07.2014 року відповідач надав консультацію про те, що наданих документів недостатньо для підтвердження митної вартості товару. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути прийнятий у звязку з відсутністю у декларанта даних за вартістю операцій з ідентичними товарами (однаковими по всіх ознаках з оцінюваними товарами).

Митну вартість товару, що імпортується, визначено із застосуванням резервного методу, згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України.

Відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основним та другорядними методами з розрахунку для товару №1 - 1,8 долларів США за 1 кг товару (МД №20405001/2014/11647 від 31.07.2014, МД№204050001/2014/11655 від 31.07.2014); для товару №2 2,0 доллара США за 1 кг товару (МД №100250005/2014/124703 від 27.06.2014), про що прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2014/000295/1 від 06.08.2014.

На підставі даного рішення відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2014/00503 від 06.08.2014. У картці як причину у відмові вказано те, що митним органом прийняте рішення про коригування митної вартості.

06.08.2014 позивач подав митному органу нову митну декларацію №112050000/2014/018036, сплативши митні платежі згідно із заявленою митною вартістю товарів та надавши гарантію в розмірі різниці між заявленою митною вартістю та митною вартістю визначеною відповідачем (шляхом грошової застави у розмірі 13526,11 грн.), про що зазначено у графі 47 ВМД.

Не погоджуючись з рішенням Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №112050000/2014/000295/1 від 06.08.2014 та прийнятою карткою відмови №112050000/2014/00503 від 06.08.2014, позивач звернувся до суду з вимогами про їх скасування.

Суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів, задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант, який заявляє митну вартість товару, зобовязаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на обєктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

З матеріалів справи вбачається, що при декларуванні товару позивач визначив його митну вартість, виходячи саме з ціни контракту, що підлягала сплаті згідно його умов, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Як встановлено, судом підставами для витребування додаткових документів стали наявні, на думку відповідача, розбіжності: 1) в інвойсах зазначено умови поставки CFR ОСОБА_2, натомість в митних деклараціях країни відправлення пункт поставки не зазначено, що не дає можливості однозначну ідентифікувати партію товару; 2) наявні розбіжності в висновку від 21.07.2014 та в митних деклараціях країни відправлення; 3) висновок ТПП не містить характеристик товару (харчові добавки та приправи), що не дає повної інформації стосовно оцінюваного товару; 4) фактурна вартість згідно графи 22 МД відрізняється від суми, зазначеній в платіжному доручені у ін. валюті.

Судом вірно зазначено, що позивачем надавався до митного оформлення лист від 04.08.2014, в якому зазначено, що в експортних деклараціях від 17.07.2014 в гр. 44 вказані номера інвойсів від 11.07.2014 №1421229 та №14212338, що надає можливість ідентифікувати партію товару. У гр.54 вказаних декларацій вказано місце складання м.Клайпеда, що відповідає умовам поставки CFR ОСОБА_2, які зазначено в інвойсах.

Щодо відсутності характеристик товару у висновку ТПП, то судом першої інстанції вірно зазначено, що такий висновок не входить до переліку необхідних документів, що б підтверджували митну вартість товару, а тому відсутність у такому висновку певних визначень не впливає на перевірку та розрахунки вартості такого товару.

З аналізу норм статті 53 Митного кодексу України вбачається, що додаткові документи у декларанта вимагається подати лише у разі виявлення розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують саме числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Виявлені ж митницею розбіжності не стосувались розрахунку митної вартості товару або відомостей щодо ціни, що була сплачена за товар.

Щодо того, що фактурна вартість згідно графи 22 МД відрізняється від суми, зазначеній в платіжному доручені від 16.07.2014 №п/д у ін. валюті №510. У листі постачальника від 04.08.2014 надані пояснення щодо зміни вартості товару при відвантаженні, а саме перерахування валютних коштів за платіжним дорученням 3510 від 16.07.2014 здійснювалось на підставі проформи №1421238 від 11.07.2014 на суму 31582,80 дол. США та інвойсу №1421229 від 11.07.2014 на суму 31266,00 дол. США. До погрузки продукції в машину було виявлено невідповідність кількості та було видано інвойс №1421238 від 11.07.2014 на суму 31402,80 дол. США. Таким чином переплата у розмірі 180,00 дол. США буде у подальшому зарахована за майбутні поставки або повернута на першу вимогу покупця.

Таким чином, за наявних під час митного оформлення документів, можливо було визначити митну вартість товару за ціною контракту (метод 1).

При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митним органом не було дотримано процедуру визначення митної вартості імпортованого товару та його митного оформлення відповідно до вимог митного законодавства, у звязку з чим прийняті рішення, оскаржені позивачем, пілягали скасуванню.

Колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року у справі № 808/657/15 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:Н.П. Баранник

Суддя:Н.І. Малиш

Суддя:А.А. Щербак