Ухвала суду № 52924811, 20.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2015 року

справа № 808/7817/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 березня 2015 року у справі № 808/7817/14 за адміністративним позовом Приватного підприємства "ТНВ" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ТНВ" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області ( правонаступник - Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №0003702212 від 20.10.2014, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 50450,00 грн..

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 березня 2015 року адміністративний позов Приватного підприємства "ТНВ" задоволено.

Відповідач не погодився із рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, відповідач просить постанову суду першої інстанції у даній справі скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні просив залишити вимоги апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Відповідач у судове засідання не направив свого представника, про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 15.09.2014 по 19.09.2014 відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП “ТНВ” з питань дотримання вимог діючого податкового законодавства по взаємовідносинам із ТОВ Компанія “УКРПРОМТОРГ”, ТОВ “КСІТІ”, ТОВ “СЕМІКС” та ТОВ “ЛОНГКОМ” за період з 01.01.2014 по 31.05.2014.

За результатами перевірки складено акт №1117/22-12/33175284 від 26.09.2014.

За висновками перевірки встановлено порушення позивачем вимог пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 40360 грн..

На підставі акту перевірки 20.10.2014 було прийнято податкове повідомлення-рішення №0003702212, яким позивачу збільшено грошове зобов’язання з податку на додану вартість на суму 50450 грн. 00 коп., з яких 40360 грн. 00 коп. – основний платіж та 10090 грн. 00 коп. – штрафні (фінансові) санкції.

Позивач, вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним, звернувся до суду з позовом про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погоджується і колегія суддів, виходив з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 24.10.2013 укладено з ТОВ “Компанія “УКРПРОМТОРГ” (виконавець) договір №УТ1857, за умовами якого останній зобов’язується поставити товар, визначений договором та надати транспортні послуги (п.1.1. Договору). Умови поставки товару: виконавець поставляє товар, визначений пп.1.1 п.1 Договору, датою поставки є дата отримання замовником товару на складі замовника згідно з видатковими накладними (п.3.1., 3.2. Договору).

Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) з перевезення товару, податкові накладні, виписані ТОВ “Компанія “УКРПРОМТОРГ”.

Крім того, у перевіряємому періоді, а саме 29.10.2013року позивач уклав з ТОВ “СЕМИКС” договір №С2910, за умовами якого виконавець зобов’язується поставити електротехнічну продукцію та провести ремонтні роботи електротехнічного обладнання на об’єкті, визначеним замовником (п.1.1. Договору). Умови поставки товару: виконавець поставляє товар, визначений пп.1.1 п.1 Договору, датою поставки є дата отримання замовником товару на складі замовника згідно з видатковими накладними (п.3.1., 3.2. Договору).

Судом досліджені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №9510 (щодо модернізації токарно-гвинтонарізного верстата), №7513 (щодо ремонту перетворювача частоти YASKAWA CIMR-АС4А0044), №4520 (щодо ремонту перетворювача частоти); видаткові накладні №8004 від 17.01.2014, №8501 від 18.02.2014, №7007 від 15.01.2014 щодо постачання модулів пам’яті та розширення, підписані позивачем і ТОВ “СЕМИКС”.

Також, позивачем 04.02.2014 укладено з ТОВ “КСІТІ”, як постачальником договір №ТН402, за умовами якого постачальник зобов’язується поставити, а отримувач - прийняти та сплатити у встановлені строки продукцію, зазначену у рахунках (пп.1.1. Договору). Відповідно до пп.3.2., 3.3. Договору умови постачання товару – склад покупця; можлива доставка товару в інше місце, за домовленістю з покупцем.

В матеріалах справи містяться акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №К2502 та №К2703 (щодо проведення робіт з модернізації лінії нанесення флексографії та висічки гофрокартону), №К2802 та №К1703 (щодо модернізації системи різання картону), №К1903 (щодо ремонту перетворювача частоти); видаткова накладна №К703 від 07.03.2014 (щодо постачання плати управління заряду конденсатору, конденсатора силового, трьохфазного випрямляючого модуля, плати управління силових ключів), підписані позивачем і ТОВ “КСІТІ”.

Як з’ясовано судом і не заперечується сторонами у справі, між ТОВ “ЛОНГКОН” та ПП “ТНВ” було досягнуто усної домовленості на проведення ремонтних робіт об'єкту, що визначався позивачем. Згідно наданого акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №303 контрагентом виконано ремонт перетворювача частоти відповідно до рахунку №1905/1 від 19.05.2014.

Реальність здійснених операцій підтверджується зміною у активах позивача відповідно до Виписок з банківських рахунків ПП “ТНВ”.

Судом досліджено податкову звітність позивача з податку на додану вартість за перевіряємі періоди. Операції з ТОВ “Компанія “УКРПРОМТОРГ”, ТОВ “КСІТІ”, ТОВ “СЕМИКС” та ТОВ “ЛОНГКОН” повністю знайшли своє відображення у податковій звітності за відповідні періоди. Зауважень з цього приводу у відповідача немає.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг ( пункт 198.1 ст. 198 ПК України).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 ст. 198 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 ПК України).

Надані позивачем документи первинного бухгалтерського обліку не суперечать правовій (діловій) меті вищевказаних договорів, укладених позивачем з вказаними вище контрагентами. Зауважень з приводу оформлення первинних документів відповідачем в акті не висловлено.

Як встановив суд першої інстанції, виконання договорів підтверджується наданими первинними документами, копії яких приєднані до матеріалів справи.

З наданих первинних документів вбачається, що зобов'язання за договорами були виконані, тобто поставлено товар в кількості, за ціною, в строки і на умовах згідно з вказаними правочинами, надано послуги. Протягом дії угод сторонами було підписано ряд видаткових та податкових накладних, зауважень до оформлення яких відповідач не висловив. Розрахунки були здійснені шляхом перерахування грошових коштів.

Фактичність виконання вказаних договорів та рух активів підтверджено позивачем документально.

Позивач виконав вимоги чинного законодавства України і правомірно, на підставі даних бухгалтерського обліку (первинних бухгалтерських документів), відобразив у даних податкового обліку операції із вказаними контрагентами.

Слід зазначити, що будь-яка неправомірна діяльність контрагентів не може впливати на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення до відповідальності платника податку, оскільки згідно ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або, якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідач, приймаючи оскаржене податкове повідомлення - рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо нереальності здійснення угод, його позиція щодо таких висновків не підтверджена належними доказами чи рішенням суду про визнання договорів недійсними.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо не доведеності відповідачем правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, а тому заявлені позивачем вимоги про його скасування підлягали задоволенню.

Колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 березня 2015 року у справі № 808/7817/14 – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 23.10.2015р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак