Ухвала суду № 52908322, 28.10.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 240/400/15-ц Номер провадження 22-ц/775/639/2015

Головуючий у 1 інстанції Молчанов В.А. Єдиний унікальний номер 240/400/15-ц

Доповідач Корчиста О.І. Номер провадження 22ц-775/639/15

Категорія 59

У Х В А Л А

Іменем України

28 жовтня 2015 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючої: Корчистої О.І.

суддів: Осипчук О.В., Тимченко О.О.

при секретарі: Бондарчуку І.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Артемівську апеляційну скаргу Олександрівського професійного аграрного ліцею на рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 12 серпня 2015 року по цивільній справі за позовною заявою Прокурора Олександрівського району, який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до Олександрівського професійного аграрного ліцею про перерахунок та стягнення стипендії,

встановив:

В червні 2015 року прокурор Олександрівського району звернувся до суду в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 з вказаним позовом до відповідача. Вказував, що при проведені перевірки додержання вимог чинного законодавства у сфері охорони дитинства у відповідача було встановлено, що ОСОБА_1 з 1.09.2014 року навчається в Олександрівському професійному аграрному ліцею та щомісячно отримує стипендію у розмірі 275 гривень, при цьому, його батько ОСОБА_2 на час вступу сина до ліцею мав стаж підземної роботі 19 років і відповідно до вимог ст.5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» ОСОБА_1 має право на отримання стипендії у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Однак за час навчання стипендія ОСОБА_1 нараховувалася на загальних підставах та була нижчою за рівень прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прокурор вважає, що внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_1 отримував стипендію в неповному обсязі та просив стягнути з відповідача недоотриману суму стипендії в розмірі 3765,40 гривень.

Рішенням Олександрівського районного суду Донецької області від 12 серпня 2015 року позовні вимоги задоволені: стягнуто з Олександрівського професійного аграрного ліцею на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів державного бюджету недонараховану та невиплачену стипендію з вересня 2014 року по грудень 2014 року в розмірі 3765, 40 гривень та судовий збір на користь держави в розмірі 243,60 гривень.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволені позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ненадання належної оцінки доказам по справі.

Прокурор в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Інші особи, які приймають участь по справі в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, виступ прокурора, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до наказу директора ліцею був зарахований з 1.09.2014 року до складу учнів прийнятих на навчання та щомісячно отримує стипендію в розмірі 275 гривень.

Також, судом першої інстанції встановлено, що батько ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на день вступу сина до ліцею мав стаж підземних робіт 19 років.

Як вбачається з копії заяви ОСОБА_3 про прийняття його на навчання до ліцею, він зазначив, що його батько працює на Шахті Добропільській, гірничим робочим.

Відповідно до довідки ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» від 06.04.2015 року загальний стаж роботи на підземних роботах з повним робочим днем у шахті згідно ст.1 Закону України «Про підвищення шахтарської праці» у ОСОБА_2- батька ОСОБА_1 станом на 03.04.2015 року становить 19 років 7 місяців 19 днів.

Згідно ч.1ст.5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» шахтарі, які мають стаж підземної роботи не менш ніж 3 роки , а також протягом трьох років після здобуття загальної середньої освіти особи, батьки яких є шахтарями та які мають стаж підземної роботи не менш ніж 15 років або які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали інвалідами І та ІІ групи, зараховуються поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів з наданням місць у гуртожитках на час навчання та гарантовано виплатою за рахунок коштів державного бюджету стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Стаття 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» не суперечить статті 3 Закону України « Про вищу освіту», у якій держава гарантує надання особам, які навчаються у вищих навчальних закладах пільг та соціальних гарантій у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ч.3 ст.10 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» Закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом , до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином судом першої інстанції на підставі матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1, як сину шахтаря зі стажем підземної роботи більше 15 років, з початку навчання повинна бути призначена стипендія у розмірі встановленому на той час прожиткового мінімуму для працездатних осіб, проте виплачувалася стипендія у меншому розмірі.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення недорахованої та невиплаченої стипендії за період з вересня 2014 року по грудень 2014 року.

Доводи апеляційної скарги про те, що Законом України «Про Державний бюджет» на 2014 рік не передбачені видатки на даний вид стипендії не заслуговують на увагу, оскільки вказаною нормою виплата зазначених стипендій не постановлена в залежність від наявності на це коштів у бюджеті чи кошторисі навчального закладу, де навчається студент.

Крім того, дія ст.5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» на 2014-2015 роки не зупинялася. Положеннями цієї статті гарантовано зазначеним студентам право на навчання за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів з наданням місць у гуртожитках на час навчання ,також на одержання стипендії у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Положення, визначені в Порядку призначення і виплати стипендій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882, щодо розміру стипендій не можуть бути застосовані до даного випадку, оскільки пізніше прийнятим Законом, який має вищу юридичну силу по відношенню до зазначеної постанови, встановлено гарантований розмір стипендій для категорії студентів з числа дітей шахтарів.

Доводи скарги стосовно стягнення судових витрат безпідставні, оскільки відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Інші доводи скарги не спростовують правових висновків суду та не дають підстав для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що привело або могло привести до неправильного вирішення справи.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинами справи, то підстав для задоволення скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового рішення немає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу Олександрівського професійного аграрного ліцею відхилити.

Рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 12 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Корчиста О.І.

Судді Осипчук ОВ.

Тимченко О.О.